Де на сторінках Біблії можна побачити дев’ять дарів Святого Духа?
«Одному бо Духом дається слово мудрости, а другому слово знання тим же Духом, а іншому віра тим же Духом, а іншому дари вздоровлення тим же Духом, а іншому роблення чуд, а іншому пророкування, а іншому розпізнавання духів, а тому різні мови, а іншому вияснення мов. А все оце чинить один і той Самий Дух, уділяючи кожному осібно, як Він хоче. Бо як тіло одне, але має членів багато, усі ж члени тіла, хоч їх багато, то тіло одне, так і Христос». (1Кор.12:8-12)
Кожен із цих дарів має своє призначення та застосування. Наявність дару не вказує на нашу духовність чи особливість, не для того вони дані, щоб над кимось панувати, або керувати кимось, а для того, щоб служити людям. Дарами наділяє Дух Святий так, як Він хоче.
Спробуємо дати визначення кожного із цих дев’яти дарів, а також знайти його застосування на сторінках Біблії.
Слово мудрості – це частина Божої мудрості, яку Бог в конкретній ситуації для якоїсь справи, дає людині. Цей дар на відміну від слова знання, не просто відкриває проблему, а й показує її вирішення.
Приклад. Йосип роз’яснює сон – це слово знання. Йому показано, що буде сім літ достатку, а за ними – сім літ голоду. Але потім він використовує слово мудрості, щоб показати вирішення цієї проблеми:
«А тепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, і нехай поставить його над єгипетською землею. Нехай учинить фараон, і нехай призначить урядників над краєм, і нехай за сім літ достатку збирає п'ятину врожаю єгипетської землі. І нехай вони позбирають усю їжу тих добрих років, що приходять, і нехай вони позбирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і нехай бережуть. І буде та їжа на запас для краю на сім літ голодних, що настануть в єгипетській землі, і край не буде знищений голодом». (Бут.41:33-36)
Приклад слова мудрості – випадок із Соломоном, коли до нього прийшли дві жінки з проблемою. По людському її ніяк не вирішиш. Сьогодні медицина дозволяє це зробити, а тоді ні. І ось тут проявляється слово мудрості: розділіть дитину на дві частини, що б було порівно. Мудрість в тому, що справжня матір не дозволить заподіяти смерть своїй дитині. Після цього написано: «І почув увесь Єрусалим про той суд, що цар розсудив, і стали боятися царя, бо бачили, що в ньому Божа мудрість, щоб чинити суд».
До Ісуса прийшли люди і запитують Його: Чи годиться давати податок для кесаря? Якби Ісус не відповів – відповідь була б проти Нього. Але Він мав слово мудрості: Віддайте кесарю кесареве, а Богові Боже. І знову, подивіться на реакцію людей: «А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли».
Без цього дару служителям Церкви Христової неможливо правильно вести народ Божий і так вирішувати складні питання, щоб виконались слова Ісуса: «що на землі ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небі, а що на землі ти розв'яжеш, те розв'язане буде на небі!»
Слово знання
Перші християни жили спільним життям, продавали свої поля, маєтки, та приносили зароблене до ніг апостолів. Була там одна сімейна пара, Ананій і Сапфіра, які продавши свій маєток, захотіли трохи схитрити. Тоді в Петра проявляється слово знання: Чого сатана наповнив твоє серце? Ти сказав неправду Богові… Бог в той момент дав йому слово знання. (Дії 5:20-27)
Також прикладом слова знання є викриття вчинку Гехазії (слуги Єлисея) після очищення Неємана, який привласнив коштовні подарунки, сказавши неправду пророку (2 Цар. 5:1-19).
Через дар слова знання Господь відкриває таємниці людського серця, таємниці пророчих снів, таємне минуле, теперішнє і майбутнє.
Віра – єдиний дар, який перераховується як серед дарів, так і серед плодів духа (Гал. 5:22,23). Говорячи про віру розрізняють спасаючу віру та віру, як дар від Бога.
Спасаюча віра зародилася в серці блудного сина, вона зародилася також в серці розбійника. З часом ця віра проростає у нашому серці і виростає до такого рівня, що дає плід – особисту віру, яка береже нас від спокус, допомагає нам вести побожне життя. І якщо, наприклад, зовсім недавно, як тільки ми повірили, маленька спокуса приводила нас до падіння, то сьогодні це вже для нас дрібниця. Адже наша віра зросла. Це є плід Духа.
Дар віри дається людині не для особистого користування, він дається для інших і для слави Божої.
Приклад такої віри ми не раз бачимо у Петра, Павла. Петро побачив розслабленого Енея і каже до нього: вставай, і постели собі сам. Звідки він знав, що Еней встане? У нього була надприродна віра від Бога! Це не просто Петро хотів, він знав, що Господь Енея уздоровить. Це віра, як дар Духа.
Дари вздоровлення – необхідні для того, щоб звільняти людство від хвороб.
Ісус посилаючи апостолів на проповідь дав повеління: «Уздоровляйте недужих, воскрешайте померлих, очищайте прокажених, виганяйте демонів. Ви дармо дістали, дармо й давайте». (Матв.10:8)
«А тих, хто ввірує, супроводити будуть ознаки такі: у Ім'я Моє демонів будуть вигонити, говоритимуть мовами новими, братимуть змій; а коли смертодійне що вип'ють, не буде їм шкодити; кластимуть руки на хворих, і добре їм буде!» (Мар.16:17,18)
Ні один чоловік, який мав цей дар, не оздоровляв всіх і всюди. Найперше Бог бажає звільнити людину від гріха, а потім вже від хвороби. Звичайно дари вздоровлення були необхідні, як доказ, що Христове благовістя має Божественне походження.
Читаючи Євангелію і Дії Святих апостолів ми дуже часто зустрічаємо прояв цього дару. Ним користувався Ісус, цей дар мав Петро, Іван, Павло. Цей дар мають Божі мужі і сьогодні.
Дар чудотворення – дії, що суперечить законам природи.
Мойсей вдарив палицею по скелі і з неї вийшла вода (Вих.17:1-7), перевів Ізраїль через Йордан. Єлисей кинув палицю у річку, де вода була непридатною для пиття і таким чином уздоровив річку (2 Цар.2:19-22).
Ісус перетворив воду на вино (Ів.2:1-11), воскресив Лазаря (хоч згідно закону природи людина старіє і помирає), Петро воскресив Тавіту (Дії 9:36-43). Ходіння по воді – теж чудо.
Можна задати запитання: Чому в наш час так мало чудес? Але варто пам’ятати, що сенсація – це природа і сутність диявола. Бог ніколи не робить чуд, щоб створити сенсацію.
Він може нас перенести з одного місця в інше, але чомусь посилає нам транспорт; Він може зробити так, щоб нам гроші впали з неба, щоб пташки їсти приносили, але чомусь просто посилає нам роботу. Він не хоче робити з нас «надлюдей» або якихось чудотворців – Він робить нас простими людьми, щоб ми не літали за хмарами, а проповідували Євангелію. А там де треба, Бог зробить і чудо.
Найбільше чудо, як не раз згадується – це покаяння грішника.
Дар пророцтва
Напевно кожен із нас не раз бачив прояв цього дару.
Ціль пророцтва: «А хто пророкує, той людям говорить на збудування, і на умовлення, і на розраду». Збудувати, докорити, потішити.
Чомусь Павло пише: Дбайте про духовні дари, але найбільше щоб пророкувати… Напевно, людина, яка пророкує є в найближчих відносинах з Богом. Чути голос Божий – це велика радість і велика утіха.
Але маючи цей дар особливо потрібно берегти святість. Диявол за такими людьми стежить дуже пильно.
З книги Дії Святих Апостолів ми бачимо, як цей дар діяв в першій церкві. Пророк Агав передбачив, голод по всій юдеї (Дії 11:28). Пізніше взяв пояс Павла і сказав: «Дух Святий так звіщає: Отак зв'яжуть в Єрусалимі юдеї того мужа, що цей пояс його, і видадуть в руки поган...» (Дії 21:11). Агав ніс служіння пророка.
Розпізнавання духів
Лжепророки та лжепроповідники були завжди. Інколи вони успішно приникали в Церкву і там здійснювали свою діяльність. Для того, щоб розрізнити де Боже а де ні, Дух Святий дав ось цей дар. Ціль цього дару виявити і знешкодити джерела, які походять від нечистих духів.
Найкращий приклад – це одержима дівчина в Филипах. Написано, що: «Вона йшла слідкома за Павлом та за нами, і кричала, говорячи: Оці люди це раби Всевишнього Бога, що вам провіщають дорогу спасіння!» (Дії 16:17).
Уявіть собі, що до вас на площі підійшла якась жінка і каже (вказуючи на вас): Оце раб Бога Всевишнього, він спішить на поклоніння в Церкву. Як би ви відреагували б? Напевно багато з нас, привели б її в Церкву, щоб цю інформацію вона озвучила при всіх… Адже такий дар пропадає! Нехай всім скаже, що ми раби Бога Всевишнього. Але Павло мав дар розпізнавання духів. Він побачив, що то говорить дух нечистий (хоча правдиву інформацію).
Різні мови
Про це багато написано в 1 Кор. 12 і 14 розділах. Тим не менше, саме інші мови є найбільш дискусійним питанням серед християн нашого часу.
Є дар інших мов і він дається не кожному (1 Кор.12:30). А є ознака інших мов (Мр. 16:17). Згідно Божого слова, кожен християнин може бути хрещений Духом Святим з ознакою інших мов (Дії 2:39).
Той хто має дар інших мов, повинен молитися, щоб вмів виясняти (1 Кор.14:13).
Вияснення мов
Між професійним перекладом і виясненням інших мов немає нічого спільного. Людина, яка має дар вияснення ніколи не вчила тієї мови. Вияснення мов, це немовби різновид пророцтва. Він справляє неабиякі враження на невіруючу людину. В результаті, вона схиляє свої коліна, кається перед Богом, говорячи: «Бог справді між вами!» (1Кор.14:25)
Задля того, аби у Церкві панувала здорова атмосфера, аби каялися нові люди, необхідно дбати про дари Святого Духа. Людськими талантами, розумом, програмами такого ефекту не досягнеш. Щоб серед безлічі вчень та релігій люди звернули увагу на живе Боже слово, Павло приходить до висновку, що проповідь повинна супроводжуватись надприродними Божественними проявами. «І слово моє й моя проповідь не в словах переконливих людської мудрости, але в доказі духа та сили» (1Кор.2:4). Тай самі християни вже втомилися від людських порад та наставлень (а інколи і розваг), вони хочуть чути Слово від Господа…
Отже, дбайте про дари духовні... щоб ними збагачувалась Церква!
Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook.
Сподобалося - ставимо Like!
Поділіться з своїми друзями!
Коментарі
Дописати коментар