Де плід ваших зібрань та міжнародних конференцій?

Цим днями в м. Рівне проходить трьохденна 2-а Міжнародна Місіонерська Конференція. Серед іноземних гостей присутні єпископ Сибірського Федерального округу Анатолій Боярчук, єпископ п’ятидесятницького союзу Молдови Віктор Павловський, єпископ Яків Марінені (Індія), євангелисти Брюс Олівер (Англія), Ростислав Радчук (США), Вальдемар Сардачук (Німеччина), Георгій Казаку (Румунія), місіонер Михайло Формузал (США), служителі Олександр Груслак (Німеччина), Роман Галіс (Ізраїль), а також чимало служителів, місіонерів, євангелистів з України. Такий склад гостей дозволяє поправу назвати конференцію міжнародною!

Нагадаємо, що перша така конференція проходила два роки тому в США, штаті Вашингтон. Приємно, що заходи подібного рівня відбуваються і у нашій країні, зокрема на Рівненщині. І якщо Україна на світовій політичній чи економічній арені не відіграє істотної ролі, то на духовній арені, в плані місіонерства, поширення євангельського руху відіграє ключову роль. З цим погоджуються представники Європейських, Східних та Американських церков – тепер на нашу країну вони покладають особливі надії, чекаючи від неї допомоги у цій сфері.

Мені вдалося побувати на другому дні цієї конференції. Проходила вона в Домі Молитви церкви «Молодіжна». Загальна кількість учасників сягала майже тисячу осіб, переважу більшість яких становила молодь п’ятидесятницьких церков!

ПРО ЩО Ж ГОВОРИЛОСЯ? ЩО ВІДБУВАЛОСЯ? ЯКІ РЕЗУЛЬТАТИ?

Відкриття конференції розпочав старший єпископ Української Церкви Християн Віри Євангельської Михайло Паночко.
«Проповідуй Слово, допоминайся вчасно-невчасно, докоряй, забороняй, переконуй з терпеливістю та з наукою… Але ти будь пильний у всьому, терпи лихо, виконуй працю благовісника, сповняй свою службу». (2Тим.4:2,5)
Прочитавши текст із Святого Письма, єпископ окреслив два вектори, яких необхідно дотримуватися кожному місіонеру: зовнішній та внутрішній – дбаючи про себе, свою церкву та оточуючи світ.

Після молитви з вітальним словом звернулися єпископ Анатолій Боярчук, Віктор Павловський та євангелист Ростислав Радчук.

Єпископ із Молдови пригадав історію чудесного зцілення кривого, що сидів біля воріт храму. Після такої ефективної євангелізації (покаялося біля п’яти тисяч люду) представників синедріону хвилювало одне питання «Що робити нам із цими людьми (Петром та Іваном – авт.)?» (Дiї.4:16). Від самого початку історії Церкви Христової місіонерам ніколи не казали «Ласкаво просимо до цієї роботи». Картина не міняється і сьогодні. Християнство – це проблема для світу. Його влаштовує наша соціальна діяльність, вчинки милосердя, чесність, порядність, але світ ніколи не влаштує Євангелія спасіння, адже вона викликає дискомфорт та занепокоєність. Зустріч з Христом вимагає зміни, вимагає рішення – або прийняти Його своїм Господом, або відійти і більше про Нього не згадувати. «Що робити нам із цими людьми ? - запитує світ.

Ростислав Радчук звернувся до молоді словами із Писання: «Ви, хто пригадує Господа, не мовчіть…» (Iс.62:6), та «Не кажи: Я юнак, бо ти підеш до всіх, куди тільки пошлю Я тебе, і скажеш усе, що тобі накажу» (Єр.1:7).

Євангелист із Німеччини Вальдемар Сардачук ділився думками над прочитаним текстом: «І того дня сім жінок схоплять мужа одного, говорячи: Ми будемо їсти свій хліб, і зодягатимем одіж свою, тільки йменням твоїм хай нас кличуть…» (Iс.4:1)
Людей, особливо місіонерів, турбує питання такого змісту «Хто про нас подбає?», «Хто нас забезпечить?». І багато із сучасних християн керуються принципом: Хто більше дасть, туди ми й підемо; яка місія запропонує більшу зарплатню, там і будемо служити. Споживацьке мислення, яке ввійшло в церкву останнього часу, і є причиною багатьох її бід. Чому ми спостерігаємо такий малий результат від наших євангелізацій? Церкви ростуть в основному за рахунок природного приросту (народження дітей у віруючих сім’ях), а де ж люди із світу? Чи не тому спостерігаємо таку картину, що не бажаємо чимось жертвувати заради спасіння людства? «Дай мені» – початок хаосу, який розпочався в житті блудного сина, що попросив у батька частину свого маєтку. Де ті люди, які скажуть: Ми будемо їсти свій хліб, і зодягатимем одіж свою, тільки йменням твоїм хай нас кличуть? Іншими словами Господь шукає людей, які підуть на Його справу не заради вигоди, вони будуть готові тяжко працювати, заробляти на хліб своїми руками, аби тільки називатися Іменем Господнім, аби тільки працювати в Його винограднику.
Де результат ваших зібрань та міжнародних конференцій? Господь чекає плоду!

Після такої критичної промови результат був – десятки людей добровільно вийшли наперед, бажаючи посвятити себе Господу. Віримо, що чимала кількість з них зробила цей крок не під впливом емоцій, а під дією живого Божого Слова та здорової науки, що прозвучала з уст німецького євангелиста.

Єпископ, перший заступник голови УЦХВЄ Микола Синюк зауважив, що місіонерство завжди рухалось людьми, які були «безумні Христа ради…», «безчесні» а не «славні» (1Кор.4:10), які готові нести страждання і втрати заради Христової Євангелії. «Бо я не соромлюсь Євангелії, бож вона сила Божа на спасіння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім гелленові» (Рим.1:16)

Прозвучали і інші цікаві думки!

Молоді люди, в серцях яких загорівся вогонь місіонерства, які проявляють активність в Божому ділі, інколи можуть бути «проблемою» для релігійних діячів.

Християни, які не знають чим зайнятися, з часом починають «гризти» одне одного.

Щодо кожного з нас Господь має Свій план. Свій план Він мав і на життя Саула. Але в той момент, коли повинна була відбутися політична акція – інавгурація царя, Саул сховався. «І питалися Господа ще: Чи прийде він ще сюди? А Господь відповів: Он він заховався між речами (в обозі – авт.)!» (1Сам.10:22). Коли Господь кличе до якоїсь справи чи служіння не ховайся за особистою образою, за матеріальними речами, в Інтернет павутині та інших речах – відгукнися на заклик, виконай Боже призначення в своєму житті!

У другій частині конференції з словом до молитви звернувся пастор Сергій Пунка.
«Ті, що сіяли в сльозах, будуть жати з радістю» (Пс.125:5). Для того, що бачити результат наших євангелізацій необхідно молитися зі слізьми, співчуттям, з надмірною любов’ю до людей.

Якось пастор молився такою молитвою: Господи, спаси мільйони людей. Інший брат, який був поруч зупинив його, мовляв, не потрібно так молитися. Пастор здивувався, такою відповіддю та й запитує: А як потрібно молитися?
- Молись Господу, щоб спас мільярди!
А й справді так, якщо ми молимося лише за певну кількість людей, то куди ж відправляємо решту мільярдів? Молись за всіх людей, адже Христос бажає, «щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди» (1Тим.2:4). Хоча, можливо, в такі молитві трохи менше конкретики… Вір в силу своєї молитви! Молись щиро, з співчуттям, з сльозами! – Ось що хотів донести молодим місіонерам брат Сергій.

До речі, від гостей з інших країн чув таке: Господь там у них звіщає про якесь велике пробудження, яке обіцяє послати на землю перед Своїм приходом. У цьому пробудженні неабияке місце виділено для України. Хтось скаже, що, напевно, це лише мрії їхнього серця, говорять аби хоч якось підтримати нашу країну у цей нелегкий час. Я теж схильний критично відноситись до подібного роду заяв, якби не одне "але"... У нас також повсюди Господь звіщає те ж саме. І то через неабияких людей... Не знаю, як ви - а я вірю! Поживемо - побачимо! Але зауважте це.

Заключне слово та заклик до молитви здійснив єпископ Індії Яков Марінені. У своїй проповіді він розповідав про ті чудеса, які звершує Господь в його краї, збільшуючи та зміцняючи Свою Церкву.

У вечері відбулась третя частина місіонерської конференції – євангелізація на стадіоні «Авангард».

Три дні пройдуть досить швидко. Завтра ця подія стане історією. Нікого не цікавитиме, скільки сил, ресурсів, молитов та здоров’я було затрачено на підготовку цієї, досить таки масштабної, конференції. Цікавитиме одне – питання, яке прозвучало з уст євангелиста Вальдемара Сардачука: Який результат ваших зібрань та міжнародних конференцій?

Звичайно, це питання не до організаторів чи учасників конференції (адже вони зробили все, що могли). Питання скоріше до тих, хто був там присутній, до тих хто слухав: Який результат твоєї присутності на конференції?... Чи взяв ти те, що тобі пропонувалося? Чи прислухався до того, про що тебе благали?...

Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook.
Сподобалося - ставимо Like!

Поділіться з своїми друзями!