Роздуми напередодні виборів

«Року смерти царя Озії бачив я Господа, що сидів на високому та піднесеному престолі, а кінці одежі Його переповнювали храм» (Iс.6:1). Рік смерті царя Озії був незвичайним для Ізраїльського народу. Питання хто буде далі на троні звучало в роздумах багатьох людей. Але в цей час Ісая бачив на троні Господа. Як важливо в усіх випадках життя, при будь-яких обставинах в країні, бачити Господа. Це дивовижна річ: смертній людині мати зв’язок з Вічним Богом!

Напередодні виборів я перечитую ці слова з особливою увагою. Ми чітко бачимо, що події відбуваються в двох площинах: земній та духовній. Коли земні правителі будують плани, обговорюють політичну програму і подальші можливі сценарії розвитку країни, Господь сповіщає Ісаї точний сценарій, в основі якого лежить, передусім, духовна складова: занепад Ізраїлю і остаточне знищення його як нації: «...міста спустіють без мешканця, і доми без людей, а земля спустошена буде зовсім... І віддалить людину Господь, і буде велике опущення серед землі... І коли позостанеться в ній ще десята частина, вона знову спустошена буде... Але мов з теребинту й мов з дубу, зостанеться в них корінь по зрубі, насіння бо святости корінь їхній!» (Iс.6:11-13). Не дивлячись на зміну царів (Йотам, Ахаз, Єзекія, Манасія, Амон, Йосія, Йоахаз, Єгояким, Єгояхін, Седекія), проголошений Господом сценарій відбудеться.

Навіть окремі політики найвищого рангу розуміли, що Господь керує процесами, які відбуваються на землі, і що без волі Його не стається жодна річ. Даниїл стверджує, що Бог «зміняє часи та пори року, скидає царів і настановляє царів, дає мудрість мудрим, і пізнання розумним» (Дан.2:21). Він розглядає царів в якості посудин, через які втілюватиме Свій план. Він здатний збуджувати їхній дух (Езд.1:1; Ог.1:14), ожорсточувати (Рим.9:18), чинити запеклим серце (Вих.7:3), давати ясність та розум (Дан.4:36). Розуміючи ці речі Мордехай та Естер обирають правильний баланс між власними діями та діями Божими: коли їхній народ опиняється під загрозою знищення, Естер негайно йде до царя з проханням (дія з людської сторони, власні дії), при цьому вона розуміє, що значно більшу роль у цьому процесі відіграватиме Господь, а тому велить усім юдеям оголосити трьохденний піст і молитву. І тоді у справу витупається Господь (Естер 6:1).

Ми ж, християни, аналізуючи події навколо, зазвичай більшу увагу приділяємо земним аспектам, ніж духовним; більш довіряємо людській складовій, ніж божественній. А від того і зміщення акцентів в житті, і відхилення від свого основного призначення. Причина доволі проста – не бачимо на престолі Господа, недооцінюємо Його владу, велич та силу...

Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook. А також - в Telegram!
Сподобалося - ставимо Like!

Поділіться з своїми друзями! Відтепер ми також в Telegram!