На 92-му році життя відійшов у Вічність єпископ п’ятидесятників Микола Камінський

12 березня в 7:10 ранку на 92-му році життя відійшов у Вічність єпископ Камінський Микола Мартинович (1929 р.н.).

Особисто з ним знайомий не був, але досліджуючи історію п’ятидесятницького руху не один раз зустрічав його ім’я. Так, наприклад, в молодості з 14-ти років він активно служив на Житомирщині, і вже у 1950-му році був обраний на служіння. Був у підпіллі, під пильним наглядом КДБ. За ним стежили, фіксуючи все у агентурну справу, яка мала назву «ПРОРОКИ». І вже через рік його та ще вісьмох осіб заарештували. При обшуку в арештованих вилучили християнську літературу і листування з керівниками «Місіонерського центру», що існував на території Рівненської області (матеріали секретної справи ви можете переглянути у книзі «В стовпі вогню та хмарі диму: з історії п’ятидесятницької Церкви).

Звільнившись (1956 р.), Микола Мартинович займав керівні положення у так зв. Київському єпископаті («нелегальних» п’ятидесятників). Спецслужби часто згадували його у своїх звітах, арештовували його.

В кінці 70-х рр. в Таллінні (Естонія) розпочалося сильне пробудження, яке досягнуло багатьох церков ХВЄ. Реакції серед п’ятидесятників були різними. Камінський був одним із тих, хто активно і успішно брав участь в цьому служінні, схвалював його і підтримував, привізши звідти вогонь пробудження на батьківщину у Коростень. Він був одним із трьох учасників того пробудження, які ще є в живих (нині їх залишилось ще двоє).

В 1988 році працював у складі оргкомітету щодо організації Союзу ХВЄ (це була вже третя така спроба). Довгий час входив до складу комітету ЦХВЄУ.

Однак, на схилку віків він, свідомо чи не свідомо, став учасником подій, які викликали засудження з боку братерства ХВЄ. З’явилось відео з його участю на одному із зібрань скандального релігійного діяча, з’явився лист роз’яснення від братерства і т.д. Але не зараз на цьому акцентувати увагу.

Єпископ свій біг закінчив, плідно попрацював. А на останок, в одному з інтерв’ю, він залишив слова для роздумів:

«Зараз відкрилась велика свобода, проповідуємо де хочемо. Але що стосується духовних проявів і сили, то в цьому є велика потреба. Ми проводимо час в молитвах і чекаємо того дня, коли Господь дасть пробудження в народі. Треба сила Божа. Таку необхідність спостерігаю повсюди. Але є такі відкриття від Бога, що Він скоро почне Свою роботу. Тому ми ревнуємо та чекаємо. Але жити минулим не варто, треба взятися за діло Боже і почати ревно служити. Господь Той же, що і тоді, у Нього джерела безмежні, Він готовий благословити і сьогодні. І якщо щиро прагнутиме народ, Бог проявить Свою силу і сьогодні. Хоча я вже не молодий, але я чекаю чогось, я хотів би своїми очима бачити цю роботу Духа Святого, яка б повторилася серед народу Божого».

Не дочекався. Бо час його вийшов. Він відійшов у спокої, «насичений днями». Пам’ятаємо, цінуємо, поважаємо!

Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook. А також - в Telegram!
Сподобалося - ставимо Like!

Поділіться з своїми друзями! Відтепер ми також в Telegram!