Власний погляд | GENISSH

«Що мені робити, Господи?» А Господь сказав мені: «Встань і йди в Дамаск; і там тобі буде сказано все, що призначено тобі робити» (Дії 22:10). Ми бачимо новонаверненого Савла, який задається питанням: як йому тепер жити в умовах нової реальності? До зустрічі з Христом його життя було одним, тепер воно інше – Савл став християнином. Тепер його цікавила Божа воля на його життя. Для отримання відповіді на це, вкрай важливе, питання, Господь направляє Савла до Церкви в Дамаску. Від того, що скажуть у цій церкві, буде залежати усе життя і доля ще не утвердженої душі… Бог міг би сказати йому через ангела, що треба робити, але Бог вирішує працювати з Савлом через Церкву. Бог працює з кожним із нас, і готовий говорити до нас особисто. Але на певних етапах життя Бог говорить до нас через інших – через батьків (особливо в дитинстві), через церкву і служителів (особливо на початку нашого навернення). Коли ми досягнули певної зрілості, Бог може говорити через нас до...

Чи знаєте ви, що віра кожного буде випробувана і перевірена. Чомусь ми думаємо, що наша віра буде випробовуватися тоді, коли нас затиснуть в такі обставини, що треба буде вибирати – зректися Бога чи не зректися. Але в таких тяжких обставина, в гоніннях, в переслідуваннях, в стражданнях перевіряється наша стійкість. А віра найчастіше перевіряється сумнівами – сумнівами, які приходять в наш розум щодня. Коли ми починаємо сумніватися в тій чи іншій істині; коли ми говоримо «а чи справді сказав Бог»; коли ми починаємо сумніватися в тому, що Боже слово діє. Щоб ожити духовно, ми повинні зустріти Бога; щоб жити повним життям, ми повинні знати Бога. В основі віри лежить знання Бога, а без віри неможливо жити праведним життям. Отож, дуже важливо знати Бога. Який є Бог? «Бо так возлюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб усякий віруючий у Нього не загинув, але мав життя вічне. Бо не для того Бог послав Сина Свого у світ, щоб Він судив світ, але щоб с...

«Так говорить Господь: «Небеса – престол Мій, а Земля – підніжжя ніг Моїх; де ж ви побудуєте Дім для Мене, і де місце спокою Мого?» (Іс.66:1) Ідея будівництва Божого дому зародилася тоді, коли під керівництвом Мойсея була збудована Скинія. Цей намет був збудований за точним зразком, як показав Бог. Він став місцем Божої присутності серед Його народу. Коли роботи були завершені і священики закінчили освячення через кроплення кров’ю жертвенних тварин, на намет зійшла Господня слава. Через декілька десятиліть ізраїльтяни ввійшли в обітовану землю. Там в цій землі цар Давид вирішує збудувати храм для Господа. Він готує матеріали, а Соломон будує. І знову, коли закінчилося будівництво, священики принесли жертви і кров’ю освятили храм. Після цього на храм зійшла Божа слава, в такій силі, що священики не могли ні служити, ні стояти. Ніхто не знає, де зараз ця скинія. Немає і збудованого Соломоном храму (від нього залишилася одна стіна). Але Бог є, і продовжує б...

«Отже, ви вже не чужі й не приходьки, а співгорожани святим, і домашні для Бога, збудовані на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос, що на ньому вся будівля, улад побудована, росте в святий храм у Господі, що на ньому і ви разом будуєтеся Духом на оселю Божу» (Еф.2:19-22) «нехай кожен пильнує, як він будує» (1Кор.3:10) Бог будує, ворог руйнує. Пастир збирає овець, а вовк – розганяє. А кому сприяємо в житті ми? В Мт.16:18 Ісус говорить: «побудую Я Церкву Свою» . Ап. Павло в Еф. 2:19-22 говорить про будівлю, яка зростає в досконалості. В 1Кор.3:6-17 Павло показує, що будівництво Божого дому довірено людині. Він дозволяє людям стати «Його співробітниками»: «Бо ми співробітники Божі, а ви Боже поле, Божа будівля» (1Кор.3:9). Чи є наше життя, наша поведінка, наші слова вкладом в цю «будівлю»? «Все мені дозволено, але не все збудовує» (1Кор.10:23). В церкві нехай «все це буде на збудування» (1Кор.14:26). Наше відношенн...

«І відповідав Йов Господові, та сказав: «Знаю, що Ти можеш усе, і ніщо не зупинить Твій намір» (Йов.42:1-2) Ці слова були сказані вкінці переживань Йова, після того, як до нього заговорив Господь. Після всього пережитого Йов зрозумів дві речі: (1) що Бог Всемогутній (може усе) і що (2) у Бога є певні наміри, цілі. Дивлячись на історію Йова, ми бачимо, що події відбуваються паралельно у трьох сферах або на трьох рівнях: небесний, піднебесний і міжособистісний. Можна по-різному називати ці рівні... Небесний рівень – Бог, ангели і інші сили, сили зла. Саме на цьому рівні відбувався діалог Бог з сатаною. На жаль, для нас це закрита сфера, малодоступна. Хто може пояснити, що то за сини Божі прийшли перед Боже лице? Яким чином між ними опинився сатана? Сфера небесного для нас на землі залишається малодоступною. Піднебесний рівень – сили природи, стихії, катаклізми, напад халдеїв. Все це вмить прийшло у дійство і накинулося на Йова. Чому? Бо Бог повелів. Те, що ...

«Пророцтво про Думу: «Кричать мені із Сеїра: «Вартовий, яка пора ночі? Вартовий, скільки ще ночі?» Вартовий відповідає: «Наближається ранок, а все ж іще ніч. Якщо ви захочете знов запитати, то повертайтесь і запитуйте!» (Іс.21:11,12) Пророцтво про Думу – доволі складний текст, який важко пояснити: а що ж малося на увазі? Дуже мало нам відомо деталей. Зазвичай цей текст пояснюється алегорично, в контексті приходу Христа. Дума – ще одна назва Едому, володінь Ісавових нащадків. А перекладається це слово як «мертва тиша, мовчання». І може бути, що саме в цьому контексті це слово і вживається. Скільки ще тої мертвої тиші і мовчання? Скільки ще ночі? Скільки ще страждати? В цій частині книги Ісая пророкує про навколишні царства і країни, на які насувається темна хмара і густа ніч. «Грізне видіння показано мені: грабує грабіжник, спустошувач спустошує... Я зворушений від того, що чую, я збентежений від того, що бачу» (Іс.21:3,4). Йдеться про війни, які стосуватим...

«чого жахався я, те й спіткало мене, і чого я боявся, те й прийшло на мене... Немає ні миру, ні спокою, ні відради, бо спіткало лихо мене» (Йов.3:25-26) В лютому 2022 року в нашу країну прийшли події, які ми могли представляти лише в своїй уяві. Ніхто не вірив, що така біда можлива в теперішньому світі, і на наших землях. Ми й досі продовжуємо надіятися, що нас це омине (в тій жахливій мірі). Усі ви знаєте про страждання, які випали на долю Йова. Він зітхає і стогне в муках, проклинає день свого народження (Йов.3:1). Стріли Всевишнього ввійшли в нього, і їхню отруту п’є його дух (Йов.6:4), Він ненавидить своє життя і радий, що не буде жити вічно на цій землі (Йов.7:16). Багато українців тепер можуть уявити той жах, який охопив Йова, коли в один момент він втратив десятьох дітей, втратив все своє майно (халдеї напали і все позабирали, слуг повбивали), і ще й сам зазнав тяжких тілесних ушкоджень. Сьогодні повчальні уроки з історії Йова дуже легко засвоюються...

«Отже, виправдані вірою, ми маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа, через Якого й одержали ми вірою доступ до цієї благодаті, в якій стоїмо і хвалимося надією слави Божої; і не тільки цим, але хвалимося і у скорботах, знаючи, що скорбота виробляє терпіння, а терпіння — досвідченість, а досвідченість — надію, а надія не засоромлює, тому що любов Божа вилилась у серця наші Духом Святим, даним нам!» (Рим.5:1-5) Апостол Павло в попередніх розділах пояснював тему оправдання. З першого розділу послання до Римлян йдеться про виправдання грішних людей перед святим Богом. Йдеться про гнів Божий на нечестивих, праведний суд Божий, справедливість Божу, відмінність між юдеями і язичниками, і, зрештою, оправдання через віру для всіх. І тепер апостол показує плоди оправдання. «Отже, виправдані вірою...», що ми маємо? 1. «ми маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа» . Бог не є твоїм ворогом. Бог не є твоїм суддею. Я бачу якийсь схиб в тому, що так ...

«На Тебе уповали батьки наші; покладалися — і Ти визволяв їх. До Тебе кликали вони, і були спасенні, на Тебе покладали надію, і не посоромилися. Я ж черв’як, а не людина, посміховище між людьми і презирство в народі. Всі, хто бачить мене, глузують з мене, розкривають роти, хитаючи головою: «Він покладався на Господа, нехай визволить його, хай спасе його, якщо він до вподоби Йому!» Бо Ти витяг мене із лона, вклав у мене уповання на персах матері моєї. На Тебе я залишений від народження, від лона матері моєї Ти — Бог мій! Не віддаляйся від мене, бо скорбота близька, а допомоги немає» (Пс.21:5-12) Ці слова належать Давиду. Це знаменитий персонаж Біблії. В житті Давида було багато тривожних ситуацій. Що він робить в такі часи? Звертався до Господа, молився до Бога. Куди біг Давид в часи невизначеності? Загальна відповідь: до Господа. Проте Давайте згадаємо, як практично це виглядало. Адже це питання актуальне і сьогодні: куди втікати? 1. Саул здійснює замах на Д...

«Я зроблю тебе мудрим, наставлю тебе на путь, якою ти підеш, скерую тебе, око Моє над тобою!» (Пс.31:8) «і буде Господь провадити тебе завжди, і під час посухи насичувати душу твою, і зміцнить кістки твої, і станеш ти, мов сад, зрошений водою, і як джерело, води якого ніколи не висихають» (Іс.58:11) В цих текстах ми бачимо, який результат Божої керованості в житті людини. Бог керує життям віруючих людей. Є таке поняття як Боже водительство (керованість). Як щаслива та людина, яку веде Господь! «Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі» (Рим.8:14). Боже ведення є обов’язковою умовою дітей Божих. Боже ведення робить мудрим («зроблю тебе мудрим»), насичує, зміцнює, зрошує. Життя такої людини як сад серед пустині! «як джерело, води якого ніколи не висихають» . Усі ми маємо бути водимі Духом Божим. Однак, багато віруючих чомусь думає, що водимі Духом Божим лише великі служителі і пророки. Ми читаємо біографії служителів, в житті яких не раз надприро...

Поділюсь з вами роздумами над таким питанням: як свідчити щасливим людям? Останні десятиліття наш край переживає благополуччя. Старші люди з неприємністю згадують лихі 90-ті, коли все рушилося, грошей не було, зарплат не виплачували, товари були в дефіциті – виживали як могли. В СРСР були свої проблеми, панував тоталітарний режим. Але з настанням 2000-х рівень життя покращився. Зараз, хоч і певна нестабільність в країні, але живемо добре. Щороку кількість машин в місті зростає... Коли людина в біді чи в проблемі, ми навчилися свідчити в таких випадках. Все банально просто. Ми кажемо: «Тебе любить Ісус, Він співчуває тобі, знає твоє горе. Ісус може тобі допомогти, звільнити, зцілити». Таким людям легко показати руйнівну силу гріха (п’яниці, наркоману). Люди, які в проблемі, автоматично займають положення людей, які потребують спасіння і допомоги (будь-кого). Я не проводив дослідження, але можу припустити, що більшість людей в наших церквах, які прийшли зі світу...

«Якщо ти управиш серце твоє, і руки свої до Нього простягнеш, і якщо є беззаконня в руці твоїй, а ти його видалиш, і не даси нечестю перебувати в наметах твоїх, воістину тоді піднімеш обличчя незаплямоване твоє, будеш твердий, і не будеш боятись! І тоді неодмінно забудеш горе: згадувати будеш про нього, як про воду, яка протекла. Яскравіше півдня життя твоє стане, просвітлієш, як ранок; і будеш упевнений, бо є надія, оглянешся навкруги та спочивати безпечно будеш. Будеш перебувати, і не буде того, хто страшить, і багато хто стане підлещуватися до тебе!» (Йов. 11:13-19) Ці слова були адресовані Йову. Його друзі думали, що Йов прогрішився перед Богом і за це отримав покарання. І в кожній їхній промові звучала оця нота: тобі треба каятися, то тобі за гріх. Пройшли тисячоліття, а такі люди є й досі. Тому перш, ніж кликати людей до покаяння, треба переконатися, що причина їхньої біди дійсно в гріху. Загалом, Софар дає мудрі поради. Він розуміє, які великі благосл...

Яків часто потрапляв у конфлікти. Перший конфлікт виник після того, як Яків обманом забрав батькове благословіння; другий – через дружину Лілю, третій – це конфлікт з Лаваном і його синами через майно (прочитаємо про нього). Про це описано в 31 розділі книги Буття (Бут.31:1-3;22-24). В житті кожної людини є безліч конфліктних ситуацій. Є такі, що не проживуть і дня, щоб з кимось не посваритися. Та навіть, якщо ви і не конфліктна людина, конфліктні ситуації все рівно будуть траплятися. Це все звичні речі. Конфлікт Якова з Лаваном особливий тим, що в нього аж двічі втручається Бог. Перший раз Він звертається до Якова і радить йому повертатися в землю батьків; другий раз Він звертається до Лавана зі словами: «Стережися, не говори Якову ні доброго, ні злого». Що ми бачимо? Перш за все ми бачимо, що Бог не намагається зайняти якусь сторону, Він є над конфліктом. І Його погляд на ситуацію не завжди співпадає з нашим. Будучи на місці Якова, не кожен міг би прийняти...

«Отже, якщо принесеш свій дар до жертовника і там згадаєш, що брат твій має що-небудь проти тебе, залиш там дар свій перед жертовником, і піди спочатку примирись із братом твоїм, і тоді прийди, і принеси дар свій» (Мт.5:23-24) Існує принаймні три види миру: – Мир з іншими людьми. – Мир із самим собою (тобто внутрішнє благоденство, гармонія). – І головне – це мир із Богом. Мир з Богом не гарантує миру з усіма людьми (знаємо приклади, чули). Але між тими, з ким є Господь, мир є обов’язковою складовою. Мир з людьми часто стає можливим, після отримання миру з Богом. Наша здатність відчувати Боже прощення прямо пов’язана з нашою готовністю прощати і просити вибачення одне в одного. Людина, яка відчула на собі Боже прощення і свідомо не прощає інших, буде покарана. «Тоді, покликавши його, пан його говорить: “Рабе негідний, весь той борг я простив тобі, оскільки ти умовив мене. Чи не належало й тобі помилувати товариша твого, як і я помилував тебе?” І, будуч...