Власний погляд | GENISSH

Пропонуємо вашій увазі електронний варіант газети «За віру Євангельську» за березень 2022-го року. У цьому випуску читайте: – Новини УЦХВЄ Рівненщини; – Привітання служителів УЦХВЄ Рівненщини з святом Воскресіння; – Що було б, якби Христос не воскрес? (Олександр КУМРАЄВ); – Що для мене значить воскресіння? (вірш); – Чому Бог допускає війни?; – Українська Церква Християн Віри Євангельської продовжує служити в умовах війни (Олександр ГЕНІШ); – 7 фактів, які підтверджують воскресіння Христа (Антон САДЧИКОВ); – Бог против Гога (Михаил ЧЕРЕНКОВ); – Три невигадані історії (свідчення, Єлисей ПРОНІН); – Як пережити війну? (Ірина ЯРЕМЧУК); – З особистого щоденника християнина, в умовах війни (Павло СІЛЬКОВСЬКИЙ); – Зустріч із силами зла (Олександр ГЕНІШ); – Біблійна сторінка; – Дитяча сторінка; – Тексти із Біблії; – Вірші, розповіді, притчі, цікаві факти та замітки; Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook. А також - в Teleg...

Війна в Україні змушує багатьох переосмислити ряд теологічних питань. Пастор однієї церкви на Рівненщині ще на початку війни на своїй сторінці Facebook написав так: «Війна підштовхнула тектонічний зсув моєї богословської парадигми» . В ефірі з Геннадієм Мохненко (4 квітня) Сергій Демидович поділився своїми спостереженнями щодо неготовності церкви до теперішніх випробувань (наведено окремі фрази): «Христианство оказалось неподготовленным к этому времени... Особенно харизматы. Классическое христианство легче пережило это, а харизматическое – во многом поисчезало, поразваливалось» . Переглянути свої переконання і основу для віри корисно кожному. Адже в нашому особистому богослов’ї прогалин є чимало. Особливу перевірку сьогодні проходять харизматичні церкви зі своїм ліберальним богослов’ям. Усі ці роки вони театралізували зібрання, проповідували теологію процвітання, «зв’язували» сатану, забороняли і наказували, проголошували бажане за дійсне, сповідували легке християнство. ...

Перед тим, як перейти до огляду теперішніх пророцтв, хотів би згадати деякі пророцтва, що звучали у Збужі і подивитися на їх виконання. (нагадаю, що Збуж – це село в Рівненській області, де регулярно, починаючи з 1998 року по декілька разів на рік проводяться з’їздні зібрання в п’ятидесятницькому дусі). Маю намір десь зробити детальний огляд пророцтв у Збужі, поки ж обмежусь окремими згадками. Переглянув записи трансляцій цих зібрань за останні декілька років. Переважна частина пророцтв були спрямовані на покаяння людей, зближення з Богом, утвердження у вірі, пробудження свідомості і т.п. Що стосується майбутніх часів, то йшлося про те, що наближаються тяжкі часи, хвороби, потрясіння, завершується релігійна свобода, будуть масові відходи людей від землі, будуть звершуватися Божі суди, і дуже скоро прийде Христос. Тема пандемії і війни таки звучала, однак дуже рідко і в загальних формулюваннях. В 2014 році у Збужі лунало попередження про те, що на східну частину України н...

«Пророцтво про Думу: «Кричать мені із Сеїра: «Вартовий, яка пора ночі? Вартовий, скільки ще ночі?» Вартовий відповідає: «Наближається ранок, а все ж іще ніч. Якщо ви захочете знов запитати, то повертайтесь і запитуйте!» (Іс.21:11,12) Пророцтво про Думу – доволі складний текст, який важко пояснити: а що ж малося на увазі? Дуже мало нам відомо деталей. Зазвичай цей текст пояснюється алегорично, в контексті приходу Христа. Дума – ще одна назва Едому, володінь Ісавових нащадків. А перекладається це слово як «мертва тиша, мовчання». І може бути, що саме в цьому контексті це слово і вживається. Скільки ще тої мертвої тиші і мовчання? Скільки ще ночі? Скільки ще страждати? В цій частині книги Ісая пророкує про навколишні царства і країни, на які насувається темна хмара і густа ніч. «Грізне видіння показано мені: грабує грабіжник, спустошувач спустошує... Я зворушений від того, що чую, я збентежений від того, що бачу» (Іс.21:3,4). Йдеться про війни, які стосуватим...

«чого жахався я, те й спіткало мене, і чого я боявся, те й прийшло на мене... Немає ні миру, ні спокою, ні відради, бо спіткало лихо мене» (Йов.3:25-26) В лютому 2022 року в нашу країну прийшли події, які ми могли представляти лише в своїй уяві. Ніхто не вірив, що така біда можлива в теперішньому світі, і на наших землях. Ми й досі продовжуємо надіятися, що нас це омине (в тій жахливій мірі). Усі ви знаєте про страждання, які випали на долю Йова. Він зітхає і стогне в муках, проклинає день свого народження (Йов.3:1). Стріли Всевишнього ввійшли в нього, і їхню отруту п’є його дух (Йов.6:4), Він ненавидить своє життя і радий, що не буде жити вічно на цій землі (Йов.7:16). Багато українців тепер можуть уявити той жах, який охопив Йова, коли в один момент він втратив десятьох дітей, втратив все своє майно (халдеї напали і все позабирали, слуг повбивали), і ще й сам зазнав тяжких тілесних ушкоджень. Сьогодні повчальні уроки з історії Йова дуже легко засвоюються...

«Отже, виправдані вірою, ми маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа, через Якого й одержали ми вірою доступ до цієї благодаті, в якій стоїмо і хвалимося надією слави Божої; і не тільки цим, але хвалимося і у скорботах, знаючи, що скорбота виробляє терпіння, а терпіння — досвідченість, а досвідченість — надію, а надія не засоромлює, тому що любов Божа вилилась у серця наші Духом Святим, даним нам!» (Рим.5:1-5) Апостол Павло в попередніх розділах пояснював тему оправдання. З першого розділу послання до Римлян йдеться про виправдання грішних людей перед святим Богом. Йдеться про гнів Божий на нечестивих, праведний суд Божий, справедливість Божу, відмінність між юдеями і язичниками, і, зрештою, оправдання через віру для всіх. І тепер апостол показує плоди оправдання. «Отже, виправдані вірою...», що ми маємо? 1. «ми маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа» . Бог не є твоїм ворогом. Бог не є твоїм суддею. Я бачу якийсь схиб в тому, що так ...

«На Тебе уповали батьки наші; покладалися — і Ти визволяв їх. До Тебе кликали вони, і були спасенні, на Тебе покладали надію, і не посоромилися. Я ж черв’як, а не людина, посміховище між людьми і презирство в народі. Всі, хто бачить мене, глузують з мене, розкривають роти, хитаючи головою: «Він покладався на Господа, нехай визволить його, хай спасе його, якщо він до вподоби Йому!» Бо Ти витяг мене із лона, вклав у мене уповання на персах матері моєї. На Тебе я залишений від народження, від лона матері моєї Ти — Бог мій! Не віддаляйся від мене, бо скорбота близька, а допомоги немає» (Пс.21:5-12) Ці слова належать Давиду. Це знаменитий персонаж Біблії. В житті Давида було багато тривожних ситуацій. Що він робить в такі часи? Звертався до Господа, молився до Бога. Куди біг Давид в часи невизначеності? Загальна відповідь: до Господа. Проте Давайте згадаємо, як практично це виглядало. Адже це питання актуальне і сьогодні: куди втікати? 1. Саул здійснює замах на Д...