Християни з синдромом емоційного вигорання: що робити?

Ви знайомі з синдромом «емоційного вигорання»? Це явище настільки нині поширено, що його інколи називають синдромом двадцять першого століття. Емоційне вигорання – це синдром постійної втоми, емоційного виснаження, який посилюється з часом. Вперше цей вислів вжив у 1974 р. американський психолог H.J. Freundenberger.

Результати досліджень показують, що найбільш чутливими до вигорання, є молоді люди (19-25 років), які при зіткненні з реальною дійсністю, що не відповідає їх очікуванню, отримують емоційний шок та люди старшого віку (40-50 років). Досить часто можна спостерігати як у чоловіків, так і у жінок, професійне вигорання у віці 30 років. Можливо, причиною є криза 30 років, яку психологи часто називають «проблемою сенсу життя». Аналізуючи пройдений життєвий шлях, людина бачить, як при сформованому і зовні благополучному житті все-таки недосконала її особистість. Відбувається переоцінка цінностей і буває так, що кар’єрні досягнення в цьому віці втрачають сенс.

Емоційне вигорання у служителів часто стається через «менталітет 24/7», відсутність друзів, часті невирішені конфлікти в церквах, порівняння себе (своєї сім’ї, церкви) з кимось (інтернет цьому лише сприяє).

Але чому це явище стало таким поширеним лише зараз? Чому від «емоційного вигорання» не страждали так часто у минулому столітті? В наш мозок надходило значно менше інформації (нині він перевантажений), існував більший зв’язок з природою (у кожного був город, сад, дача), більшість мала природний ритм сну (сонце зайшло, збиралися спита), структури суспільства були менш складними (сучасній людині для життя/конкурентоздатності необхідно мати значно більше вмінь і навиків), на одиницю часу ми переживаємо більше подій, аніж переживали колись.

Доктор богослов’я Лео Франк називає вісім факторів, враховуючи які можна оминути стан емоційного вигорання.

1. Здорове оточення (стосунки в сім’ї, між рідними, колегами);
2. Знання своєї особистості (сильних і слабких сторін, хвороб);
3. Знання своїх дарів і покликання;
4. Здатність передбачати кризи (бути готовим до тих чи інших неминучих подій в житті);
5. Різноманітність в діяльності (поєднання різних видів робіт);
6. Вміння говорити «так» і «ні»;
7. Вміння відпочивати і насолоджуватися життям;
8. Здоровий спосіб життя.

Отож, на якому б часовому відліку свого життя ви не стояли, не зволікаючи, чітко визначте сенс життя, своє покликання. Краще зараз, зупинившись, зрозуміти, що біжите не в ту сторону, аніж витратити все життя і побачити це вкінці. Подбайте про здорове оточення, періодично змінюйте свою діяльність, відпочивайте, ведіть здоровий спосіб життя. Ви – вільна людина! Вас любить Господь! Дух Святий кличе до радості, до досконалості і «життя з подостатком» (Ів.10:10) – життя надзвичайного, прекрасного, особливого, дивовижного, чудового, необмеженого (саме такі значення цього слова). Не дозволяйте якимсь речам (навіть церковним) поневолити вас.

Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook. А також - в Telegram!
Сподобалося - ставимо Like!

Поділіться з своїми друзями! Відтепер ми також в Telegram!