Власний погляд | GENISSH

23 листопада Верховна Рада прийняла бюджет на 2019 рік. Одна з особливостей цього бюджету, що в ньому передбачені витрати на такий собі Фонд Президента України . На його створення і забезпечення функціонування був виділений аж 1 млрд. грн . В документах зазначається, що Фонд створений з метою підтримки освітніх та наукових проектів, на підключення інтернету у сільських школах, придбання шкільних автобусів, будівництво басейнів і т.д. Для таких благих цілей Порошенко вирішує створити свій Фонд, і з гордістю розповідає про це на своїх телеканалах, що він відтепер особисто буде підтримувати талановиту молодь. Але кошти для «свого» Фонду він то бере наші! По суті, цей мільярд він використає на свою передвиборну компанію. Впродовж наступного року ми будемо бачити, як Петро Олексійович в якості Діда Мороза «даруватиме» то тут, то там школам автобуси, ноутбуки, будуватиме басейни. І наш народ буде дякувати йому, за такі гарні справи, що у них такий благородний Президент, про це з пафосом

18 листопада 2018 року в «Slavic Gospel Church» (штат Вашингтон, США) відбулось служіння подяки, особливістю якого було те, що тут були присутні рівненчани в діаспорі, служителі церков ХВЄ у Сполучених Штатах Америки (штаті Вашингтон та Орегон) та гості з України. Перед початком зібрання служитель місцевої церкви привітавши гостей, зауважив, що усі брати та сестри, незважаючи на різне місце проживання та різновид служінь, є однією великою Господньою сім’єю. А Господь, як Пастир, знає якою дорогою провести Свій народ, Він піклується про нього. Була звершена молитва. Звучали пісні «З Божим словом на устах», «Хай буде Ім’я Бога благословенне», «Тысячу лет пролетели, как день». Євангелист, директор місії «Добрий самарянин» Ростислав Боришкевич подякував рівненчанам за їхню активну працю на ниві Божій в Україні, а також побажав і надалі підтримувати зв’язок один з одним, звершуючи спільні молитви та єднання в дусі. З його уст лунав заклик до активної місіонерської праці, до пропов

Цю фразу я вперше почув від Івана Лещука. Він намагався викликати тривогу в серцях багатьох духовно сплячих християн, від байдужості яких страждають їхні ж діти. Чим закінчилися його спроби? – Зараз він вже більше року, як в тій церкві не проповідує. «Я щиро бажав змінити свою місцеву церкву. Проповідував чесно, відверто. Більше в цій церкві я не проповідую. Скоро – рік. Я хотів «зупинити»/змінити богослужіння. Я і зараз хочу. Вірю, надіюсь, люблю. І молюсь» , – каже Іван Лещук. Піднято надто складне і водночас актуальне питання. Одна із емігранток-християнок, що проживає зараз в Такомі (штат Вашингтон) написала таке повідомлення: «Як же боляче, і яка волаюча реальність... ДВР – Новий термін в еміграції. Вони в небезпеці. Прости, помилуй, Господи, спаси і збережи дітей та внуків наших в цей злий бунтівний час». Тривога дійсно варта негайного реагування. Не секрет, що серед молоді, дітей віруючих батьків, існують серйозні проблеми – порнографія, легкий вид наркотиків, бунтарство,

Ювілейний випуск газети "За віру євангельську"! Маємо 200-й номер. Колись, як тільки все починалося, газета мала всього чотири сторінки. Нині – вісім! В матеріалах нашої газети ми надаємо інформацію про життя нашого братерства, повідомляємо останні новини, що стосуються життя християн та висвітлюємо цікаві матеріали різної християнської тематики, зміст яких веде читачів до пізнання Божої Правди. В цьому номері читайте: – Новини Союзу УЦХВЄ та обласного об’єднання; – У Києві відбулась конференція Міжнародної Асамблеї Християн Віри Євангельської (МАХВЄ); – Як в Рівненській обласній державній адміністрації проходив другий духовний ранок; – Бути вдячними: Кому? Чому? За що? П’ять речей, за які варто дякувати щодня. Якою повинна бути молитва вдячності, щоб вона була прийнята Богом? Прославлення в співі. Про що варто пам’ятати? Яким повинно бути поклоніння в співі? В чому відмінність між подякою та хвалою? Чи може християнин віддавати честь іншій людині, чи слава повин