Власний погляд | GENISSH

На Софійській площі вже прикрасили головну ялинку країни. Цьогоріч штучна ялинка висотою 31 метр оформлена у тематиці «Чарівний ліс», замість зірки зверху – капелюх. Та не про це мова. Рада євангельських протестантських церков України висловила свою стурбованість щодо такого оформлення, написавши звернення з цього приводу до мера столиці Віталія Кличка. У зверненні містяться цікаві твердження, як для протестантів. Наприклад, якщо нещодавно для євангельських християн встановлення ялинки вважалося язичницьким (поганським) звичаєм і не практикувалось серед членів, то сьогодні думка змінилася в сторону протилежного. «традиція встановлення прикрашеної ялинки на Різдво, яка пізніше набула поширення і на наших теренах, мала саме релігійне і глибоко символічне значення . Так, сама ялинка, будучи вічнозеленим деревом, символізує вічне життя , дарувати яке людям і прийшов Ісус Христос. Ялинка завжди увінчувалася зіркою в пам’ять про Різдвяну зірку, яка вела мудреців на поклоніння новон

Це був літній погожий день, Коли я доторкнувся до тебе. І без жодних небесних знамень, Зрозумів, хто ти є для мене. Пам’ятаю, в ту ніч панував Місяць серпень якраз надворі. Надто сильно він нас з’єднав – Свідок тому є небо та зорі. Нині осінь панує в дворах, Листя сохне і все опадає... А всередині кожного з нас Вічна радість в душі палає. Аби зникла пустиня суха – Не бійтесь земного кохання! Якщо в ньому немає гріха – Живіть і любіть без вагання! Автор: Олександр Геніш, 09.11.2020 Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook. Сподобалося - ставимо Like! Поділіться з своїми друзями!

Смотрю на жизнь глазами вечности, Внутри есть жажда бесконечности, Душа весьма стремится к вышине, Взывает к Богу, к неземной стране. Обида, горечь, боль или разлука, И даже смерть, есть временная мука. Когда придут к концу земные дни, Забуду всё, согреют вечные огни. То отношение к блаженству и покою Сравнится ли с какой-нибудь мечтою? Красоту небес не передать словами, И не измерить серебром, цветами. И у тебя же есть желанье вечности, Сознайся, жаждешь бесконечности? Позволь душе стремится к вышине, И быть всегда с Отцом, в Его стране. Автор: Александр Гениш, 08.11.2020 Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook. Сподобалося - ставимо Like! Поділіться з своїми друзями!

Інформаційна довідка: Олександр Адамович Коток народився 1 вересня 1970 року в с. Тинне Сарненського району Рівненської області у віруючій сім’ї, у якій виховувалося шестеро дітей. У Мирогощанському радгоспітехнікумі здобув спеціальність техніка-механіка. Отримав диплом з відзнакою. Упродовж 1989-1991 років проходив військову службу в армії (м. Самарканд, Узбекистан). Після армії влаштувався працювати в споживчу корпорацію та вступив на заочну форму навчання до Львівського торгово-економічного університету. У 1994 році одружився. Разом із дружиною Тетяною виховують семеро дітей. У 1999 році був обраний, а через рік рукопокладений на служіння пресвітера церкви ХВЄ с. Тинне. Упродовж 2010-2014 років виконував служіння старшого пресвітера Сарненського р-ну. У 2009 році в Київському Біблійному Інституті здобув ступінь бакалавра пасторського служіння. Упродовж 2010-2013 років навчався у Львівській Богословській Семінарії за освітньо-кваліфікаційною програмою «Магістр богослов

11 листопада, Уряд скасував адаптивний карантин, натомість запровадивши карантин вихідного дня. Тепер на вихідних не працюватимуть ресторани, бари, кафе, торгові центри та кінотеатри. Ситуація з коронавірусом ускладнюється - якщо нічого не робити, то у лікарнях не буде місць навіть у коридорах. Але повного локдауну економіка України не витримає, вважає прем'єр Денис Шмигаль. Тепер не буде «кольорових зон», карантинні обмеження будуть однаково суворими для всіх регіонів України. Згідно нової редакції п. 10 постанови Кабміну на території України на період дії карантину забороняється: «Проведення масових (культурних, у т. ч. концертів, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших заходів) за участю більш як 20 осіб (у разі проведення заходів з кількістю учасників до 20 осіб організатор забезпечує дотримання між учасниками фізичної дистанції не менше ніж 1,5 метра)». Таким чином, храми та інші релігійні споруди можуть функціонувати, якщо у релігійних заходах бер

Пропонуємо вашій увазі електронний варіант газети «За віру Євангельську» за жовтень 2020-го року. У цьому випуску читайте: – Новини УЦХВЄ; – Культура може змінюватися, але Слово Боже не змінюється (Michael L. Brown); – Чи можуть християни бути прокляті? (Jared Laskey); – Мобільні будинки для постраждалих від пожеж доставили на Луганщину? (УЦХВЄ); – Михайло Паночко про зустріч на Банковій; – Верховна Рада хоче терміново легалізувати марихуану; – Переслідування християн у Північній Кореї: розповіді віруючих, які вижили та стали свідками катувань; – Українці живуть краще, ніж чотири мільярди жителів Землі, але не можуть наважитися бути щасливими (експерт); – В Нім ми живемо, і рухаємось, і існуємо (Олександр Геніш); – У церквах християн віри євангельської лунає вдячність Господу (фотозвіт); – Невже можливо любити навіть вбивцю? (свідчення); – Необхідніть прощення; – Неправда, що покорила світ; – «Чому я незаміжня?»; – Дбай про своє серце (Олександр Геніш); – Дитяча

З початком осені в євангельських церквах України розпочинається цикл святкувань Днів Подяки. Це день особливого визнання нашої залежності від Бога. Ідея щорічного святкування Дня Подяки ще у 2006 році отримала підтримку Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій. Тобто, це свято в масштабах країни стали відзначати зовсім недавно. Проте воно вже перетворилося на добру традицію. Кожен день, створений Богом, є безперечною вдячністю Господу. У кожної віруючої в Бога людини щодня є за що дякувати Йому. Але раз на рік більшість євангельських церков виділяють особливий день, присвячений Богу – це день Подяки, свято Жнив. «Шануй Господа із маєтку свого, і з початку всіх плодів своїх, – і будуть комори твої переповнені ситістю, а чавила твої будуть переливатись вином молодим!» (Приповісті 3:9-10), – сказано у Писанні. У проповідях, піснях та декламаціях в цей день робиться наголос на подяці за конкретні благословіння у житті. Це чудова нагода кожному пригадати хоча б од

«Бо ми в Нім живемо, і рухаємось, і існуємо» (Дiї.17:28) – казав ап. Павло, проповідуючи в Афінах. Всі благословіння і все добре, що є в нашому житті походить згори, від Бога. Є речі, які ми часто забуваємо або неправильно сприймаємо: 1. Ми забуваємо звідки насправді надходять благословіння у наше життя . У світі прийнято вважати, що в житті надіятися треба самому на себе; ти сам творець своєї долі. Хочеш краще жити – працюй; хочеш покращити рівень свого життя, умови проживання – знайди більш високооплачувану роботу. Це природні закони, які працюють. Але ми, християни, дивимося глибше на ситуацію. Ми розуміємо, що за всіма благословеннями, які надходять у наше життя стоїть Бог: це він дає життя, здоров’я для праці, благословляє землю, яку обробляємо… Чи віриш ти, що все, що ти маєш – з руки Господа? В лісі можна побачити, як біля дуба дикі кабани шукають та їдять жолуді. Вони риють землю, думаючи, що жолуді знаходяться під нею, там. А не розуміють, що вони п

«Нема доброго дерева, що родило б злий плід, ані дерева злого, що родило б плід добрий… Добра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха із лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, те говорять уста його!» (Лук.6:43-45) Добрі вчинки можуть зароджуватися тільки в доброму серці. Очікувати добрих плодів від негідного дерева так же само нерозумно, як чекати хороших вчинків від злої людини. Добро ми повинні робити – адже до цього покликані і створені (Еф.2:10). Світло, яким є християни для світу (Мт.5:14), найбільше випромінюється саме через вчинки. Люди, бачачи їх, прославляють Отця Небесного, що на небі (Мт.5:16). Однак, Бог, як мудрий і всезнаючий Творець, не вимагає від людини добрих вчинків. Ми не знаходимо в Біблії наказу робити добрі діла. Натомість ми зустрічаємо таку закономірність: добрі діла є наслідком чогось – наслідком віри, наслідком доброго серця. Тому важливо завжди дивитися в корінь проблеми, лікувати не наслідки хвороби, а її п

«Просіть – і буде вам дано» (Мт.7:7) – запевняє Христос Своїх учнів. Він вчить їх молитися Богові, радить звертатися до Нього з усіх питань, і в будь-яку пору! Модель відносин людини з Богом, яку відкрив нам Христос, приємно дивує. Бог являє себе в ролі батька, Отця Небесного! Навіть, якщо злі батьки спосібні робити добро своїм дітям, наскільки ж більше Отець Небесний бажає віддавати добром тим, хто проситиме в Нього! (вірш 11). Звісно, цей уривок слід розуміти в контексті і в світлі Біблійного вчення про молитву. Із Пс.65:18 ми дізнаємось, що людина, яка просить, не повинна мати несповіданого гріха. Християнин повинен молитися з вірою (Як.1:6-8) і згідно волі Божої (1Ів.5:14; Як.4:3). Також молитва має бути невідступною (Лк. 18:1-8) і щирою (Євр.10:22). Найбільше будує нашу віру, коли відповідь на молитву посилається відразу. Ось декілька прикладів. Послухайте, як Господь раптово може відповідати на молитву і які дивні речі робити: «…і загорівся між ними

«Бог воздаст каждому по его делам. Тем, кто постоянно творя добро, ищет славы, чести и бессмертия, Он даст вечную жизнь. Но кто ищет своего, кто отвергает истину и следует злу, того ждут гнев и ярость. Каждого, делающего зло, ожидают горе и беда... А каждого, делающего добро, ждут слава, честь и мир... потому что Бог не отдает предпочтения никому» (Рим 2:6-11) Бог более обращает внимание на направление сердца человека, чем на отдельный его поступок. Да, Богу не безразличен каждый наш шаг, и каждый поступок имеет последствия... Но решающую роль в судьбе человека играет всё же направление его сердца и постоянство в действии. Есть большая разница между тем, чтобы однажды сделать добро и тем, чтобы делать его постоянно; есть разница между тем, чтобы однажды согрешить и тем, чтобы проводить всю жизнь во грехе. Именно это и определяет направление нашего сердца, нашу внутреннюю суть и стремления. Мысль довольно понятная, если проиллюстрировать её следующим примером: идя на вер

Пропонуємо вашій увазі електронний варіант газети «За віру Євангельську» за вересень 2020-го року. У цьому випуску читайте: – Новини УЦХВЄ; – Померти, щоб жити. Ти готовий на це? (Олександр Геніш); – Невидима війна (Чіп Інгрем); – Що тобі сказав Бог? (Геннадій Андросов); – Взяти участь у місцевих виборах: заклик віруючих депутатів до християн; – Дослідження ООН: найбільші бажання і страхи людства; – Світовий індекс миру 2020 шокує – війни та революції охоплюють все більше країн світу; – Не переводь одеколону (Михайло Юнаковський); – Вони вже були в пеклі (Олександр Оконишников); – Записки очевидця (свідчення); – Дві дороги (Макс Лукадо) – Дитяча сторінка; – Вірші, розповіді, цікаві факти та замітки; Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook. А також - в Telegram! Сподобалося - ставимо Like! Поділіться з своїми друзями! Відтепер ми також в Telegram!

Давайте уявимо на мить, що сьогодні ваше життя закінчилося. Ви, як і більшість людей, не приділяли належної уваги питанню забезпечення майбутності своєї душі, легковажили, проводили дні в безпечності. Навіщо воно мені здалося?, – іронічно запитували ви себе. – Що буде всім, те й мені! І ви таки дійсно не прогадали з останнім своїм твердженням – отримали те, що й усі, усі грішники… Ще не встигли розпочатися ритуальні процесії над вашим тілом, як душа поринула у іншу реальність – світ, який ми називаємо потойбічним. Інший вимір, інші закони, інші відчуття, інше осмислення… Буквально в першу секунду ви відразу зрозуміли, куди направляєтеся. Намагаєтесь щось змінити… Та пізно! Пекло поповнилося ще однією обманутою, нещасною душею. Вашими товаришами по нещастю будуть не тільки мерзотники, вбивці, розпусники, чаклуни, ідолопоклонці і брехуни, але й такі, що за життя не зробили нічого надто поганого. Ви здивуєтесь, побачивши там навіть людей, які звершували десятки добрих справ,

О, как я счастлив на пути, от чудного мгновенья, Узнав тебя всю изнутри от краткодневного общенья. Я сказал о своих ошибках, совершенных в течении лет, Спросил о забытых улыбках, излучающих лучезарный свет. И увидел большое сердце, способное всё вместить, И жуткую горесть и боль, От лукавых людей сокрыть. Всех земных наслаждений нам не дано испытать... В условиях этих стенаний, Призванье любви – созидать. Я больше всего боюсь не увидеть души родной (о, как я тебе отдаюсь!) За пределами жизни земной. Но познав глубину отношений, я буду тебя беречь. И в трудное время падений смогу твое сердце зажечь! Автор: Александр Гениш, для Н.В., (29.08.2020) Люблю, кохаю, бережу. Я нею тільки і живу! Коли встаю, біжу, сиджу... Я нею сильно дорожу! Автор: Олександр Геніш, для Н.В., (31.08.2020) Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook. Сподобалося - ставимо Like! Поділіться з своїми друзями!

Пропонуємо вашій увазі електронний варіант газети «За віру Євангельську» за серпень 2020-го року. У цьому випуску читайте: – Новини УЦХВЄ; – Роздуми про важкі питання життя; – Шукайте Бога, доки Він близько!; – Запитання, які цікавлять багатьох; – Сім прихованих фактів про Стамбульську конвенцію; – У церквах Рівненщини десятки людей заключили завіт з Господом (фотозвіт); – Бути слухняним Богу краще, ніж приносити Йому жертву (роздуми на духовні теми); – Гріхи проти Духа Святого; – Я вірую в Євангеліє (свідчення); – Досвітні роздуми у звичайнісінький ранок (Геннадій Андросов); – Дитяча сторінка; – Вірші, розповіді, цікаві факти та замітки; Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook. А також - в Telegram! Сподобалося - ставимо Like! Поділіться з своїми друзями! Відтепер ми також в Telegram!