Яке відношення має євангельська Церква до п’яти «DUBIA», які були адресовані Франциску кардиналами Католицької Церкви?

Ви стежите за тим, що відбувається в Католицькій церкві? Справа в тому, що теперішній Папа Франциск частенько робить заяви, які сколихують навіть самих священників цієї конфесії.

Так от, п’ятеро кардиналів Католицької Церкви написали до папи лист, з п'ятьма «гострими» питаннями про віру і мораль, які їх турбують. Ці питання, насправді, мають турбувати не лише католиків, але й усіх християн і священників, бо вони відображають питання співіснування християнської віри з сучасним світом, сучасними викликами. Від відповідей на ці питання сучасності залежить, що буде далі з Біблією і християнською вірою. Я й без вас знаю, що і Біблія, і віра буде аж до кінця світу. Але яке місце вона займатиме у світі і яку роль відіграватиме? Не адаптуючи вчення Євангелії до сучасного контексту, культурних особливостей, умов і проблем сьогодення, не можливо сподіватися на те, що Царство Боже матиме успіх і Євангелія зазнає широкого поширення.

Як відповідає Ватикан, потрібно відрізняти одвічну сутність текстів Святого Письма від культурної обумовленості. Наприклад, хоч в Біблії ми бачимо толерантне відношення до рабства, керуючись одвічним принципом про невід'ємну гідність людської особи, тепер ми не можемо толерантно відноситися до таких проявів. Це ж може стосуватися і інших питань, таких як одяг, статус жінки тощо. Тому Церква повинна постійно розрізняти, що є суттєвим для спасіння, а що є другорядним або менш безпосередньо пов'язаним з цією метою.

Ще одну глибоку думку висловлює Ватикан: «У стосунках з людьми ми не повинні втрачати пастирської милосердної любові, яка повинна пронизувати всі наші рішення і ставлення. Захист об'єктивної правди – це не єдиний прояв цього милосердя, яке також складається з доброти, терпеливості, розуміння, лагідності та підбадьорення. Тому ми не можемо бути суддями, які тільки заперечують, відкидають, виключають».

Та повертаючись до Папи і його заяв, скажу, що виглядають вони неоднозначно. Тому кардинали і поставили п’ять запитань. Вони хотіли знати, чи, на думку Франциска, Церква може змінювати Об’явлення Боже, відповідно до духу сучасного часу; чи можна в Католицькій Церкві благословляти гомосексуальні зв’язки; чи синодальність, як про це говорить Папа, насправді є найвищим критерієм, що регулює життя Церкви; чи можна рукопокладати жінок. Папа надав їм відповідь, однак, за словами кардиналів, вона їх не задовільнила.

Що не кажіть, мало конкретики у відповідях на поставлені питання. Але давайте оці п'ять питань, оці так звані «DUBIA», перефразуємо до євангельської церкви, до кожної місцевої, до кожного пастора та диякона. Нехай і вони почнуть осмислювати християнську віру та її застосування в умовах і викликах сьогодення:

1) Чи потрібно реінтепретувати (переосмислювати) Божественне Об’явлення на основі культурних і антропологічних змін? (Чи так, як розумілося колись, так все в точності має розумітися і зараз?)

2) Як повинна ставитися Церква до людей з нетрадиційними поглядами? (Як працювати з такими? (і мова геть не лише про статеву орієнтацію))

3) Чи рішення церкви прирівнюється до волі Божої? (Якщо визнати, що такі рішення не диктуються напряму Святим Духом, а частіше за все є результатом міркувань певних людей, то чи дозволяється їх піддавати критиці і не виконувати (і не нести за це покарання)? Чи рішення церкви потрібно сприймати як рішення Бога, і воно має бути обов’язковим до виконання?).

4) Чи можна рукопокладати жінок на здійснення священнодійств або делегувати їм право на певні служіння? (Якщо так, то на які саме чи у яких випадках? Якщо категорично ні, то що робити з жінками, які за рівнем освіченості і пізнання перевищують багатьох чоловіків. Адже з кожним роком кількість таких зростає, зростає кількість абітурієнтів жіночої статі за напрямком богослов'я, теології, лідерського служіння тощо).

5) Чи тільки людина, яка пережила духовне відродження може бути членом церкви? (Чи прийняття в члени церкви відбувається лише після глибокого покаяння людини чи допускається також покаяння формальне (достатньо промовити молитву покаяння, вийти перед громадою, зростати в християнській сім'ї або просто заявити про бажання стати членом церкви і прийняти водне хрещення – а далі спасіння людини – це справа її і Бога)? Бо в церквах ця справа йде шаблонно, по напрацьованому сценарію).

Давайте і ми будемо осмислювати питання нашої віри і те, як її можна застосувати в сучасних реаліях. Інакше будемо втрачати – чоловіків, жінок, дітей, людей з нетрадиційними поглядами – втрачати сучасні покоління.

Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook. А також - в Telegram!
Сподобалося - ставимо Like!

Поділіться з своїми друзями! Відтепер ми також в Telegram!