День Подяки у Києві: усі радіють, а хтось божеволіє
Ще за декілька днів до початку цієї події журналісти ТСН повідомляли:
«В Україні вперше День подяки святкується так масштабно. 17-го вересня відбудеться захід, який стане величезним кроком до об'єднання нашої країни! На це свято в Україну знову прилетить Нік Вуйчич - людина без рук і без ніг, яка своїм життям надихає весь світ!
На Хрещатику в цей день збереться 500 тисяч людей і ще сотні тисяч зможуть побачити пряму трансляцію завдяки телеканалу "Надiя". Весь день будуть працювати різноманітні зони відпочинку і розваг, так що захід буде цікавим навіть сім'ям із маленькими дітьми. Ввечері будуть виступати спікери та найкращі музиканти з різних міст України. А о 19:30 українці почують наснажливий виступ Ніка Вуйчича!
Для українців зараз як ніколи важливо зібратись разом та почути послання віри та надії від Ніка Вуйчича. Це буде послання, яке вплине на мислення нашого народу та надихне не здаватись у ці тяжкі часи!» [1]
І ось цей довгоочікуваний день настав! В центрі Києва перекрито рух транспорту, на сцені святкові виступи, співи християнських пісень, проповідь Слова Божого, спільна молитва вдячності.
Народний депутат України, Павло Унгурян, на сторінці Facebook не стримує свої почуття радості: «Це просто неймовірно! Лишe подивіться,скільки людeй сьогодні з нами! Сотні тисяч українців аж до самої Європeйської площі. Слово Бога лунає на всю Україну. Чи цe нe справжнє диво? З Ним всe можливо..»
І справді, в цей день в центр столиці з’їхалися тисячі людей з різних областей України, людей різних конфесій, але з спільною метою – разом подякувати Богу за Його доброту та милосердя.
Та не у всіх на серці радість – є ті, які від побаченого божеволіють. Серед числа тих, кому неспокійно – інформаційний портал «Вести». Їхні журналісти публікують матеріал під заголовком «Яценюк и Турчинов сектанты, и нас всех тянут. Центр Киева на 3 дня перекрыли из-за праздника США». Назвавши Всеукраїнський День подяки американським святом, Богдан Приходько (журналіст) вважає його «чуждым» для українців. Про побачене пише так: «Со сцены читают книгу Псалмов, выступают проповедники, которые внушают людям, что жизнь удалась… На что в толпе тут же хмыкают, мол, где уже тут лучше, а про власть уж лучше б и не вспоминали».
Опісля знаходить якогось пенсіонера та й використовує його «компетентні» висловлювання: «Это же какие-то баптисты навязывают нам свою религию и культуру, чуждую нам. Ведь у нас испокон века было православие. А это все не наше. Не пойму, зачем мы стремимся копировать во всем Запад вместо того, чтобы развивать свою культуру»
Статтю продовжує, вмістивши репліку «женщины рядом, которая представляется Валентиной» и «мужчины, которому лет 60, назвавшийся Павлом»:
«Женщина рядом, которая представляется Валентиной, кивает головой и делает свой вывод: «Яценюк и Турчинов - сектанты, вот и нас всех тянут». Правда, в толпе «Вести» обнаружили и тех, кому происходящее приходится по душе. «Украина расцветет, Бог нам поможет! Надо в него только верить!» - говорит Елена. «Грехи мешают нам жить в мире. Нужно молиться и через Иисуса Христа Бог нас услышит. Мы будем жить в покое и мире», - вторит ей рядом стоящий Андрей Зубко, пришедший с семьей.
Услышав это, мужчина лет 60, назвавшийся Павлом, вдруг взрывается: «Гнать в шею всех этих баптистов! Зомбируют, а потом деньги у прихожан выманивают на всякие десятины и тд. Точно также, как и власти - и те, и те грабят народ. И вообще, почему на площади? Пусть свои проповеди читают в своих церквях. А отдавать центр города под такое мероприятие... Я не понимаю этого, как православный» [2].
Не будемо коментувати ці безглузді заяви, лише констатуємо сумний факт – що і досі, у вільній від комуністичного минулого Україні, залишаються люди, яким релігійний світогляд чужий, для яких віруючі асоціюються з сектантами, а проповідь Слова Божого сприймається як зомбування.
Такі були, такі є, і такі будуть…
Наша ж справа – робити те, що бажає Господь, - що в кінцевому результаті послужить для нашого блага та блага нашої України!
День Подяки вдався! За все скажемо: Soli Deo Gloria!
P.S. (18.09.2017 23:29)
Віктор Уколов, політолог, екс-народний депутат ВР 6 скликання у своїй статті "Хто зібрав Майдан у Києві і чому його "не помітили"? пише:
«Несподівано прийшло так багато, що навіть закрили метро Хрещатик. Хтось нарахував до півмільйона, хтось – 150 тисяч. Одне було зрозуміло, востаннє таку кількість українців центральна вулиця столиці бачила під час Євромайдану три роки тому.
Проте жоден із українських каналів трансляції не провів, де (подумаєш) зібралося чи не сто тисяч людей.
1+1 показав, але тільки виступ Ніка Вуйчича. Якщо йому перекладуть сюжет, він буде чимало вражений, коли дізнається, що стотисячна громада, за словами Плюсів, зібралася на його виступ щоб протестувати задля створення умов для інвалідів.
Я це пишу, бо переконаний – українці-православні і українці-протестанти, як і католики та атеїсти мають рівні права. І якщо телеканали ведуть прямі трансляції богослужінь в православних храмах на Різдво, Великдень і Трійцю, то чому б не показати перший всеукраїнський День Подяки?
Тим більше, що трансляція йшла на 26 країн шістьма мовами. День Подяки у Києві взагалі може започаткувати традицію його спільного святкування у Європі.
Це тим більше вражає, що марш ЛГБТ, в якому брали участь кілька сотень людей, показували всі. українські телеканали. Навіть сьогодні вранці Українська правда не дала жодного фото з Дня Подяки, зате повідомила, що прем'єр Сербії взяла участь у гей-параді» [3].
А ще в мережі зустрічав висловлювання на зразок: «А що таке День Подяки? В Україні його ніколи не було, це мавпування з Заходу». Тут варто відмітити наступне:
Чому в Україні не було раніше Дня Подяки?
1) Тому, що десятиліттями ми знаходились під владою атеїстичної держави, яка НЕОДНОРАЗОВО писала у своїх наказах: «сприяти відміні свят релігійного змісту, натомість пропагувати нову радянську обрядність» (Державний архів Рівненської області). А далі йшов перелік свят, які потрібно впровадити, а які всіляко обмежувати. Деякі з цих свят існують і досі. І деякі їх вважають традицією українського народу, не знаючи правдивої історії, що вони були впроваджені навмисно, аби знищити віру в Бога.
2) Дні Подяки існували і раніше, але на місцевих рівнях, в євангельских громадах. Називались по-різному, наприклад Свято Жнив. Звичайно, що через причини описані вище, їх провести на державному рівні було неможливо.
3) Калькуємо не з Заходу, а черпаємо добрі традиції із Слова Божого (Біблії), там ці свята існували ще тисячоліттями раніше.
4) Не завжди варто продовжувати усі традиції, які практикувались в минулому. Деякі, на щастя, зникли разом із комунізмом, а від деяких ми відмовились ще сотні років тому. Ми ж не будемо сьогодні повертатись в далеке минуле і відновлювати язичницькі бузувірські обряди. Вивчаємо історію, спостерігаємо, аналізуємо і обираємо краще!
1. Більше читайте тут: https://tsn.ua/ukrayina/vsya-ukrayina-vpershe-vidsvyatkuye-den-podyaki-z-nikom-vuychichem-987102.html
2. Більше читайте тут: http://vesti-ukr.com/kiev/256774-hnat-v-sheju-tsentr-kieva-na-tri-dnja-perekryli-iz-za-amerikanskoho-prazdnika
3. Більше читайте тут: http://blogs.pravda.com.ua/authors/ukolov/59bf440c6bc62/
Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook.
Сподобалося - ставимо Like!
Поділіться з своїми друзями!
Коментарі
Дописати коментар