Власний погляд | GENISSH

23 листопада Верховна Рада прийняла бюджет на 2019 рік. Одна з особливостей цього бюджету, що в ньому передбачені витрати на такий собі Фонд Президента України . На його створення і забезпечення функціонування був виділений аж 1 млрд. грн . В документах зазначається, що Фонд створений з метою підтримки освітніх та наукових проектів, на підключення інтернету у сільських школах, придбання шкільних автобусів, будівництво басейнів і т.д. Для таких благих цілей Порошенко вирішує створити свій Фонд, і з гордістю розповідає про це на своїх телеканалах, що він відтепер особисто буде підтримувати талановиту молодь. Але кошти для «свого» Фонду він то бере наші! По суті, цей мільярд він використає на свою передвиборну компанію. Впродовж наступного року ми будемо бачити, як Петро Олексійович в якості Діда Мороза «даруватиме» то тут, то там школам автобуси, ноутбуки, будуватиме басейни. І наш народ буде дякувати йому, за такі гарні справи, що у них такий благородний Президент, про це з пафосом...

18 листопада 2018 року в «Slavic Gospel Church» (штат Вашингтон, США) відбулось служіння подяки, особливістю якого було те, що тут були присутні рівненчани в діаспорі, служителі церков ХВЄ у Сполучених Штатах Америки (штаті Вашингтон та Орегон) та гості з України. Перед початком зібрання служитель місцевої церкви привітавши гостей, зауважив, що усі брати та сестри, незважаючи на різне місце проживання та різновид служінь, є однією великою Господньою сім’єю. А Господь, як Пастир, знає якою дорогою провести Свій народ, Він піклується про нього. Була звершена молитва. Звучали пісні «З Божим словом на устах», «Хай буде Ім’я Бога благословенне», «Тысячу лет пролетели, как день». Євангелист, директор місії «Добрий самарянин» Ростислав Боришкевич подякував рівненчанам за їхню активну працю на ниві Божій в Україні, а також побажав і надалі підтримувати зв’язок один з одним, звершуючи спільні молитви та єднання в дусі. З його уст лунав заклик до активної місіонерської праці, до пропов...

Цю фразу я вперше почув від Івана Лещука. Він намагався викликати тривогу в серцях багатьох духовно сплячих християн, від байдужості яких страждають їхні ж діти. Чим закінчилися його спроби? – Зараз він вже більше року, як в тій церкві не проповідує. «Я щиро бажав змінити свою місцеву церкву. Проповідував чесно, відверто. Більше в цій церкві я не проповідую. Скоро – рік. Я хотів «зупинити»/змінити богослужіння. Я і зараз хочу. Вірю, надіюсь, люблю. І молюсь» , – каже Іван Лещук. Піднято надто складне і водночас актуальне питання. Одна із емігранток-християнок, що проживає зараз в Такомі (штат Вашингтон) написала таке повідомлення: «Як же боляче, і яка волаюча реальність... ДВР – Новий термін в еміграції. Вони в небезпеці. Прости, помилуй, Господи, спаси і збережи дітей та внуків наших в цей злий бунтівний час». Тривога дійсно варта негайного реагування. Не секрет, що серед молоді, дітей віруючих батьків, існують серйозні проблеми – порнографія, легкий вид наркотиків, бунтарство,...

Ювілейний випуск газети "За віру євангельську"! Маємо 200-й номер. Колись, як тільки все починалося, газета мала всього чотири сторінки. Нині – вісім! В матеріалах нашої газети ми надаємо інформацію про життя нашого братерства, повідомляємо останні новини, що стосуються життя християн та висвітлюємо цікаві матеріали різної християнської тематики, зміст яких веде читачів до пізнання Божої Правди. В цьому номері читайте: – Новини Союзу УЦХВЄ та обласного об’єднання; – У Києві відбулась конференція Міжнародної Асамблеї Християн Віри Євангельської (МАХВЄ); – Як в Рівненській обласній державній адміністрації проходив другий духовний ранок; – Бути вдячними: Кому? Чому? За що? П’ять речей, за які варто дякувати щодня. Якою повинна бути молитва вдячності, щоб вона була прийнята Богом? Прославлення в співі. Про що варто пам’ятати? Яким повинно бути поклоніння в співі? В чому відмінність між подякою та хвалою? Чи може християнин віддавати честь іншій людині, чи слава повин...

28 жовтня 2018 року Церква Християн Віри Євангельської м. Дубна провела святкове богослужіння з нагоди 30-річчя освячення Дому молитви. На заході були присутні старший пресвітер Рівненського обласного об’єднання УЦХВЄ Олександр Коток , пресвітер церкви Євангелських Християн Баптистів Святослав Карп’юк та інші служителі району. Перед початком прозвучали відомі євангельські псалми: «Ангели в небі Господа славлять» та «Люблю твій, Боже, дім». Пресвітер помісної церкви Вадим Савченко , розпочавши зібрання, зауважив, що церква пройшла досить тривалий непростий шлях, була звершена значна праця, була заплачена велика ціна задля того, аби ми сьогодні могли чути Слово Господнє в комфортних умовах, в чудовому Будинку молитви. «Ми ввійшли в їхню працю» , – каже Вадим Вікторович, – Ціль цього зібрання пригадати деякі моменти з нашої історії, щоб теперішнє покоління цінило ту працю, яка була звершена перед ними. Опісля спогадами ділився Василь Чайка – пресвітер церкви ХВЄ с. Підбрусинь. ...

Місяць жовтень віднедавна став часом посиленої підготовки дo ночі з 31 жовтня нa 1 листопада, відомої як Хелловін. Нажаль, завдяки інтернету та ЗМІ це вже стало модним у нашій християнській культурі. Торгівельний та інший бізнес широко використовує цей сумнівний привід у рекламі для залучення споживачів - вітрини з солодощами та магазини з іграшками прикрашені декораціями Хелловіну. Преса для дітей і молоді та мережа інтернет невпинно звертають увагу на цю «дивну» подію, наголошуючи на зацікавленості Хелловіном всього суспільства. Навіть школи та дошкільні заклади прикрашені нечистими духами, гарбузами, жахливими масками, які є справжньою та однозначною демонстрацією жахливості. У деяких школах та дитячих садочках нажаль заплановано бал-маскарад, під час якого діти одягатимуть костюми різноманітної нечисті, вирізатимуть з гарбуза потворні світильники, присвячені Хелловіну. Те, що раніше виглядало як напівзабороненні дитячі пустощі, возведено в ранг освітніх виховних заходів....

Буквально на днях з’явилася одна дуже таки незвична для нашого протестантського середовища стаття, яку навмисне поширюють окремі особи, які, в основному, або вдають із себе великих інтелектуалів, або мають неприязнь до відомого пастора із Сакраменто Олександра Шевченка. Статтю написав деякий Олександр Лихошерстов, який хоч і не є відомим в широких колах євангельських християн, але, як він сам зауважує в своїй роботі, є доктором богослов’я і «рукопокладеним вчителем Союзу ХВЄ». Назва статті звучить так: «Эпистемологические Проблемы Интерпретаций в Простонародно-местечковом Богословии Александра Шевченко» . Гадаю, що дехто із моїх читачів, почувши тільки назву, вже взялися за голову. В самій же роботі вжито десятки слів ще більш складних, що ускладнює розуміння цієї роботи та забирає бажання читати далі. Як висловився хтось із читачів: «Взагалі не розумію автора статті, і не тільки із-за «високого» стилю, який неможливо зрозуміти без словника (і то, думаю, навряд чи). Яка мотивація...