Власний погляд | GENISSH

Существует пять важных фактов, о которых должен знать каждый человек. Если вы уже знаете их, то обязательно поделитесь ими с другими. Ведь они касаются вечной жизни! Первый факт: не все спасутся . Универсального спасения не бывает: одни спасутся, другие погибнут. Обязательно придет день, когда пшеница будет отделена от плевел, овцы – от козлов, хорошая рыба – от плохой, добрые люди – от злых. Придет день, когда одни будут поставлены по правую сторону, а другие – по левую. Чёткий вопрос задает Библия: по какую сторону будешь ты? «Как-то там будет, Бог милосердный», – такое оправдание не пройдет. «Посему как собирают плевелы и огнем сжигают, так будет при кончине века сего: пошлет Сын Человеческий Ангелов Своих, и соберут из Царства Его все соблазны и делающих беззаконие, и ввергнут их в печь огненную; там будет плач и скрежет зубов; тогда праведники воссияют, как солнце, в Царстве Отца их. Кто имеет уши слышать, да слышит!» (Матф.13:40-43). Целый сезон пшеница и плевелы растут вм...

«Люди сторонились його. А він, у вимазаному болотом одязі, ледве стоячи на ногах, чіплявся до перехожих, обливав потоком лайки. – Пліснява життя! – з огидою кидали йому у вічі» . Так розпочиналась стаття районної газети, в якій згадували якихось горе-п’яниць Олександра Булдигіна та Миколу Полякова, жителів міста Дубна. Але не про них далі йшла мова, головним об’єктом «журналістського розслідування» М. Іванчука був інший чоловік, якого теж, до речі, звали Микола. І неважливо, що до перших двох він не мав жодного відношення, адже алкоголю категорично не пив, нецензурних слів не вживав, шкідливих звичок не мав (бо був глибоко релігійною людиною) – таке порівняння навмисне вводилось для підсилення негативних емоцій у читача, щоб викликати зневагу та огиду до головного персонажа статті, Миколи Куниці. Без жодного докору сумління поставили його в один ряд з іншими, віднісши до категорії «неблагонадійних», непотрібних для суспільства. «...Булдигіни, полякові, куниці і їм подібні. – ...

Буквально на днях з’явилася одна дуже таки незвична для нашого протестантського середовища стаття, яку навмисне поширюють окремі особи, які, в основному, або вдають із себе великих інтелектуалів, або мають неприязнь до відомого пастора із Сакраменто Олександра Шевченка. Статтю написав деякий Олександр Лихошерстов, який хоч і не є відомим в широких колах євангельських християн, але, як він сам зауважує в своїй роботі, є доктором богослов’я і «рукопокладеним вчителем Союзу ХВЄ». Назва статті звучить так: «Эпистемологические Проблемы Интерпретаций в Простонародно-местечковом Богословии Александра Шевченко» . Гадаю, що дехто із моїх читачів, почувши тільки назву, вже взялися за голову. В самій же роботі вжито десятки слів ще більш складних, що ускладнює розуміння цієї роботи та забирає бажання читати далі. Як висловився хтось із читачів: «Взагалі не розумію автора статті, і не тільки із-за «високого» стилю, який неможливо зрозуміти без словника (і то, думаю, навряд чи). Яка мотивація...

Нелегко жилося віруючим в атеїстичні часи. Як тільки їх не називали: казали, що вони є «дармоїдами, неробами, захребетниками у трудового народу» [1]. А зовсім недавно в конфлікті довкола озера, що неподалік с. Грудки, назвали їх іновірцями, мовляв «Вони не є люди Христової Церкви» [2]. Прикро, чути подібні заяви... Несправедливо! Твою любовь подчас враждой встречали, Но больше было у тебя друзей. Во встречах с злом, в гоненьях и печалях Неслись молитвы к Господу сильней. И Бог один лишь знает, сколько горя И слез пролито у твоих детей; Собрать бы все в одно большое море - От первых до последних наших дней. Тішить те, що на стороні її завжди був Господь. Захист і помста у Нього, способів для цього – достатньо! Якось Давид, плачучи над Кусом, сином Яміна, сказав слова, які стали афоризмом: «Хто копає яму другому, сам падає в неї. Вчинене ним зло повернеться назад до нього; його насильство впаде на його власну голову» [3] (Пс.7:16,17) Чи доводилося вам переживати щос...

Великим благословінням для молодої людини є те, що вона народилася у сім'ї віруючих батьків. Благом для неї є сильне здоров'я, матеріальний достаток, успіх в служінні, сім'я, діти. Проте Єремія має дещо інші погляди: Благо людині, яка носить тягар в молодості своїй. Чи справді це так? В чому ж це благо? ЕКСКУРС В ІСТОРІЮ Юнак, якого звали Єремія, в молодому віці почув поклик на служіння. Бог у Своїх задумах забажав через цього, поки що невідомого, чоловіка звершити великі справи. Адже мав щодо нього особливі плани: «Ще поки тебе вформував в утробі матерній, Я пізнав був тебе, і ще поки ти вийшов із нутра, тебе посвятив, дав тебе за пророка народам!» (Єр.1:5) Призначення Єремії полягало не тільки в тому, щоб попереджувати мешканців Єрусалиму про зло, яке прийде з півночі, але й в тому, щоб стояти на захисті цієї землі. «Бо Я ось сьогодні поставив тебе містом твердинним, і залізним стовпом, і мідяними мурами проти всієї цієї землі, проти царів Юди, проти його кн...