Конституція: колись і зараз. Боротьба триває…

28 червня 1996 року було прийнято першу Конституцію незалежної держави Україна. Цей день назавжди ввійшов видатною подією в сучасну історію нашого народу і українського державотворення. Конституція України проголосила Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, визнала людину найвищою соціальною цінністю і утвердила реальне народовладдя. Для християн вона подарувала можливість «провадити тихе й мирне життя в усякій побожності та чистості» (1Тим.2:2), відкрила великі можливості для проповіді Євангелії.

Нам, українцям, легко можна довести існування Бога - за допомогою посилання на преамбулу Конституції України. Там написано, що Верховна Рада прийняла Конституцію від імені Українського народу «усвідомлюючи відповідальність перед Богом». Здавалося б, дрібниця. Ну що те одне слово може змінити? Але як багато дискусії було навколо цього слова!

Ніч 27 червня 1996 року. В залі Верховної Ради вирує життя – намагаються проголосувати за Конституцію незалежної України. Мова, символіка, приватна власність і Крим – теми статей, що викликають найбільше суперечок. Але все ніяк не можуть зрушитися з місця, все ніяк не можуть прийняти навіть преамбулу. Вся причина в тому слові «Бог». Комуністи противляться з усіх сил, їм так не хочеться чути це слово. Тоді спікер Верховної Ради, Олександр Мороз, звернувся до ініціатора такої преамбули, Івана Попеску, з словами: «Я розумію, що ви – віруюча людина, але ж ви бачите, що така поправка не проходить. Може просто зніміть її?». Тоді один з депутатів, Юрій Болдарєв, у своєму виступі сказав так: «як би ми не проголосували, атеїсти залишаться атеїстами, віруючі залишаться віруючими, тому наявність або відсутність слова «Бог» в преамбулі Конституції ніяк не вплине ні на одних, ні на других. Тому давайте проголосуємо по рейтингу (анонімно)». В результаті так і зробили, голосів було набрано достатньо. Це означає, що хтось саме із комуністів проголосував так, як йому говорила совість, всупереч ідеології своєї партії, бо без них більшості не набрали б. І як тільки за це проголосували, одразу після цього відбувся перелом, стали голосувати і за інші статті. До ранку закон прийняли. І це ясне підтвердження того, що з Богом все виходить, а без Бога ні. Ось так, ми отримали коротку фразу, в якій згадується слово Бог. До речі, поляки приймали свою Конституцію пізніше нас. Так ось вони також вставили в преамбулу слова «усвідомлюючи відповідальність перед Богом», посилаючись саме на Україну, в якої такий прецедент вже був.

До речі, Американський конгрес часів боротьби за незалежність неодноразово звертався до Бога з молитвами і подяками в процесі підготовки своїх заяв і законодавчих актів. Джордж Вашингтон, головнокомандуючий Американською армією, закликав їх молитися і часто спонукав їх до цього особистим прикладом. Їхня Декларація незалежності основана на християнських уявленнях про людину і про систему правління. Фактично вона стала першим в історії людства угодою, яка має таку основу. Декларація закінчується словами звернення представника конгресу до «Верховного Судді Світу» і визнанням «непохитної надії на захист Божественного Провидіння» . Після підписання Декларації незалежності Самуїл Адама, батько Американської революції, констатував: «В цей день ми відновили для себе Суверена, Якому – і тільки Якому – повинні покорятися всі люди. Він царює на небесах і …нехай буде царство Його від сходу до заходу сонця» .

Одне слово «Бог» викликало у наших депутатів стільки суперечок та боротьби. Боротьба за Конституцію не припиняється й досі. Правда тепер мова йде не про одне якесь слово – в хід ідуть цілі законопроекти! Все ніяк не можуть змиритися з тими принципами Конституції, які запозичені з Біблії.

23 листопада 2015 рік. На сайті Кабінету міністрів [2] з’являється безбожний, антихристиянський документ – «План заходів з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року». Не все у ньому безбожне, але ряд пунктів змусили християнську (та й не тільки) спільноту не на жарт схвилюватися. Йшлося про те, що до 2-го кварталу 2017 року планується розробити законопроект про легалізацію зареєстрованого громадянського партнерства для різностатевих і одностатевих пар. Також уряд планував (планує й досі) прибрати дискримінаційні заборони про усиновлення дітей, зокрема «транс гендерними» людьми.

Навколо цього питання розпочалася справжня інформаційна війна. Ми були свідками того, як з дев’ятої спроби парламентарі намагалися проголосувати за доповнення поняттями «сексуальна орієнтація» та «гендерна ідентичність» переліку заборон дискримінації у трудових відносинах; як то назначалась то скасовувалась посада уповноваженого з питань сім'ї при Кабінеті Міністрів України; як без громадського обговорення намагалися скоригувати Трудовий кодекс на користь ЛГБТ-спільноти (правда засідання таки зірвалось через обурення громадськості). Спостерігали і за гей-парадом під прикриттям «маршу рівності».

Звичайно, такі дії змушують свідому, тверезу частину суспільства якось реагувати. По різних містах відбувались акції, сімейна хода на підтримку сім’ї та християнських цінностей, виступи політичних та релігійних діячів, заяви Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій тощо.

«Верховна Рада та Уряд повинні відстоювати національні інтереси України, дбати про добробут українського народу, плекати самобутність, культурні особливості та моральні засади українського суспільства. А відтак – протистояти тиску та завзятим намаганням просунути в законодавство України дедалі ширше підґрунтя до легалізації так званих одностатевих «шлюбів» чи партнерств», – заявила Рада Церков у своєму зверненні до парламентарів [3].

28 червня 2017. День Конституції… Боротьба триває. Не лише у релігійній сфері, а й у всіх інших – політичній, військовій, економічній. Небезпек та загроз вистачає всюди. Боротьба ця триватиме не одну ніч, бо на кону стоїть не одне слово «Бог», а цілі законопроекти з доленосними наслідками.

Що робити християнам у цій справі? Молитися, відстоювати, захищати, покращувати! Адже збиратися в домах молитви чи ні, як проповідувати Добру Новину, чого навчати наших дітей у школах – ось далеко не повний перелік питань, які вирішує Конституція. Скажете, що це все вирішує Бог? – Будете праві! Тільки чомусь по-іншому сприймаються такі питання тоді, коли згідно Конституції вони направлені проти вас…

Читайте також: Гендерна ідеологія небезпечніша за комунізм!

1. http://genissh.blogspot.com/2015/03/blog-post_11.html
2. www.kmu.gov.ua/document/248740672/R1393.doc
3. https://risu.org.ua/article_print.php?id=66685&name=church_state_relations&_lang=ua&

Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook.
Сподобалося - ставимо Like!

Поділіться з своїми друзями!