Підбиття підсумків року Реформації в Україні: успіхи та невдачі

Спливає останній день 2017-го року… Разом з ним закінчується термін дії указу президента України «Про відзначення в Україні 500-річчя Реформації». Рік Реформації відкрив для християн широкі можливості для євангелізації. Та чи використали вони цю можливість? Чи зрозуміли самі ж протестанти суть цієї події? Чи вірно були поставлені цілі та завдання? Що було зроблено впродовж цього року? Якими успіхами чи невдачами увінчався цей грандіозний проект?

А проект справді був грандіозний! Таких можливостей для розвитку протестантського руху Україна не пам’ятала з самих початків своєї історії. Ще на початку року був створений центральний оргкомітет по відзначенню 500-річчя Реформації, до складу якого ввійшли представники усіх пізніх протестантських деномінацій – баптисти, п’ятидесятники, харизмати, євангельські християни, адвентисти та ін. Аналогічні оргкомітети були створені на обласних та районних рівнях. У співпраці з місцевими органами влади було проведено низку заходів та акцій, присвячених цій видатній події – мотивуючі та наукові конференції, круглі столи за участю освітян, відкриті уроки Реформації в шкільних закладах, коледжах та університетах. Відбулось декілька просвітницьких поїздок центрами європейської Реформації, які включали в себе семінари, дискусії, екскурсії, зустрічі, відвідування музеїв тощо.

Відзначення п'ятсотлітнього ювілею Реформації отримало значний резонанс в українському суспільстві, зокрема, в релігійному та науковому середовищах. Світ побачили численні публікації, в яких аналізуються богословські домінанти та культурно-цивілізаційні наслідки реформаційних процесів як у загальноєвропейському, так і у вітчизняному контекстах. Також не випущений з поля зору був і регіональний вимір історії Реформації – з'явились десятки досліджень, у яких ґрунтовно розкриваються історичні шляхи поширення протестантизму у різних регіонах країни, зібрані та систематизовані матеріали з історії помісних церков тощо. Наприклад, завдяки спільним зусиллям оргкомітетів у світ вийшла книга О. Геніша «Історія протестантизму на Дубенщині», чи не у кожній області видані збірники наукових тез. Лише у Рівному, за рік було проведено чотири краєзнавчих читань, в роботі яких приймали участь не лише досвідчені науковці, але й студенти. Таким чином було започатковано чимало нових проектів, які матимуть продовження і в майбутньому.

Реформація торкалась не лише релігійного чи наукового середовищ, а й культурно-соціального. Чи не у кожному місті пройшла акція під назвою «Чисте серце – чисте місто». Спортивні турніри, велопробіги, флешмоби, дитячі табори різнопланово доносили одвічні цінності, кидаючи виклик молоді стати каталізатором позитивних та надихаючих змін в нашій державі.

17 вересня всі події та заходи увінчались масштабним святкуванням Свята Подяки в Києві – свята, яке об’єднало усі регіони в серці столиці і стало в своєму роді унікальним явищем, безпрецедентним за масштабом святкування вдячності Богу. На Хрещатику зібралось понад 100 тис. євангельських християн з усієї країни. Завдяки ініціативі та активній підтримці протестантів 16 грудня Верховна Рада України приймає закон, який проголошує 25 грудня вихідним днем (Різдво Христове за григоріанським і новоюліанським календарем). Протестанти таким чином продемонстрували силу єдності, професіоналізм та готовність до активних дій у державотворчих процесах своєї країни.

Рік Реформації добігає завершення. Про успіхи чи невдачі цього проекту в Україні варто судити в залежності від конкретних місцевостей. Там де представники протестантських громад, використовуючи можливості року Реформації, наввипередки намагались втілити в реальність свої амбіції, здобути популярність серед суспільства чи збільшити кількість вірян своєї конфесії виникали конфлікти, а сам проект R500 зазнав невдачі. Як наслідок – загострення міжконфесійних відносин між самими ж протестантами, для налагодження яких знадобиться ще не один рік. Нерідко деякі наукові чи просвітні заходи перетворювалися на відверто євангелізаційно-пропагандистські, що призводило до негативної оцінки з боку фахової аудиторії. А демонстрування своєї переваги над іншими гілками християнства викликало спротив і обурення ще й у православних та католиків.

Ще однією із причин, яка завдала (і завдає сьогодні) непоправної шкоди для утвердження євангельському руху в Україні є ігнорування культурного та історичного контексту, а також хаотичне використання логотипу R500. Подібні дії дискредитують євангельський рух в очах оточуючого населення, яке, здебільшого, є православним.

Читайте також: R500 – Україна у розпалі жнив

Тим не менше, попри усі негаразди, помилки та невдачі, рік Реформації не пройшов безслідно. Безсумнівно, він вплинув на свідомість багатьох українців, на їхнє розуміння і сприйняття протестантів.

Сучасні релігієзнавці характеризують євангельських віруючих як людей, які «витримали вагу державних репресій, з одного боку, і, можливо, найважчий тягар – зневажливо-презирливе ставлення всього суспільства» [1]. Комплекс негативних побутових уявлень про ці конфесії, поширених у радянському суспільстві, формувався завдяки атеїстичній пропаганді, і в цілому сформувався як специфічний міфологічний образ «секти». На жаль, елементи цього міфу залишаються в масовій свідомості українців до сьогодні.

Більшість заходів в рамках R500 були направлені саме на руйнування цього міфу, формування нового світоглядного мислення українців, знайомлення їх з протестантськими ідеями («5 Solo»), їх впливом на культурне, соціальне та економічне життя європейських країн. Тобто основний акцент робився перш за все на зовнішній, а не на внутрішньо-церковний вимір Реформації.

Саме тому на даний час важко говорити про результати відзначення Реформації в Україні, її наслідки і вплив на оточуючих. Наприклад, якщо оцінювати рік Реформації лише за кількістю появи нових прихожан у протестантських церквах, то, звісно, такі сподівання будуть невиправдані. Відверто кажучи, за цей рік не відбулось якогось раптового збільшення чисельності протестантської спільноти. Проте, це аж ніяк не говорить про невдачу самого проекту. Скоріш за все цей рік був роком підготовки духовного ґрунту, роком сівби, а не жнив; був лише початком нового етапу розвитку протестантської спільноти в Україні. Зміна свідомості багатьох українців відбуватиметься ще впродовж тривалого часу, викорінення раніше сформованих міфів займе ще не один рік. Ще багато праці належить здійснити, аби пожинати її результати. Тим не менше, уже сьогодні ми можемо бачити певні успіхи. Декілька днів тому, президент України Петро Порошенко у своїй вітальній промові з нагоди Різдва Христового досить схвально висловився про протестантську спільноту України, наголосивши на її впливовості та активності у суспільстві:

«Україна – унікальна в своїй віротерпимості й повазі до релігійних почуттів. Ми – це православні, греко-католики, римо-католики. Ми – ціле різнобарв’я протестантських церков... Цього року Україна відзначила п'ятсотріччя початку Реформації, яка значною мірою визначила сучасне обличчя нашої цивілізації. Реформація мала велике значення і для України. Вона сприяла становленню інститутів приватної власності, розвитку процесу національного відродження. Вона надала вагомий поштовх освіті, науці, культурі і релігійному життю. Нині протестантські церкви відіграють дедалі більшу роль в українському духовно-релігійному житті. Вони звершують активно проповідницьку, просвітницьку, благодійницьку діяльність. Я високо ціную їхній внесок в поширення Божого Слова, у зміцнення авторитету Біблії як невичерпного джерела мудрості і моралі» [2].

Отож, рік Реформації був лише початком до нових позитивних змін в країні, продовженням масштабної і складної місії – виконання Великого доручення, яке залишив для своїх послідовників Ісус Христос. Ця справа вимагає ретельного вивчення, усестороннього аналізу, об’єктивного підходу, жертовності, наполегливості, мудрого балансу у співпраці з владою, щирості, терпіння і любові до «інших» братів і сестер по вірі, до тих, чиї погляди не вписуються у нашу традицію.

Розпочатий проект необхідно продовжувати! З такою ж командою, з таким же завзяттям і єдністю, яка була притаманна протестантській спільноті на початку поточного року. Аналізуючи помилки, дякуючи Богу за досягення рухатися вперед – у Новий 2018 рік!

1. Павленко В.Н., Ваннер К. Особенности психологии евангельских христиан-баптистов // Вопросы психологии. – 2004. – №5. – С.73.
2. Президент України Петро Порошенко // Офіційне інтернет представництво. - Джерело доступу: http://www.president.gov.ua/news/zvernennya-prezidenta-ukrayini-z-nagodi-svyatkuvannya-rizdva-45226

Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook.
Сподобалося - ставимо Like!


Поділіться з своїми друзями!

Коментарі

Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook.
Вподобати сторінку - ставимо Like!

Популярні дописи з цього блогу

Який переклад Біблії кращий?

Про що звіщав Дух Святий у Збужі?

Понад 220 душ у Збужі схилили коліна

Торкаємось сфери пророчих дарів та відкриттів (березень 2024-го року)