R500 – Україна у розпалі жнив

Україна у розпалі жнив. На полях видніється сучасна техніка, комбайни різних марок. Якось прочитав, що сучасний комбайн за годину може змолотити до 70 тон зерна. Можливості великі. Україна готується до зими. Про результати зібраного врожаю нам повідомлять дещо пізніше, зроблять це спеціальні аграрні служби.

Справедливо можна вважати, що цей рік проголошено роком жнив на духовній ниві. Адже рік Реформації відкрив для християн широкі можливості для євангелізації. На полях сотні одиниць техніки різних конфесій, сотні проектів та програм для збору врожаю. Та чи вдасться за рік зібрати його хоч жменьку? Чи можливо після спільних міжконфесійних жнив нива взагалі стане непридатною на кілька наступних років? Про результати зібраного врожаю ми дізнаємося дещо пізніше.

Проте, незважаючи на спільні зусилля християн, на різноманітність проектів під маркою R500, уже сьогодні ми помічаємо досить малу результативність врожаю. Згадайте приміром 90-ті роки, як держава з атеїстичної раптово перетворювалась на християнську.

«Тоді здавалося, що сіячі прийшли на родючу ниву, спрагнену зерен Слова Божого, і щедрий врожай не заставив себе чекати. Люди, які ще недавно гордо називали себе "радянським народом" раптово проявили живий інтерес до всього духовного: релігійним вченням, Біблії, народним традиціям. Приплив людей в церкву був подібний лавині! В ті дні варто було проповіднику вийти на вулицю із закликом "Ісус любить тебе" - тут же збігався натовп і буквально розхвачував євангелізаційні буклети у нього з рук. На наступний день кожний п'ятий приходив в церкву, і кожний другий із з них відгукувався на заклик до покаяння. Варто було десь на окраїні поставити євангелізаційну палатку - люди самі збігалися до неї, випрошуючи релігійну літературу. У кожного з'явився вільний доступ до Благої Вістки. Будинки церков не спосібні були вмістити всіх відвідувачів. Вісімдесят відсотків населення при опитуванні називали себе віруючими. Із тенет атеїзму ми раптом стали самою віруючою країною в світі!
Здавалося - ось воно, довгоочікуване духовне пробудження! Але пройшло всього декілька років, і цього припливу, цього інтересу - як не бувало. Після різкого сплеску на початку 90-х, вже в другій половині десятиліття наступає спад до рівня більш низького, чим був на початку до цього».[1]

Серпень 2016-го року. Президент України підписує указ «Про відзначення в Україні 500-річчя Реформації». Здавалося – ось воно, довгоочікуване пробудження! Але пройшов уже рік часу (знову серпень), а нічого особливого так і не відбулось, якогось особливого припливу – також.

Світ став інший, – скажете ви – і будете праві! Адже, справді, євангелізаційне поле значно змінилось, стало складнішим.

Якось в одному із міст Індії зломилася електростанція. Щоб її відремонтувати, керівництво країни змушене було викликати спеціалістів з Японії. Японці приїхали, підійшли до цієї електростанції та й дві години там навколо неї ходили і про щось між собою радились. Аж раптом один із них підійшов і постукав в якомусь певному місці, щось там натиснув – і електростанція запрацювала! Але що всіх здивувало – це те, що японці вкінці виставили рахунок індійському уряду в сумі 1 млн. і 1 долар. Їх потім запитали: чому саме 1 млн. і 1 долар? І почули відповідь: 1 долар ми взяли за те, що постукали, а мільйон доларів – за те, що знали де постукати.

Так ось, світ сьогодні – це складна електростанція. Знати де натиснути, знати що сказати – головне завдання сучасних духовних інженерів. Ми ж, буває, часто стукаємо де попало і чим попало. Рік Реформації лише помножив в рази цей недолік. Інколи від наших слів, від настінних написів в соціальних мережах чи білбордах, від наших дій стає якось не по собі. Замість того, щоб спочатку порадитись та вивчити ситуацію, ми одразу починаємо «стукати» наввипередки. Ми тратимо мільйон доларів за те, щоб постукати і лише один долар витрачаємо на те, щоб знайти де саме постукати.

В якості інструменту ми використовуємо шаблонні церковні фрази, які, на жаль, сьогодні уже не діють (електростанція нова – ключі старі; одним ключем намагаємось відкрутити усі гайки). Вивчаючи життя Ісуса, ми бачимо, наскільки влучно Він володів словом – Він знав як і що сказати конкретній людині. Молодому юнаку порадив продати маєток, Никодиму – народитись згори. Христос бачив внутрішній світ людини, бачив конкретну проблему людини. Ми ж, згідно «традиційних» методів євангелизму, звикли використовувати такі шаблонні фрази, як «відкрий своє серце», «прийми рішення для Христа», «помолись молитвою покаяння». Цього року до шаблонних слів додалась ще й приставка «реформація» – куди тільки її не тулимо. Парадокс в тому, що кожна деталь електростанції унікальна. Звідси, випливає унікальний підхід до кожної людини, спочатку намагання зрозуміти її внутрішній світ, проблеми, рівень наближеності до Бога, а лише тоді використовувати потрібний інструмент. Тобто робота зводиться до світоглядного рівня людини, а не до заучування доктринальних формулювань.

Одним словом – країні потрібні висококваліфіковані інженери. Сьогодні ми маємо небачену кількість «духовних» робітників. Тільки протестантських духовних навчальних закладів в Україні більше 100 (ЄХБ – 41, ХВЄ – 17, АДС – 4) [2]. І щороку вони випускають сотні своїх кадрів. Та чи змінюється від того ситуація на ниві Божій?

Згадується явище метаморфозу – перетворення гусениці в метелика. Чимало студентів духовних закладів були і залишаються «духовними гусеницями», так і не перетворившись в метелика. Вивчення духовних законів, доктрин, набуття теологічних знань не перетворює «гусеницю» на «метелика». Процес духовного метаморфозу – це надприродній процес, який звершує Дух Святий, людина «перемінюється відновою свого розуму», «вмирає для себе», зодягається в силу «згори» і живе для Христа. В інакшому випадку спостерігається кумедна картина: гусениці починають підстрибувати, намагаючись злетіти. Ми, в свою чергу, виділяємо із них тих, хто підстрибує вище інших, і проголошуємо їх «лідерами» по відношенню до інших. Далі, ми організовуємо особливі лідерські програми для гусениць, які підстрибують вище інших. В результаті, все, що ми отримуємо – це гарно підстрибуючих гусениць. Отак і стрибають християнські «лідери» одне поперед одного, аби пригнути вище за іншого. Хіба таке підстрибування принесе якийсь результат? Лише через надприродній акт преображення оновленням розуму для пізнання волі Божої гусениця зможе перетворитися в метелика, політ якого буде легкий, простий і прекрасний, а служіння результативним.

На початку згадувалось про сучасні комбайни та їхні можливості. Можливості величезні! Та чи вміємо ми користуватись тими «комбайнами»? Для прикладу візьмемо мережу Facebook. Далеко не всі протестанти демонструють своє вміння користуватись цим «комбайном». Хоча ним і можна зібрати величезний врожай, ним також можна і назавжди затоптати колос у землю. Своїми публікаціями та невихованими коментарями, зрештою, своєю самоправедністю протестанти вселяють відразу в серця багатьох потенційних християн. А таких сучасних «комбайнів» існує чимало. І за цими «комбайнами» сидять чимало «духовних комбайнерів», які не мають навіть елементарних знань в користуванні цією технікою.

А ще для комбайнів потрібна велика кількість пального. Для того, щоб вийти на такий рівень масштабності, як R500, щоб успішно опрацювати гектари українських полів, потрібна велика сила Святого Духа. Без неї краще комбайнам на поле не виїжджати взагалі. У цьому випадку прикладом для нас є Христос: «І скликав Він Дванадцятьох, і дав їм силу та владу над усіма демонами, і вздоровляти недуги. І послав їх проповідувати Царство Боже та вздоровляти недужих» (Лук.9:1,2)

Перше, чим розповідати грішнику про Ісуса, який стукає у двері, варто самим прислухатися до цього стуку. Ісус справді стоїть біля дверей та стукає. Він стукає в двері Своєї Церкви, Він бажає ввійти і розділити з нею вечерю, бажає зодягнути її в Свою силу, наповнити Своєю славою. Але Йому не поспішають відчиняти – там і так комфортно, без Нього, з своїми власними планами, програмами, проектами, стратегіями і іншими способами «займатися церквою». Церква спить і насолоджується снами про пробудження. Чи проснемося ми, чи нам приємніше спати в зручному інтер'єрі рукотворних традицій?

Гадаю, що рік Реформації в першу чергу потрібний для самої Церкви, аби привести її до першопочаткового стану, а також у відповідність з сучасними вимогами часу. А вже потім, збагатившись інтелектом і силою, будемо думати, що робити з тією складною «електростанцією». Пригадуються слова із відомої народної пісні «Вийшли в поле косарі»: «Чи не рано почали?... До обіду покосили й гострі коси потупили». Певно зараз саме час трошки «підклепати» свої коси?.. А декому їх замінити на нові, бо ті «коси» лише надламують колоски... Інакше в чому причина такої малої результативності від жнив?

1. Головин С.Л. - Мировоззрение - утраченное измерение благовестия. - с. 4,5
2. Протестантські релігійні організації в Україні. - Джерело доступу: http://infolight.org.ua/maps/protestantski-religiyni-organizaciyi-v-ukrayini

Власний погляд - GENISSH

P.S. Вирішив дещо дописати. Незважаючи на критичну оцінку сучасної євангелізаційної діяльності протестантських Церков, варто визнати, що в Україні все таки справді проходять жнива. Чи не у кожному українському місті та селі проводяться дитячі християнські табори, декілька місяців тому, з зернами правди ми ввійшли на шкільну ниву, ми провели різного роду конференції та семінари, посіявши у сердечний грунт п'ять важливих духовних принципів: Тільки Писання! Тільки віра! Тільки благодать! Тільки Христос! Тільки Богу належить слава! Безсумнівно, що такі дії залишать помітний вплив у свідомості українських громадян. Незважаючи на деякі помилки та невдачі, Україна справді перебуває у розпалі жнив! Бог благословив Україну, подарувавши їй великі можливості для проповіді Божого Слова!

Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook.
Сподобалося - ставимо Like!