Рецепт довголіття

Існує багато порад та рекомендацій щодо того, як зберегти або продовжити своє життя. Хтось дотримується дієти, хтось щоранку випиває стакан соку, інший – взагалі не споживає м’ясних продуктів, ще інший постійно пробігає десятки кілометрів. Такі поради можна побачити всюди: в газетах, на сайтах, а також навіть на наших сторінках в Facebook. Все це робити корисно, але далі мова піде не про це. Існує ще один рецепт, і про нього ми дізнаємось далі.

Одразу скажу, що це не той загальновідомий закон, про якого знають усі християни:

«Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!» (Вих.20:12)

Це закон. Закон рівносильний закону про всесвітнє тяжіння. Його не можна переступити, його не можна і відмінити, він діє незалежно від того, погоджуємося ми з ним чи ні. Але далі мова піде не про закон, а про «рецепт».

Отож, відкриваємо Книгу Книг і читаємо:

«І сказав фараон своїм рабам: Чи знайдеться чоловік, як оцей, що Дух Божий у нім? І сказав фараон Йосипові: Що Бог відкрив тобі це все, то немає такого розумного й мудрого, як ти. Ти будеш над домом моїм, а слів твоїх уст буде слухатися ввесь народ мій. Тільки троном я буду вищий від тебе. І сказав фараон Йосипові: Дивись, я поставив тебе над усім краєм єгипетським» (Бут.41:38-41)

Фараон, поставивши Йосипа над країною, не пожалів. В любий момент він міг зняти Йосипа, але він цього не зробив. Чому? Фараону було вигідно тримати Йосипа біля себе. Йосип постійно дбав про дім фараона. Напевно, він більше дбав про фараона, ніж про себе.

 1) Йосип провів фінансову реформу. Зібрав для фараона всі гроші.

«І зібрав Йосип усе срібло, що знаходилося в єгипетськім краї та в Краї ханаанськім, за поживу, що вони купували. І Йосип вніс те срібло до фараонового дому» (Бут.47:14)

2) Йосип провів сільськогосподарську реформу. Всю худому забрав для фараона.

3) Успішно провів земельну реформу. До цього земля належала людям. Йосип зумів зробити так, що вся єгипетська земля стала належати фараону. Це укріпило владу і позицію фараона.

«І Йосип купив усю землю єгипетську для фараона, бо єгиптяни спродували кожен поле своє, посилився бо був голод між ними. І стала земля фараоновою» (Бут.47:20)

2) Йосип провів податкову реформу. В перше за його правління фараону почали платити п’яту частину свого врожаю.

«А Йосип поклав це за постанову на єгипетську землю аж до сьогоднішнього дня: на п'яту частину для фараона. Сама тільки земля жерців не стала фараоновою» (Бут.47:26)

Я думаю, що фараон дуже був задоволений Йосипом. Мало того, що розумний, здібний, вірний, так він ще й постійно дбає про дім фараона. Фараону нічого не залишалося, як тільки радіти.

Бог бажає мати в Своєму служінні таких Йосипів. Людей, які постійно дбають про Боже діло. Богу вигідно тримати на землі таких людей чим подовше. Бог не хоче, щоб до Його справи відносились як-небудь, байдуже і легковажно.

«А сини Ілія були люди негідні, вони не знали Господа, ані звичаю священичого з народом. Коли хто приносив жертву, то, як варилося м'ясо, приходив священиків слуга, а в його руці тризубе видельце. І він із грюкотом стромляв до мідниці, або до кітла, або до горшка, або до горняти, і все, що витягне видельце, священик собі брав. Так вони робили всьому Ізраїлеві, що приходив туди до Шіло. Також поки палили лій, то приходив священиків слуга, та й говорив до чоловіка, що приносив жертву: Дай м'яса на печеню для священика, бо він не візьме від тебе м'яса вареного, а тільки сире! А як той чоловік відповідав йому: Нехай перше спалять і той лій, а ти потім візьми собі, скільки буде жадати душа твоя! А той говорив: Ні, таки зараз давай! А коли ні, візьму силою! І був гріх тих юнаків дуже великий перед Господнім лицем, бо ті люди безчестили Господню жертву» (1Сам.2:12-17)

В чому гріх синів Ілія? Люди негідні. Гріх в неправильному відношенні до святині. Недбале ставлення до служіння. Який кінець цих людей?

«А оце тобі ознака, що прийде на обох синів твоїх, на Хофні та Пінхаса, обидва вони помруть одного дня. А Я поставлю Собі священика вірного, він буде робити згідно з серцем Моїм та з Моєю душею. І Я збудую йому тривалий дім, і він буде ходити перед Моїм помазанцем по всі дні» (1Сам.2:34,35) 

Недбале відношення до служіння погубило цих людей. А Бог вибрав Собі священика вірного, який все буде робити так, як треба. Самуїл дожив до глибокої старості, бо мав інше відношення до справи Божої. Був вірний і відповідальний.

«І виростав Самуїл, а Господь був із ним, і не опустив ані жодного зо всіх Його слів. І ввесь Ізраїль, від Дана аж до Беер-Шеви, пізнав, що Самуїл вірний, як пророк Господній» (1Сам.3:19,20) 

Щось подібне сталося і з синами Аарона.

«І взяли Ааронові сини, Надав та Авігу, кожен кадильницю свою, і дали в них огню, і поклали на ньому кадило, і принесли перед Господнє лице чужий огонь, якого Він не наказав був приносити їм. І вийшов огонь від лиця Господнього, та й спалив їх, і вони повмирали перед Господнім лицем. І сказав Мойсей до Аарона: Це те, про що говорив був Господь, кажучи: Серед близьких Моїх Я буду освячений, і перед усім народом буду прославлений. І замовк Аарон» (Лев.10:1-3)

Легковажне ставлення до служіння погубило синів священика. Бог вкоротив їм життя. Вони могли б ще довго нести служіння, але Бог такого служіння від них не захотів. Можливо, вони були ще й в не зовсім тверезому стані, бо пізніше Господь Аарона вчив: вина та п’янкого напою не пий, щоб розрізняти між святістю й між не святістю, між чистим і нечистим. Вони думали: Нічого страшного, і так піде. Але весь народ побачив, що так не піде. Служити Богу треба сумлінно і зі страхом.

В Новому Заповіті Господь також застерігає від легковажного ставлення до святих речей:

«Бо хто їсть і п'є негідно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є! Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто заснули» (1Кор.11:29,30)

Були люди, які негідно відносилися до Божих речей. І Бог їх забрав. 

Пригадаємо ще один випадок. Давид вирішив перенести Божого ковчега, але зробив це по-своєму: поставив його на нового воза і відправив в дорогу. В Давида і всього народу було трохи неправильне відношення до Божих речей. І Господь дещо показав Давиду: Давид, зміни Своє відношення до святині.

«І вони поставили Божого ковчега на нового воза, і винесли його з Авінадавового дому, що в Ґів'ї. А Узза та Ахйо, сини Авінадавові, провадили того нового воза. І прийшли вони аж до Ґорен-Нахону, а Узза простяг руку до Божого ковчегу, і схопив його, бо зноровилась була худоба. І запалився Господній гнів на Уззу, і Бог уразив його там за цю провину. І він помер там при Божому ковчезі» (2Сам.6:3,6,7) 

Після побаченого, відношення Давида помінялося.

«І Давид злякався Господа того дня та й сказав: Як увійде до мене Господній ковчег? І сталося, коли ті, хто ніс Господнього ковчега, ступали шість кроків, то він приносив у жертву вола та відгодовану штуку худоби» (2Сам.6:9,13)

Мойсей жив довго, бо дбав про Божі справи. Він прожив 120 літ, помер у глибокій старості. Помер смертю праведника. І Бог його дуже поважав. Коли виникла загроза життю Мойсея, коли не було кому заступитися за нього -  Сам Бог вступився.

«Не так раб мій Мойсей: у всім домі Моїм він довірений! Говорю Я з ним уста до уст, а не видінням і не загадками, і Образ Господа він оглядає. І чому не боялися ви нарікать на Мойсея, Мойого раба?»  (Чис.12:7,8)

Якщо ми дбаємо про Бога, то Він подбає про нас. Він ніколи в боргу не залишиться.

Зневажливе ставлення, або халатне відношення – з роботи за таке звільняють. Спочатку пишуть догани, а потім підписують указ про звільнення. Такий працівник нікому не треба, якщо він нічого не робить, або ще гірше – приносить шкоду.

Якщо ми хочемо жити довго і щасливо:

1) Шануй своїх батьків. В якому віці вони не були б.

«Шануй свого батька та матір свою… щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі…» (Повт.5:16)

2) Зміни своє відношення і відношення своєї сім’ї до діла Господнього.

Що є діло Господнє? Це не тільки духовна сторона, це і матеріальна, і буденна сторона. Це не правильно коли для себе і свого дому ми стараємося щось зробити, а для Божої справи не знаходимо часу. Так розуміли сини Ілія та Аарона. Йосип розумів по-іншому.

Богу вигідно тримати таких людей, як Йосип чим по довше.

Я бачив, як до одного старого чоловіка, служителя, який ледве стоїть на ногах, Бог підводить пророка і каже: Я продовжую твоє життя, бо ти ще треба мені в праці. І, напевно, ви бачили більше за мене, випадки коли Господь вкорочував життя людини. Їй би ще жити й жити… Але Бог забирає.

Якщо ти треба будеш Богові, то тебе ніяка сила не погубить, бо життя всього живого в Його руці. Він тебе буде берегти.

Подивіться на життя Іллі. Він пережив багато небезпек, його шукала спецслужба царя Ахава, щоб вбити. А Бог піклувався про Іллю, пташки приносили йому їсти. Одного разу Ілля захотів померти, каже: Досить Господи. А Бог посилає Свого Ангела і каже: Ілля, поїж, попий, бо ти ще Мені треба. Ти ще маєш царя помазати, Єлисея підготувати, ще деякі справи зробити, а тоді Я Тебе заберу. Пройшов час і Бог забрав Іллю на Своїх колесницях. Чудовий кінець!

Якщо ми будемо мати правильне відношення до Божої справи, то своєю смертю ми прославимо Господа. Помремо смертю праведника.

Запам’ятаймо цей принцип (рецепт довголіття): Того хто дбає про діло Господнє, Бог береже і тому продовжує життя.

«…бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його» (Лук.12:15)

Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook.
Сподобалося - ставимо Like!

Поділіться з своїми друзями!