#15 Відносини з Богом важливіші за служіння (Audio_message)

Прочитаємо слово, яке Бог сказав до народу Ізраїльського за часів служіння Осії: (Ос.2:14-16;19-20)

Передаючи в декількох словах ситуацію, що склалася в той час, скажемо так: Ізраїль перебував у стані, який не влаштовував Бога. Тому Бог вирішує створити для свого народу несприятливі обставини, в яких обіцяє досягти певних змін. Ці зміни будуть стосуватися взаємовідносин з Ним. Вийшовши з тяжких обставин, Ізраїль вийде на інший рівень відносин з Богом. А саме: «ти зватимеш Мене: «Чоловіче мій», і не будеш більше кликати Мене: «Ваале» (вірш 16).

Слово «Баал» чи «Ваал» чи «Ваалім» має значення пан, володар, господар. Тому деякі сучасні переклади подають з роз’ясненням: «Того дня ти зватимеш мене: «Мій чоловік», – і більше не зватимеш мене «Володарю мій» (Ос.2:16 – пер. UMT)

Ізраїль, який в прочитаному тексті є в образі жінки, перебував з Богом у рабських відносинах. Ці відносини характеризуються такими особливостями: виконувати те, що наказує Бог, чекаючи схвалення за виконане, і покарання за незроблене. Ці відносини побудовані на страху. Зробив, бо треба; пішов, бо сказали; роблю, бо Бог перестане благословляти і т.д.

Є різні форми взаємовідносин: раб-пан, друзі, батьки-діти, чоловік-дружина і т.д.

Християни також перебувають з Богом у різних стосунках. Все залежить від того, ким є для них Бог. Ми не заперечуємо, що Бог є нашим Господом, Паном, Володарем. Але ми знаємо й те, що Бог є нашим Батьком, а ми Його діти. А це – зовсім інший рівень відносин.

Доводиться бачити християн, навіть служителів, які теж мають оцей рабський менталітет. Вони служать, бо мусять; виконують роботу, бо таким чином намагаються завоювати Божу прихильність; інколи роблять це з примусу, боячись покарання. Таке служіння проводить до внутрішньої порожнечі, краху, втоми.

Зауважте, дари продовжують діяти, хоч і втрачаються відносини з Богом (принаймні деякий час ще діють). Дари можуть діяти, і служіння звершуватись, коли у серці – пустеля.

Можна мати успішне служіння, визнання перед людьми і популярність, але не мати з Богом близьких відносин. А Богу це більш важливе! Тому він інколи поступає наступним чином: веде в пустиню (руйнує популярність, поміщає людину на самоізоляцію, ставить служіння на примусову паузу), і в такі хвилини працює з серцем людини («говорить до її серця»). Його ціль, щоб ти з відносин «раб-пан» перейшов на більш близькі відносини, як дитина з батьком чи жінка з чоловіком.

Цю думку ми простежуємо і в словах Проповідника: «Пильнуй за ногою своєю, коли йдеш у Дім Божий, і будь готовий більше до слухання, ніж до жертвоприношення» (Екл.4:17 – пер. Громова) – Бог більшу перевагу надає відносинам, налаштуванню серця, ніж зовнішнім формам служіння.

Навіть духовні дари даються для того, щоб покращити наші відносини з Богом, наблизити нас до Нього. Хороший висновок робить відомий п’ятидесятницький проповідник Дональд Джі: «Правильне розуміння духовних дарів та користування ними дає нам змогу краще зрозуміти Бога, бо метою кожного дару є наблизити нас до Того, Хто наділяє цими дарами». Головна мета – зробити нас ближчими до Бога, покращити з Ним стосунки.

Те, яким для нас є Бог визначає, яким буде наше служіння. Якщо Бог для нас люблячий батько, то таким ми і будемо представляти Його людям – в служінні, проповідях, пророцтвах. Але якщо Бог для нас лише Господар, Суддя, то таким грізним ми і будемо Його представляти людям. (є такі, які з кафедри «рубають», в пророцтвах осоромлюють і лякають людей, скажуть так, що жити перехочеться – а все тому, що у них рабські відносини, слабеньке пізнання Бога).

Ось чому важливо мати гармонічні стосунки з Господом. Бо у нашому служінні має бути все «чинне любов’ю». Якщо забрати любов з нашого служіння, то яким б дарами ми не володіли, ми будемо калічити людей. А де ж взяти цю любов? Любов ми черпаємо від Бога.

«Ви друзі Мої, якщо чините все, що Я вам заповідую. Я вже більше не буду рабами вас звати, бо не відає раб, що пан його чинить. А вас назвав друзями Я, бо Я вам об'явив усе те, що почув від Мого Отця» (Iван.15:13-15) – ось момент зміни відносин: Христос наче виконує слова пророцтва Осії: «Того дня ти зватимеш мене: «Мій чоловік», – і більше не зватимеш мене «Володарю мій».

Церква названа багатьма іменами: війська з прапорами (полки со знаменами), стовп і підвалина правди, світло і сіль, але прийде Христос за Нареченою. Ми не читаємо, що Христос прийде за своїм військом, рабами… Він пропонує кращі і вищі відносини! Він кличе до спілкування. І навіть долина в твоєму житті може бути допущена Богом для того, щоб твої взаємовідносини з Ним вийшли на новий, більш якісний рівень.

Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook. А також - в Telegram!
Сподобалося - ставимо Like!

Поділіться з своїми друзями! Відтепер ми також в Telegram!