«Серед темряви нічної чути крик: Дайте світло! Дайте світло!»
Хоч ці слова були сказані до ізраїльського народу, але, на думку багатьох дослідників Біблії, їхній пророчий зміст стосується євангельського храму. Пророцтво про славне майбутнє Єрусалиму втілилося в образі Єрусалиму Небесного, а остаточно збудеться на новому небі і новій землі. В посланні до євреїв залишений ключ до розуміння цього пророцтва: «ви приступили до гори Сіонської, і до міста Бога Живого, до Єрусалиму небесного» (Євр.12:22). Як бачимо, Церква Ісуса Христа на сторінках Писання названа Сіоном і Єрусалимом. Саме до цього Сіону, – говорить Господь, – будуть приходити народи різних національностей.
Що ж приваблюватиме таку кількість людей до Церкви? Ось дві речі, які змусять поганські народи бігти в напрямку до Єрусалиму: слава Господня та світло, яке випромінюватиме народ Божий, ясність його сяйва. У третьому вірші читаємо: «І прийдуть народи до світла твого, і царі – до промінкого над тобою сяяння» (Iс.60:3 – пер. О. Гижі). Їх вабитиме (1) слава Господня, яка сяятиме над Христовою Церквою і (2) світло, яке сяятиме в ній.
Найперше, цим світлом є Ісус Христос. Він сказав: «Я Світло для світу» (Ів.8:12). Ап. Іван, почувши від Господа цю звістку, передає її своїм учням: «Бог є світло, і немає в Нім жадної темряви!» (1Ів.1:5); говорячи про Сина Божого, він стверджує, що «життя було в Нім, і життя було Світлом людей», що це «Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула його» (Iван.1:4,5). Слава Господня, яка пробуває над Церквою приваблює людей. Джерелом же цієї слави є Христос, Він – «зоря ясна і досвітня» (Об.22:16). Отож, аби слава Небесного Єрусалиму пробувала у наших церквах (засяяла над нами), нам необхідно зосередити свою увагу на Ісусі Христі: Він має бути в центрі наших зібрань, служінь, проповідей, життя.
Звернемо тепер увагу на інший аспект сяйва – це світло, яке повинне сяяти в нас. В одній з Євангелій читаємо: «Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори. І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі. Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі» (Матв.5:14-16). Чистота і любов християн, їхнє стремління до небес і відокремленість від зла у світі, їхні добрі діла є сяйвом, яке приваблює багатьох. Красота святості та добрих вчинків є могутньою силою, завдяки якій Христос переможно провадить Свій народ по землі.
Але є ще одна особливість нашого часу, є те, що повинне нас насторожувати. Одночасно з тим, коли слава Господня з’являється над Церквою, коли світло Христове сяє в житті віруючих людей, «темрява землю вкриває, а морок народи» (Іс.60:2). Сотні тисяч душ щороку відходять з землі, так і не примирившись з Богом, так і не побачивши того світла, про яке ми читаємо у Слові Божому. Я переконаний, що якби ці люди хоч краєм ока побачили ту славу, яка сяє над Церквою Христовою, або те світло, яке випромінюється через життя спасенних людей, то багато з них змінили б своє життя, вони побігли б в напрямку до Єрусалиму. Та, на жаль, багато людей біжать в напрямку вічної погибелі… Чи чуємо ми їхній крик? Це крик від безвихідності, це крик про допомогу! Це – македонський крик.
Одного разу Павлові вночі з’явилось видіння: якийсь чоловік із Македонії (північної частини Греції) «став перед ним і благав його, кажучи: Прийди в Македонію, і нам поможи!» (Дiї.16:9). Зауважу, Греція на той час була розвиненою, культурною та досить успішною країною. Тим не менше, вона, як і всі інші країни, потребувала Благої звістки про спасаючу благодать Христа. Про це й говорив Господь Павлові. Таким чином, македонянин уособлював Європу, а його крик про допомогу – потребу Європи в Христі. Павло розпізнав цей крик, і вже на наступний день він, разом з Лукою, відразу відправилися у подорож. Побачивши це видіння, вони тут же захотіли піти в Македонію, зрозумівши, що Господь покликав їх звіщати там Євангелію (Дiї.16:10). Македонський крик був почутий! Світло Христове було донесено в цю місцевість! В той час, коли інші бачили в греках вершину культурності, освіченості, цивілізованості, Павло бачив їхню потребу у спасінні.
А які голоси сьогодні чуєте ви? Що ви бачите навколо: достаток, комфортне життя, можливість заробити в розвинутих та успішних країнах чи темряву, у якій щодня погибають грішні душі, можливість нести туди світло Христової Євангелії?
Бо темрява землю вкриває, а морок народи…
В ООН підрахували кількість жертв через війну на Донбасі. Так, за чотири роки в результаті бойових дій на цих територіях загинуло понад 2500 осіб, 9 тисяч отримали поранення. Кількість загиблих збільшується майже кожен день. Чи не є це наслідками темряви? Морок покрив народи. Яким чином ми можемо протистояти цій темряві? – Нести туди світло! В першу чергу це варто робити через молитву. Продовжуймо молитися за мир в Україні. Я пам’ятаю, як на початку загострення військових подій на сході України у всіх церквах нашого братерства були оголошені тривалі молитви, люди ревно молилися. Нехай ці заступницькі молитви не стихають на вашому жертовнику й нині! Молімося і Господь розвіє цю темряву, Він просвітить розум людей, і засяє там світлом Своєї слави.
В Україні налічується майже 1,5 мільйона переселенців. Найбільше їх в Донецькій, Луганській, Київській та Харківській областях. У Рівненській області їх кількість становить більше 3200 осіб. Не забуваймо нести світло цим людям – світло у вигляді матеріальної допомоги, добрих діл, моральної та духовної підтримки.
Україна займає одне з перших місць у світі щодо кількості вживання алкоголю. В новинах читаємо тривожні повідомлення: 15 літрів спирту припадає в рік на душу населення (в той час, як виродження нації починається при вживанні від 6 до 8 літрів спирту в рік). В Україні налічується до 1 мільйона людей, які страждають від алкогольної залежності. 400 тисяч людей, вмираючих щорічно в Україні, загинули внаслідок нездорового способу життя, і надмірного споживання алкоголю. Не менш жахливою є проблема наркоманії, абортів. Чи чуєте ви македонський крик? Дайте світло! Несімо вістку про Христа туди, «де в домах незгода і тривожно жить». Нехай там, «де зло і п'янство, й темнота ума» засяє світло Божої правди. Бо тільки Божа правда зможе зробити таких людей справді вільними (Ів.8:32).
Помітно згущується темрява і на законодавчому рівні, зокрема у сфері сім’ї. Українська сім’я переживає сьогодні кризу цінностей: такі поняття як громадянський шлюб, одностатеві стосунки, відмова від новонароджених дітей, раннє сексуальне життя молоді, «партнер на одну ніч» уже не є чимось винятковим. Останнім часом намагаються вилучити із Конституції України 51 статтю, у якій декларується, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки. Усіма силами намагаються впровадити в законодавство та інші нормативні документи терміни «сексуальна орієнтація» і «гендерна ідентичність». Несімо світло! Проявімо відданість справі захисту інтересів сім’ї та моральності в українському суспільстві. При необхідності організовуймо масові заходи, вуличні акції в наших містах та населених пунктах, що поширюють захист людського життя від самого початку, цінність подружжя та шлюбу в українському суспільстві. Активно висвітлюймо просімейні заходи, які проводяться в наших місцевих громадах в ЗМІ, інтернет ресурсах та в соціальних мережах. Залучаймо та готуймо фахівців, які будуть викладати освітні програми, скеровані на підготовку молоді до життя в подружжі, народження та виховання дітей, а також програм морально-духовного спрямування. Сімейні цінності треба доносити до суспільства яскраво, привабливо та ефективно – це те, в що варто вкладати кошти і сили. Ця сфера потребує світла! Адже, суспільство, яке втрачає ці цінності, незалежно від політичного режиму, приречене на крах.
Більше, як 70 тисяч дітей в Україні мають статус сироти. Переважна більшість – це діти, які є сиротами за живих батьків, діти, позбавлені батьківського піклування. Разом з тим навколо нас так багато соціально незахищених людей, хворих, знедолених, вдів. Яка частка церковного бюджету, зрештою, нашого особистого, виділяється на служіння цим групам населення? І хоч церква не є суто благодійною організацією, все ж таки, на сторінках Писання нам залишено повеління «зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх» (Як.1:27). Принесімо туди промінь надії, світло Христової доброти. Коли «будеш давати голодному хліб свій, і знедолену душу наситиш, тоді то засвітить у темряві світло твоє» (Iс.58:10).
На церкву покладено завдання бути світлом у грішному світі, виконувати пророчу роль у суспільстві. Церква Бога живого – це стовп i утвердження істини (1Тим.3:15). Та чи у кожному населеному пункті є така церква? Хоч Рівненщина займає впевнену першість серед інших областей за кількістю віруючих, однак, є ще багато місцевостей, де й досі немає жодної євангельської громади. Для прикладу, всього в Рівненській області нараховується 1027 населених пунктів, в той час, як церков нашого братерства є тільки 274. Дорогі служителі, євангелісти, місіонери, благовісники, ще є куди нести світло Христове! Чи чуєте ви крик оцих 753-х населених пунктів про допомогу? Чи відчуваєте ви відповідальність? Адже саме вам «довірені Слова Божі» (Рим.3:2). Світ уважно стежить за життям християн. Недаремно ап. Павло писав, що «ви лист Христів… якого всі люди знають і читають!» (2 Кор.3:2,3). Інколи з сумом доводиться спостерігати за поведінкою деяких християн, за їхніми вчинками, стилем життя, за тим, як темрява цього світу проникає у їхні серця, їхній розум, як змінюється їхнє мислення. І тускніє світло Христової правди у таких посудинах… І покидає слава Господня храми таких сердець…
Пам’ятаймо, що образ Христовий повинен найперше відображатися у повсякденному житті віруючої людини, у її відношенні до інших людей, у її зовнішньому вигляді, у служінні. І хоч «темрява землю вкриває, а морок народи», не піддавайтеся їй! Дайте світло! І тоді підуть народи за світлом твоїм, а царі за ясністю сяйва твого. «Бо ви всі сини світла й сини дня» (1Сол.5:5).
Сподобалося - ставимо Like!
Поділіться з своїми друзями!
Коментарі
Дописати коментар