Власний погляд | GENISSH

Цю фразу я вперше почув від Івана Лещука. Він намагався викликати тривогу в серцях багатьох духовно сплячих християн, від байдужості яких страждають їхні ж діти. Чим закінчилися його спроби? – Зараз він вже більше року, як в тій церкві не проповідує. «Я щиро бажав змінити свою місцеву церкву. Проповідував чесно, відверто. Більше в цій церкві я не проповідую. Скоро – рік. Я хотів «зупинити»/змінити богослужіння. Я і зараз хочу. Вірю, надіюсь, люблю. І молюсь» , – каже Іван Лещук. Піднято надто складне і водночас актуальне питання. Одна із емігранток-християнок, що проживає зараз в Такомі (штат Вашингтон) написала таке повідомлення: «Як же боляче, і яка волаюча реальність... ДВР – Новий термін в еміграції. Вони в небезпеці. Прости, помилуй, Господи, спаси і збережи дітей та внуків наших в цей злий бунтівний час». Тривога дійсно варта негайного реагування. Не секрет, що серед молоді, дітей віруючих батьків, існують серйозні проблеми – порнографія, легкий вид наркотиків, бунтарство,...

У наш час в церквах існують різні форми правління. Римо-католицька церква знаходиться під владою папи. Єпископальні церкви на місцевому рівні управляються єпископами, над якими поставлені архієпископи. Пресвітеріанські церкви довіряють регіональну владу пресвітерам, а національну - генеральним асамблеям. Щодо баптиських чи п'ятидесятницьких церков, то найвищою формою правління у них є місцева громада, а приєднання до деномінації відбувається на добровільній основі. У кожній церкві існує пресвітер та рада дияконів (інколи рада пресвітерів). Якось в інтернеті зустрів статтю про те, що в ранній церкві апостолом була жінка і що звали її Марією. Серед аргументів був той, що Ісус після свого воскресіння дав їй повеління піти й розповісти Його учням про Своє воскресіння: «йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!» (Iван.20:17). Звичайно, ми розуміємо, що цей факт зовсім не означає, що Марія Магдалина відтепер стала апостол...

Ми співаємо багато пісень, про зміст яких мало задумуємося. Співаємо одне, а живемо по-іншому; слова не співпадають з ділами. Мова йтиме про співчуття - співчуття до тих, хто опинився поза церковними стінами. Чимало пісень, віршів та проповідей звучить на цю тему, проте ще й досі так багато людей вражають зачерствілістю свого серця та байдужістю до чужої біди. Научи нас, Боже, состраданию Помоги людей нам понимать, Чтобы близких - тяжкие страдания За свои страданья принимать. Ты прости, когда своей небрежностью Наших ближних ранить мы могли, О, Господь, наполни душу нежностью, Чтоб мы больше людям помогли. Научи целительным сочувствием Людям радость в жизни приносить, Чтоб своим отзывчивым присутствием Мы могли поддержкой доброй быть. Помоги друзей переживаниям Близко к сердцу Боже принимать Чтобы там, где слышаться рыдания Мы могли бы искренно рыдать. ПРИКЛАДИ ІЗ ЦЕРКОВНОЇ ІСТОРІЇ На що перетворюється церковна громада, коли зникає любов один до одного...