Про ЗМІ та християнство: Церква під забороною?
Поки осмислюють вищезгадані питання та намагаються знайти причину такого «ігнорування», Національна громадська телекомпанія України (бренд UA: Перший) знімає з ефіру релігійні програми. Як повідомляють НХМ, Новий менеджмент мовлення аргументує це тим, що в Україні начебто немає духовних і моральних авторитетів, а церква себе дискредитувала. При цьому, основним напрямом діяльності НСТУ, судячи з слів продюсерів, є просування ідеї так званих «одностатевих шлюбів».
На радіо програми християнського спрямування переміщують у нічний ефір. А на телебаченні звільняють тих, хто не погоджується з ЛГБТ ідеологією. Як стало відомо, UA:Перший зняла з ефіру християнську ранкову п’ятихвилинну програму «Вічне». У ній, з понеділка по п’ятницю, священнослужителі різних конфесій України розповідали, як шукати вихід і долати негаразди у непростих життєвих ситуаціях. У випусках цієї програми брали участь глави різних конфесій України. Так, верховний архієпископ, глава Української греко-католицької церкви Любомир Гузар розповідав про толерантність у ставленні до людей, які кривдять інших; архієпископ, ординарій Києво-Житомирської дієцезії Римо-католицької церкви Петро Мальчук у своєму ранковому зверненні радив, як, будучи зрілою людиною, правильно визначати життєві цінності; президент Всеукраїнського союзу церков християн віри євангельської - п'ятидесятників Михайло Паночко ділився актуальними уривками із Божого Слова, зокрема, про відносини між людиною і Богом. У програмі також з'являлися предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Патріарх Філарет і Шейх Ахмед Тамім, муфтій України. Всього за цей час в ефір вийшло 620 випусків програми.
Автор ідеї програми - директор творчого об'єднання експериментальних програм Першого національного Олена Загороднюк сказала наступне: «Проект задумувався як спілкування духовної особи зі своїм прихожанином. Просто розмова, під час якої глядач міг побачити священика своєї віри, який говорить на вічні теми. Не про суто релігійні чи теологічні речі, а про вічне. Так задумувалося для того, щоб людина вранці могла отримати іскру надії для себе. Ми не планували знімати проповіді чи молитви. "Вічне" - це форма спілкування, тож в ідею закладено, що головними персонажами повинні бути представлені духівники усіх конфесій та релігій. Шеф-редактор проекту, журналістка Лариса Побережник досконало розбирається у питаннях релігії в Україні, і її досвідові у підготовці програми я цілком довіряю».
Запуск проекту був пов'язаний із процесом переходу до формату суспільного мовлення. «Одна із цінностей суспільного мовлення - різноманітність: коли люди різних поглядів, зокрема і релігійних, можуть знайти для себе цікавий продукт» - сказала авторка програми.
Тепер, за її ж словами, нові продюсери повідомили, що програму закривають тому, що церква і релігійні діячі не мають права слова в ефірі Громадського. Відбулося це під час захисту медійних проектів, які повинні вийти в новому телевізійному сезоні. Керівнику проекту цієї програми також задали запитання про її відношення до одностатевих шлюбів, на що почули відповідь, що це – гріх. «Тоді виконавчий продюсер НСТУ Лукян Галкін з повною впевненістю, що мене дуже здивувало, заявив, що європейські цінності – це «одностатеві шлюби», а хто іншої думки, цитую його слова близько до тексту: «… мы им устроим такую аттестацию, которую они не выдержат и мы их уволим», - розповіла Лариса Побережник. На її думку, це дискредитує Громадське мовлення, загрожує національній безпеці країни і руйнує моральні та духовні цінності українського народу.
Такий вчинок з збоку НСТУ публічно демонструє їх антибіблійну ідеологічну направленість, яка суперечить християнським цінностям. Це світські ЗМІ, чому вони мають бути християнськими? – запитаєте ви. Та справа не у релігійній приналежності, а в забезпеченні об’єктивної подачі інформації, враховуючи різні погляди глядачів, в тому числі і релігійні.
Згідно пункту уставу ПАО «НОТУ» п.10.2: Діяльність Національної суспільної телерадіокомпанії України провадиться на принципах:
- всебічного, об'єктивного і збалансованого інформування про суспільно значущі події в Україні та за кордоном;
- дотримання норм суспільної моралі, традицій і культури Українського народу, поширення сімейних цінностей та зміцнення ролі традиційної сім'ї у розбудові українського суспільства;
- пріоритету суспільних інтересів над комерційними та політичними.
Є над чим задуматися, є що аналізувати… Чи може знову покритикуємо організаторів програми? Звинуватимо їх у невмінні налагоджувати зв’язки і домовлятися з керівництвом каналу? Підхопимо цитату продюсера, про те, що «в Україні немає духовних і моральних авторитетів, а церква себе дискредитувала»? Висловимо ряд претензій до глав церков, до їхніх «меседжів»? Таки ні! Напевно, головна проблема не у них…
Налагоджувати зв’язки з ЗМІ варто. Потрібно вдосконалюватися в багатьох питаннях, пов’язаних із сучасними методами євангелізації. Але не варто грати за правилами, які нам диктуватиме світ. Не варто пристосовуватись до його вподобань, йти на поступки. Головне завдання Церкви – доносити людям Євангелію, називати речі своїми іменами, публічно засуджувати гріх, корупцію, неправду, обман, вказувати на єдиний шлях до спасіння – Ісуса Христа. А цього, світські ЗМІ всіляко будуть уникати. «як залізо не змішується з глиною» (Дан.2:43), як між двома неоднорідними рідинами завжди існує поверхня розподілу, так між Церквою та світом завжди існуватиме межа, переходячи яку, виникатиме спротив та боротьба. Результат діалогу залежатиме від позиції Церкви: чи піде вона на компроміс із світом і стане «толерантною» у «незручних» для світу питаннях, чи чітко відстоюватиме священну позицію Божого Слова, називаючи речі своїми іменами та звіщаючи Євангелію.
Доречно нагадати слова єпископа ХВЄ Молдови Віктора Павловського, які він сказав під час 2-ї Міжнародної Місіонерської Конференції, яка відбулася в Рівному (детальніше – тут). Тоді єпископ пригадав історію чудесного зцілення кривого, що сидів біля воріт храму. Після такої ефективної євангелізації (покаялося біля п’яти тисяч люду) представників синедріону хвилювало одне питання: «Що робити нам із цими людьми (Петром та Іваном – авт.)?» (Дії 4:16). Від самого початку історії Церкви Христової місіонерам ніколи не казали «Ласкаво просимо до цієї роботи». Картина не міняється і сьогодні. Християнство – це проблема для світу. Його влаштовує наша соціальна діяльність, вчинки милосердя, чесність, порядність, але світ ніколи не влаштує Євангелія спасіння, адже вона викликає дискомфорт та занепокоєність. Зустріч з Христом вимагає зміни, вимагає рішення – або прийняти Його своїм Господом, або відійти і більше про Нього не згадувати. Спостерігаючи за активною діяльністю християн, які з усіх сил намагаються донести слухачеві Євангелію, за масштабними євангельськими заходами, світ продовжує запитувати: «Що робити нам із цими людьми?...»
Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook.
Сподобалося - ставимо Like!
Поділіться з своїми друзями!
Коментарі
Дописати коментар