Власний погляд | GENISSH

Дорогою земною йду в Небесний дім, В дорозі цій зі мною Бог, а я є з Ним! Не дай розчаруватись в Імені Твоїм, Хоча існують безлічі на те причин. На очах у всіх зухвало відібрали Крим, Москву в новинах називають "Третій Рим". І тих катів не вдарить Божий грім?.. Не дай розчаруватись в Імені Твоїм. Північний вітер наробив великої біди, Ще довго будеш бачити його сліди... А нині й досі гинуть кращі юнаки, Усе це – наслідок російської війни. Із заходу в церкви ввійшла харизматія – Зло ще більш підступне, ніж несе Росія. Тисячі людей обмануті вогнем чужим… Не дай розчаруватись в Імені Твоїм. А ті, що вчора захищали зміст доктрин, На подив всім, спокусились на бурштин, Вчення Христа було для них передусім… Не дай розчаруватись в Імені Твоїм. А то було пророцтво не здійснилось, І вмить бажання серця спопелилось, Дарма беріг слова святі – повірив їм… Не дай розчаруватись в Імені Твоїм. Продовжую дорогу, йду в небесний дім. Чомусь так мало на шляху...

Цю зустріч пам‘ятатиму довіку, Її подарував нам Бог. Здавалося, що ми знайомі споконвіку, Та зараз час казати епілог. Ми говорили про усе на світі: Дитинство, юність, зміст життя. У спогадах дорогоцінні миті, А у серцях тривожне відчуття. Чи буде зустріч дана знову? Нехай не на землі – у небесах! Коли Господь пересіватиме полову, Якими знайде нас на терезах? Лиш думка не дає мені спокою, Що може статись так, відколи Той День зустріне нас з тобою – Ми більше не побачимось ніколи... Через щоденний тиск випробувань У небеса не всі ввійдуть. Відчувши на собі весь шквал страждань, Багато вірних відійдуть. Не зрозумівши дій Господніх, Що звершував над ними Він в житті, Чимало буде серед них незгодних, Які на Бога будуть дуже злі. Чому одних зціляв, а інших – ні? Чому одні життя пройшли у визнанні? Вітання, почесті, пісні хвали! А інші несли хрест у вигнанні... Чому одні в Ісусі зцілення знайшли, Від інших й досі чути: «Поможи»? І Бог у відповідь мов...

Нелегко жилося віруючим в атеїстичні часи. Як тільки їх не називали: казали, що вони є «дармоїдами, неробами, захребетниками у трудового народу» [1]. А зовсім недавно в конфлікті довкола озера, що неподалік с. Грудки, назвали їх іновірцями, мовляв «Вони не є люди Христової Церкви» [2]. Прикро, чути подібні заяви... Несправедливо! Твою любовь подчас враждой встречали, Но больше было у тебя друзей. Во встречах с злом, в гоненьях и печалях Неслись молитвы к Господу сильней. И Бог один лишь знает, сколько горя И слез пролито у твоих детей; Собрать бы все в одно большое море - От первых до последних наших дней. Тішить те, що на стороні її завжди був Господь. Захист і помста у Нього, способів для цього – достатньо! Якось Давид, плачучи над Кусом, сином Яміна, сказав слова, які стали афоризмом: «Хто копає яму другому, сам падає в неї. Вчинене ним зло повернеться назад до нього; його насильство впаде на його власну голову» [3] (Пс.7:16,17) Чи доводилося вам переживати щос...

Великим благословінням для молодої людини є те, що вона народилася у сім'ї віруючих батьків. Благом для неї є сильне здоров'я, матеріальний достаток, успіх в служінні, сім'я, діти. Проте Єремія має дещо інші погляди: Благо людині, яка носить тягар в молодості своїй. Чи справді це так? В чому ж це благо? ЕКСКУРС В ІСТОРІЮ Юнак, якого звали Єремія, в молодому віці почув поклик на служіння. Бог у Своїх задумах забажав через цього, поки що невідомого, чоловіка звершити великі справи. Адже мав щодо нього особливі плани: «Ще поки тебе вформував в утробі матерній, Я пізнав був тебе, і ще поки ти вийшов із нутра, тебе посвятив, дав тебе за пророка народам!» (Єр.1:5) Призначення Єремії полягало не тільки в тому, щоб попереджувати мешканців Єрусалиму про зло, яке прийде з півночі, але й в тому, щоб стояти на захисті цієї землі. «Бо Я ось сьогодні поставив тебе містом твердинним, і залізним стовпом, і мідяними мурами проти всієї цієї землі, проти царів Юди, проти його кн...

«Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі» (1Сол.5:18) За все дякуйте… Це радить робити нам Біблія, навіть більше – цього хоче від нас Бог! Проте в житті кожної людини, без винятку, крім хвилин радості та благополуччя, є ще хвилини горя, страждання та смутку. Один мудрий чоловік довгий час спостерігаючи за всіма подіями, що відбуваються на землі, сказав так:  «Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом: час родитись і час помирати, час плакати і час сміятися; час журитися і час танцювати» (Екл.3:1,2,4). Я не знаю хто ви, яку частину життя ви прожили, християнин ви чи ні, але я на 100% впевнений, що в житті ви не раз плакали, не один раз були розчаровані, інколи, можливо, ви не бачили виходу із свого положення і навіть задавили запитання: де Бог?... А Бог залишався на Своєму місці і продовжував говорити: «за все дякуй, Я хочу чути від тебе слова вдячності». Чому Бог такий «жорстокий»? Яке у Нього серце? О, як багато нам незрозумілого!...