Власний погляд | GENISSH

«Як ми чекали, як ми мріяли про такий час! І ось він настав. Слава Господеві! Для багатьох, хто був зневірився, надто довго не бачачи зрушень, нинішні зміни видаються просто фантастичними. Хочеться говорити й говорити, славлячи Бога за те, що згадав про наш знедолений край, про наші понівечені, потоптані душі й широко відкрив нам двері для благовістя. Приходять на пам’ять 80-і роки. Яке було бажання служити Господеві! Як хотілося відкрито зібратися, зустрітися всій молоді, разом понести радісну звістку для тих, хто ще не знає Ісуса, прославити Його на повний голос, не оглядаючись, не остерігаючись на кожному кроці! І ми намагалися те робити. Але скільки разів «органи» жорстоко розправлялися з нами, розганяли ті зібрання, ті конференції. У масштабі регіону, не говорячи вже про всю Україну, вдаватися до великих організаційних заходів було неможливо. Сьогодні ж Він відкрив перед нами перспективи просто неосяжні. Розуміючи, що надзвичайно сприятливі для праці умови напевно будут

Дав коментар місцевому каналу «Теза» про спроби легалізації в Україні наркоіндустрії, під прикриттям благих намірів. Якщо коротко, моя позиція така. Законопроект 5596 не про дозвіл використання ліків на основі канабісу. В уряді для цього є достатньо повноважень. Це закон про промислове вирощування на території України коноплі. Цього немає в більшості цивілізованих європейських країнах. До того ж, там інша правова система. Прикриваючись онкохворими, іменуючи це «законом для Софійки», нам нав’язують інше – питання, які можуть нашкодити Україні з її недосконалими судовою та правоохоронною системами, які можуть не справитися з контролем такого вирощування канабісу. Цей закон не про співчуття до хворих, а про гроші. Дане питання вже два роки як перебуває під активним тиском західного «фармакологічного» лоббі. Зауважте, як наполегливо він проштовхується. Щось подібне ми бачили із питаннями легалізації грального бізнесу, гендеру (ідеології ЛГБТ) і продажу землі. За цими питаннями ст

Перше ніж оприлюднити позицію старшого пресвітера УЦХВЄ Рівненщини щодо вакцинації, наведу приклад заяви, яку робити не варто: «Брати служителі дійшли висновку про те, щоб... не приймати вакцинацію... вона несе в собі духовний аспект, а саме: кожному присвоюється QR-код, який по своїй суті є видозміненим штрих-кодом, що несе в собі 666... Настає час коли без QR- коду неможливо буде ні купити ні продати. Тут випробується терпіння та віра святих». А тепер поміркована, зважена і твереза позиція: «Шановні брати, служителі, члени церков! З огляду на дискусії, які ведуться нині навколо питання вакцинації та певні крайнощі, які мають місце серед окремих груп, вважаю за необхідне закликати усіх до поміркованого, розважливого підходу у даному питанні. Ми розділяємо позицію, яка була озвучена під час зустрічі ВРЦіРО, зокрема, про те, що загалом вакцинація не суперечить релігійним доктринам. Водночас служителі Церкви не можуть взяти відповідальність за ефективність і безпечність

Готуючи до Дня незалежності певний історичний матеріал, натрапив на цікаве пророцтво. Воно було зафіксовано у 1992 році в одному з періодичних видань ХВЄ України. «О, діти Мої! Велику ще силу виллю на народ Мій. Ще сила піде по народові Моєму. О, діти Мої, будьте готові! Час наближається до кінця, час минає, а народ мій ще не готовий, не готовий народ Мій! Приготуйте серця свої, діти Мої, бо Дух Святий свідкує – час останній. Великі знамена мають звершитися... О, діти, діти! Час останній. Дуже важкі часи прийдуть на землю. Поведу через великі випробування й тривоги, через печалі і скорботи. Хто вистоїть без сили Божої?» Ви зауважили, яку велику подібність мають нинішні пророцтва?! Про час останній, про грядуще пробудження і прояви сили Божої, про тяжкий час, про печалі і скорботи... Таке враження, що прозвучало воно десь тільки зараз. А це був 1992-й рік. 30 років минає з того часу. Мудрий читаючи це, зрозуміє дещо. Взявши до уваги історичний досвід, ми більш ширше спр

З нагоди 30-річчя незалежності згадаємо як відбувалися організаційні процеси в євангельських церквах України. Як відреагували тоді керівні служителі на новину про незалежність (їхні реакції в той час)? Чи були готові до нових умов існування Церкви? З якими проблемами стикалися? Для цього ми відправилися в архів, віднайшли матеріали та документи, статті періоду 90-х, запитали старшого єпископа УЦХВЄ Михайла Степановича Паночка... І, на кінець, назвемо, найвагоміші події, що сталися за 30 років незалежності, які стосуються Української Церкви Християн Віри Євангельської та Євангельських християн-баптистів. Впевнені, ви були очевидцями, а, можливо, і учасниками, багатьох із них. 24 серпня 1991 р. Верховна Рада України прийняла Історичний документ виняткового значення для долі українського народу — Акт проголошення незалежності України . 30 років тому нездійснена мрія багатьох поколінь втілилася в життя: Ми стали вільною та незалежною Україною! Нові умови життя, нові реал

Найчастіше, говорячи про Другий прихід Христа на землю, згадують ознаку про те, що спершу Євангеліє буде проповідане «по всьому світу на свідчення всім народам» (Мт.24:14). І традиційно наводять дані про те, скільком народам і племенам доступне вже Боже Слово. Ще трохи, мовляв, і коли навіть самі дикі племена почують Євангелію, тоді прийде Христос. Я не радив би використовувати такий підхід для визначення термінів приходу Христа. І ось чому. По-перше, дуже складно визначити, який народ чув Євангелію, а який не чув (адже теперішнє покоління могло не чути, а попередні покоління, за часів апостолів, чи декілька століть тому чули). По друге, давайте поглянемо, які слова в цьому тексті вживаються для означення «світу» (ойкумена) і «народам» (етнос). Слово «ойкумена» – це населена частина земної кулі, світ, взагалі всесвіт. Слово «етнос» впродовж віків мало дещо різні значення. В період написання Нового Завіту ним визначали чужий народ, на відміну від грецького народу, який

Щодня стається безліч подій, але далеко не кожна, за своєю значущістю, приковує до себе увагу світової спільноти. Подій світового рівня є небагато, але вони здатні захитати основи землі. До них прикована увага усіх жителів планети! Цього тижня увесь світ обговорює події в Афганістані, а саме вивід звідти американських військ і захоплення території талібами. Багато уроків можна взяти з цієї історії, залежно від того з якої сторони її розглядати. Та є у мене на думці одна засторога. Американські війська були введені в Афганістан ще в 2001 році. Саме за їхньої підтримки були нейтралізовані терористичні угрупування на території цієї держави та сформовано демократичний уряд. Двадцять років військові США і НАТО підтримували цей уряд... За словами президента США, для цих цілей «афганським партнерам» були надані всі необхідні інструменти, зокрема сучасну техніку і озброєння. «Ми навчили і екіпірували майже 300 тисяч нинішніх військовослужбовців афганських національних сил безпеки

Інколи здійснюю огляд різноманітних пророцтв, що звучать в останній час по церквах, щоб мати розуміння того, що відбувається нині у сфері пророчих дарів та відкриттів. За наявності часу, старатимусь робити подібний моніторинг і надалі, зауважуючи основні думки, цікаві моменти або ж явні заблудження. ☑️ 8 серпня в Дубенській церкві лунало слово про те, що Бог бажає наближення народу до Себе, готовий відповідати на молитви Свого народу, сповіщалося про пробудження, яке невдовзі настане. Було нагадування про те, що християнин постійно знаходиться в стані духовної боротьби, тому варто пильнувати і берегти серце чистим. Багато цікавляться що буде далі, але необхідно, перш за все, дбати про свій належний стан. «Не бійся того, що наближається, але підніми голос в молитві, і Я поставлю Свою охорону» . ☑️ Запевнення в Божій присутності і любові через пророче слово звучало цього ж дня в Луцькій церкві. Зафіксую для себе цікавий момент на майбутнє: «Я продлеваю мирное время для

Постанова стосується матеріального служіння, десятини та фінансового забезпечення пасторів. Коротко про зміни. Якщо раніше модель фінансування Головного Офісу в Києві полягала в розрахунку 1 грн з одного члена церкви в місяць та одноразовий збір на День братерства, а фінансування обласних Офісів – це 5-10 грн з одного члена (є й більше, це залежить від рішення області), то нині вирішили запровадити фінансування центрального Офісу і офісів обласних об’єднань за принципом «10:10:10» (принцип десятин). Адже попередня модель «не скрізь працює і не забезпечує наявних потреб». Суть нового принципу: члени жертвують 10% у церкву, церква – 10% в область, область – 10% в столицю. Також на засіданні комітету розглядалося питання фінансових гарантій пасторів, у тому числі при виході на пенсію. Так історично склалося, що служителі п’ятидесятницьких церков працювали не за зарплату, переважно так є і донині у більшості церков. Але це питання давно вже назрівало для вирішення, бо, нап

Доволі таки інтимну історію розповідає нам Біблія, описуючи життя сім’ї Ноя після потопу. Насадивши виноградники і трохи не розрахувавши з дегустацією, Ной втратив контроль над собою, в результаті чого «обнажився в середині свого намету». Побачивши наготу свого батька, Хам взявся розповідати про це двом іншим своїм братам. Однак реакція братів на це була протилежною: «Узяли тоді Сим та Яфет одежину, і поклали обидва на плечі свої, і позадкували, та й прикрили наготу батька свого» (Бут.9:23). Ной, протверезівши і довідавшись про те, що сталося, прокляв молодшого сина і поблагословив двох інших. Чи виникало у вас запитання, за що Хам отримав покарання? Адже Ной по власній вині опинився в ганебній ситуації. Помилка Хама полягала в тому, що він приватний гріх свого батька виніс в публічний простір, запропонувавши братам помилуватися чи насміятися над цим. Неприємна історія, яка сталася в сім’ї Ноя, залишила для наступних поколінь важливий урок: не варто виносити особис

Якось, давним-давно, наші брати-п'ятидесятники з Волині задались запитанням: «чому так багато конфесій в християнстві? Адже Бог один... І як бути з тими, хто належить до інших конфесій?». Вирішили звернутися з цим питанням до Господа. На що отримали відповідь через пророче слово: «Не двенадцать ли сыновей в Иакова? Но вы для меня, как Иосиф в разноцветных одеждах» . Не беріться розбирати ці слова з богословської точки зору, бо так можна прийти чи то до гордості, чи то до заздрості. Прийміть це лише як історичний факт, що мав місце в певний час і в певному середовищі. Насправді, «не дивиться Бог на обличчя [конфесію], але в кожнім народі приємний Йому, хто боїться Його й чинить правду» (Дії 10:34-35) А з цієї аналогії про синів Якова та різні конфесії можна було б взяти такий урок: усі ці сини для батька були його дітьми, а між собою вони були братами. А улюбленість Йосипа визначалась тим, що він був найближче до батька, мав з ним тісніші стосунки, ближче спілк

«Вони ставили царів самі, але не від Мене, призначали правителів, але без Мого відома!» (Ос.8:1). Чомусь цей текст не цитують, коли згадують про те, що «немає влади, як не від Бога» (Рим 13:1). А я повідаю вам, що навіть в церковних організаціях та структурах зустрічаються такі випадки, коли люди обирають собі лідерів, пасторів, служителів, керуючись лише власними бажаннями чи інтересами. На землі, на жаль, часто здійснюється воля людини, а Бог лише спостерігає. Ми, віруючі, розуміючи це, щодня просимо: « нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі» (Лк 11:2). І колись це настане... А поки задача для роздумів: В далекому 1956 році в одному селі (в якому саме, читайте в моїй книзі на 161 стор.) щирий проповідник Петро заснував п'ятидесятницьку церкву. Це дуже не сподобалося органам КДБ, і вони думали над тим, як їм діяти. Знайшли людину з середовища п'ятидесятників, розпитали її, підготували, присвоїли агентурне ім'я. І ось результат: «В результа

Досить часто, коли мова заходить про багатодітні віруючі сім’ї, доводиться чути закиди, що дітей багато у них через те, що вони не контролюють народжуваність, їм заборонено користуватися контрацепцією, родять «скільки Бог дасть» і т.п. Побутують навіть думки, що інтимну близькість віруючі мають лише для того, щоб зачати дитину. Багато є міфів і стереотипів… Але коли постає питання планування сім’ї (дітей) серед самих віруючих, то виникає певна нерозбірливість – досить широкий спектр тлумачень, немає єдиного вчення, позиції Союзів. Якось, нині покійний, пастор-учитель Віктор Куриленко, який викладав теми на сімейну тематику, в одній із церков під час семінару озвучив свою позицію відносно використання засобів контрацепції. Та це спричинило дискусії в церкві, адже позиція пастора і тієї громади була іншою. Після цього Віктор Куриленко, викладаючи семінари у церквах, прийняв рішення не відповідати на це запитання, натомість радив із ним звертатися до місцевого пастора. Тема