Власний погляд | GENISSH

Ви стежите за тим, що відбувається в Католицькій церкві? Справа в тому, що теперішній Папа Франциск частенько робить заяви, які сколихують навіть самих священників цієї конфесії. Так от, п’ятеро кардиналів Католицької Церкви написали до папи лист, з п'ятьма «гострими» питаннями про віру і мораль , які їх турбують. Ці питання, насправді, мають турбувати не лише католиків, але й усіх християн і священників, бо вони відображають питання співіснування християнської віри з сучасним світом, сучасними викликами. Від відповідей на ці питання сучасності залежить, що буде далі з Біблією і християнською вірою. Я й без вас знаю, що і Біблія, і віра буде аж до кінця світу. Але яке місце вона займатиме у світі і яку роль відіграватиме? Не адаптуючи вчення Євангелії до сучасного контексту, культурних особливостей, умов і проблем сьогодення, не можливо сподіватися на те, що Царство Боже матиме успіх і Євангелія зазнає широкого поширення. Як відповідає Ватикан, потрібно відрізняти одві...

Війна в Україні змушує багатьох переосмислити ряд теологічних питань. Пастор однієї церкви на Рівненщині ще на початку війни на своїй сторінці Facebook написав так: «Війна підштовхнула тектонічний зсув моєї богословської парадигми» . В ефірі з Геннадієм Мохненко (4 квітня) Сергій Демидович поділився своїми спостереженнями щодо неготовності церкви до теперішніх випробувань (наведено окремі фрази): «Христианство оказалось неподготовленным к этому времени... Особенно харизматы. Классическое христианство легче пережило это, а харизматическое – во многом поисчезало, поразваливалось» . Переглянути свої переконання і основу для віри корисно кожному. Адже в нашому особистому богослов’ї прогалин є чимало. Особливу перевірку сьогодні проходять харизматичні церкви зі своїм ліберальним богослов’ям. Усі ці роки вони театралізували зібрання, проповідували теологію процвітання, «зв’язували» сатану, забороняли і наказували, проголошували бажане за дійсне, сповідували легке християнство. ...

Доволі таки інтимну історію розповідає нам Біблія, описуючи життя сім’ї Ноя після потопу. Насадивши виноградники і трохи не розрахувавши з дегустацією, Ной втратив контроль над собою, в результаті чого «обнажився в середині свого намету». Побачивши наготу свого батька, Хам взявся розповідати про це двом іншим своїм братам. Однак реакція братів на це була протилежною: «Узяли тоді Сим та Яфет одежину, і поклали обидва на плечі свої, і позадкували, та й прикрили наготу батька свого» (Бут.9:23). Ной, протверезівши і довідавшись про те, що сталося, прокляв молодшого сина і поблагословив двох інших. Чи виникало у вас запитання, за що Хам отримав покарання? Адже Ной по власній вині опинився в ганебній ситуації. Помилка Хама полягала в тому, що він приватний гріх свого батька виніс в публічний простір, запропонувавши братам помилуватися чи насміятися над цим. Неприємна історія, яка сталася в сім’ї Ноя, залишила для наступних поколінь важливий урок: не варто виносити особис...

У травні 2020-го року християни обговорювали смерть відомого апологета християнства, євангелиста Раві Захаріаса. Він проповідував у більш ніж 70 країнах у тому числі й Україні, і написав понад 30 книг у своїй 48-річній кар’єрі, навчаючи християн спілкуватися зі скептиками та стверджуючи, що християнський світогляд має надійні відповіді на екзистенційні питання людства. Нині знов заговорили про нього... Як виявило чотирьохмісячне розслідування (RZIM), покійний Раві Захаріас приховував сотні фотографій жінок, жорстоке поводження під час масажів та звинувачення у зґвалтуванні. На його пристроях виявили більш ніж 200 контактів терапевтів-масажистів у США та Азії та сотні зображень молодих жінок, включаючи деякі, на яких жінки були оголеними. Захаріас просив і отримував фотографії за кілька місяців до смерті у травні 2020 року у віці 74 років. За словами слідчих, Захаріас використав десятки тисяч доларів з фонду служіння, спрямованих на «гуманітарні допомогу», щоб заплатити чот...

Давайте уявимо на мить, що сьогодні ваше життя закінчилося. Ви, як і більшість людей, не приділяли належної уваги питанню забезпечення майбутності своєї душі, легковажили, проводили дні в безпечності. Навіщо воно мені здалося?, – іронічно запитували ви себе. – Що буде всім, те й мені! І ви таки дійсно не прогадали з останнім своїм твердженням – отримали те, що й усі, усі грішники… Ще не встигли розпочатися ритуальні процесії над вашим тілом, як душа поринула у іншу реальність – світ, який ми називаємо потойбічним. Інший вимір, інші закони, інші відчуття, інше осмислення… Буквально в першу секунду ви відразу зрозуміли, куди направляєтеся. Намагаєтесь щось змінити… Та пізно! Пекло поповнилося ще однією обманутою, нещасною душею. Вашими товаришами по нещастю будуть не тільки мерзотники, вбивці, розпусники, чаклуни, ідолопоклонці і брехуни, але й такі, що за життя не зробили нічого надто поганого. Ви здивуєтесь, побачивши там навіть людей, які звершували десятки добрих справ, ...

СОВЕТ ЧЕЛОВЕКУ Стать на сторону Христа, Твердо верить в Воскресенье, С мудростью считать свои года, Помнить: жизнь – одно мгновенье. Всей душою отвернуться от греха, Вовремя успеть принять решенье: Примирится с Богом раз и навсегда, Еще при жизни обрести спасенье. Научится видеть основное й остальное, Не жалея дел благих, засеять свое поле, Предпочитать духовное, а не земное, Почаще думать о небесном, вечном доме. Стань на сторону Христа, Твердо верь ты в Воскресенье, С мудростью считай свои года, Помни: жизнь – одно мгновенье! Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook. Сподобалося - ставимо Like! Поділіться з своїми друзями!

Серед постанов, які Господь призначив для ізраїльського народу, були жертвоприношення та кадіння. Щодня священики повинні були «кадити перед Господнім лицем» (Чис.16:40), приносити «любі пахощі» (Чис.29:36). В деякі часи про цю постанову забували, і тоді народ ізраїльський терпів лихо. «погасили светильники, и не сожигали курения, и не возносили всесожжений во святилище Бога Израилева» (2Пар.29:7) Ще навіть у старозавітні часи євреї розуміли значення цих кадінь, вже тоді вони вбачали у них прообраз молитов. Давид в звертанні до Бога використовує ось цю аналогію з жертвоприношенням: «Да направится молитва моя, как фимиам, пред лице Твое, воздеяние рук моих - как жертва вечерняя» (Пс.140:2) Підняті руки Мойсея також символізували силу молитви. Не за себе піднімав він їх, а за Ізраїль. Та для чого був цей концерт? Хіба в руках було діло? Це був прообраз, якого пізніше Господь наповнить змістом і поставить за взірець для наших поколінь. І підняті руки Мойсея нагадуватимуть хри...

Часто думаю о том, что на небе есть мой дом… Как и с чем туда приду, как земную жизнь пройду? Отворят ли мне там двери? Назовут меня героем веры? Иль укажут мне туда, где стенанья будут без конца? Вижу много я людей, совратившихся с путей. Им твердят в церквях одно – вы есть Божие дитё. Но кто скажет правду им: Вам придется стать пред Ним И услышать те слова, что введут вас в ужас навсегда! Скажут многие Христу тогда: мы ведь верили в Тебя, С нами вот все пастыря, учителя – их мы слушали тогда. Каждый говорил, что с ним есть Бог, убеждал как только мог. Как же так случилось вдруг, что поверг Ты нас в испуг? – Много позволяли вы себе, забывая обо Мне, Чтоб потворствовать своим желаньям, изменяли вы Писанье. Те учителя, которых вы избрали, в этом вам не укоряли. Говорили про себя: лишь бы та душа с церкви не ушла. Есть одно большое преступленье в мирное для церкви время: Пропустить в ряди свои людей, с прежним образом мыслей. И тогда не надо ждать гонений, церко...

Що ти відчуваєш, коли потрібно відповісти що ти віруючий? Можливо, ми намагаємося всіляко уникати цієї відповіді, бо у нашій уяві сформувався певний стереотип про віруючого, як про людину "минулих віків", яка не йде в ногу з часом, і якій нічого не можна? Всюди, куди не глянь проповідують про іншого "бога" – людину! В підручниках філософії ми читаємо: «Наукоцентризм і раціоналізм – ось основні поняття сучасної філософії. Заслугою філософів Нового часу є розроблення філософської концепції людини - її соціального статусу, свободи і шляхів розвитку» . Тепер відкриємо підручник по філософії епохи середньовіччя і, для порівняння, прочитаємо: «У середні віки в основу світогляду був покладений теоцентризм  — філософська концепція, в основі якої лежить розуміння Бога як абсолютного, досконалого, найвищого буття, джерела всього життя і будь-якого блага. При цьому основою моральності служить шанування Бога і служіння йому, а наслідування і уподібнення Йому вваж...