Власний погляд | GENISSH

Пропонуємо вашій увазі електронний варіант квітневої газети «За віру Євангельську». У цьому випуску читайте: – Пандемія — Божа сурма? (Андрій Гончарук); – Роздуми на тему: «Ви можете ні про що не турбуватися»; – Луцькі п’ятидесятники провели пасхальні авто-богослужіння на аеродромі; – «Інакше як «геєна вогненна» й не назвеш» – єпископ Володимир Бричка поділився враженнями із поїздки на Житомирщину; – Свобода віросповідання знову під загрозою (нові проекти законів, які з’явилися у ВР); – На кого похож христианин? (Владимир Попков); – Куди ми пливемо?; – Як один чоловік хату будував... (роздуми про зміст життя); – Не покину Я вас, не забуду! (свідчення Божої турботи дитячого будинку); – 4 причини, щоб частіше читати Біблію; – Чому розуміючи важливість молитви, ми продовжуємо мало молитися? (Філіп Янсі); – 7 принципов истинного пророчества (Тарас Дятлик); – Чи є храм локалізацією присутності Божої?; – Про антихриста мовою біблійного богослов’я (Тарас Дятлик); – Дитя...

Шостого місяця після зачаття Івана Хрестителя Ангел Гавриїл був посланий Богом у місто Назарет до Марії з радісною, але для неї самої, напевно, тривожною звісткою: «Не бійся, Маріє, – бо в Бога благодать ти знайшла! І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус. Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида. І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця» (Лк.1:30-33). Здивована Марія запитала ангела: «Як же станеться це?..». На що отримала відповідь: «Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!.. Бо для Бога нема неможливої жадної речі!» (Лук.1:35,37). Почувши таку відповідь, не розуміючи до кінця сказаного, Марія смиренно промовила: «Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!» (Лук.1:38). Безсумнівно, Благовіщеня – одне з найбільших християнських свят. Саме слово «Благовіщеня» означає «добру, ра...

Стрімке поширення коронавірусу сягнуло масштабів пандемії і спричинило глобальні зміни у світовій економіці, політиці, культурі. Спочатку для переважної більшості українців боротьба з хворобою носила теоретичний характер, проте день за днем нові випадки захворюваності на COVID-19 фіксувались у нових областях, регіонах, містах і селах. 26 березня хвороба досягнула одного із районів Рівненщини, а 29-го – самого Рівного. Запровадження карантину сьогодні впливає на кожного українця, в тому числі й на християн. Церква опинилась в ситуації, яка вимагає пошуку нових підходів та методів звершення служіння, переосмислення своїх проектів. Під час кризи є хороша нагода переосмислити свої цінності, пріоритети і напрямки діяльності, побути наодинці із собою, з Богом . Періодично Бог закликає кожного робити зупинку у своєму житті, аналізувати прожите життя, поправляти його: «На дорогах спиніться та гляньте, і спитайте про давні стежки, де то добра дорога, то нею ідіть, і знайдете мир для сво...

Пропонуємо вашій увазі електронний варіант березневої газети «За віру Євангельську». У цьому випуску читайте: – Новини Рівненського обласного Об’єднання УЦХВЄ за березень; – Чи готовий ти зустрітися з Христом? (Геннадій Андросов); – Сповідь італійського лікаря, який опинився в епіцентрі вірусної пандемії (свідчення переосмислення життєвих цінностей); – Звернення ст. пресвітера УЦХВЄ Рівненщини у зв’язку із ситуацією поширення коронавірусу; – «Підвези медика» — християни віри євангельської на Рівненщині запустили флешмоб та закликають підвозити лікарів на роботу; – Куди ідеш, Україно? (Віктор Боришкевич); – Предупреждал ли Господь об этом? (роздуми про сьогодення); – Навчіться довіряти Богу своє життя! (Катерина Устимчук, свідчення); – Якщо це все правда... (свідчення військовослужбовця про зцілення дочки); – Християнство на карантині (Юрій Вавринюк, роздуми про суть і стан християнства); – 11 найпотужніших місць із Псалмів, щоб розсилати для підбадьорення людей під ч...

Господь дозволив мені побувати на богослужіннях у місті Олександрії, що на Кіровоградщині. Про дуже цікаву подію розповів мені Саша Топінко з м. Острога Рівненської області. В 1991 році їх група проводила євангелізаційне богослужіння на центральному майдані м. Олександрії, де зібралося понад тисячу чоловік. Євангелисти проповідували про великі діла Божі, про безмежну милість Ісуса Христа, в піснях прославляли Господа. На майдані були присутні міліція та військовослужбовці. Під час богослужіння підходить до євангелистів полковник танкових військ і заявляє: – Якщо правда все те, що ви говорите, то у мене є донька, яка хворіє вже 12 років, і в яких лікарів я тільки не був, навіть у Кашпіровського був, та нічого не допомогло, помоліться за неї, і, якщо вона стане цілком здоровою, то все буде гаразд, якщо ж ні, то, виходить, що ви говорите якісь небилиці, чого не існує, тоді ми вас заарештуємо. Ось таке випробування випало на долю цієї групи. Але як казав ап. Павло: «Пізнавайте, чи...

Вітаю вас! Мене звати Катя. Мені 28 років. Хочу поділитися з вами своїм свідченням, розказати про Божі благословення у своєму житті. Народилася і виросла я в християнській сім’ї. З дитинства відвідувала недільну школу, богослужіння. Завжди старалася бути прикладом для оточуючих, так як мене вчили батьки на основі Священного Писання. Оскільки народилася в християнській сім’ї, то вважала себе спасенною. Але одного разу на свято Різдва до нас в церкву завітали гості. Проповідник запитав, чи є бажаючі прийняти Ісуса в своє серце? До переду на покаяння виходили люди... А я стояла. За декілька хвилин до початку молитви, проповідник сказав: – Спасіння по наслідству не передається. Віра твоїх батьків тебе не спасе... Ці слова торкнулися мого серця, і тоді я вийшла і молилася молитвою покаяння. Життя після того моменту, на перший погляд, не змінилося. Все було як і раніше: ходила до школи, допомагала батькам, відвідувала служіння… Просто після того дня я уже була впевнена, що являю...

Сегодня подавляющее число церквей во всем мире будут пустыми. Множество верующих соберутся перед экранами смотреть, как их пастор проповедует в пустом зале, на камеру. Такое впервые. Не только за период независимой Украины, такого не было в СССР. Да что там говорить, доселе такого не было нигде. Как бы полумрак покрыл землю, люди охвачены страхом, с тревогою смотрят в будущее. Каждый раз, слыша пророчества о том, что приближаются времена, когда невозможно будет собраться вместе в таком количестве, как сейчас, я подвергал их критической оценке: неужели такое возможно в современном мире? А вот и возможно! Правда, никто не догадывался, что таким образом это будет сделано. Для традиционной церкви это вызов и испытание. Реакции разные. К счастью, большинство священнослужителей проявляют в данном вопросе мудрость и рассудительность. Нет предательства у тех, кто отменил (приостановил) общие службы, но также не является проявлением героизма оставить все как есть, и дальше проводить со...