Інтерв’ю з Віктором Боришкевичом. Частина 2 / GENISSH 31.03.2019

Життя кожної людини є унікальним. У кожного свій шлях до пізнання Бога. Та все ж таки, життєвий досвід окремих людей вартий особливої уваги.
Ще в дитинстві йому довелось зазнати переслідувань за віру, юність провести у служінні Богу, зрілість – на найвідповідальніших позиціях п’ятидесятницького братерства. А ще – пережити близько двадцяти тяжких хвороб, серед яких чотири операції, втрату свідомості, виявлення онкозахворювання, мікроінсульт.
Випробуваний у всьому, прийнявши участь у благородних змаганнях, сумлінно звершуючи біг, він не полишає вірного служіння Богу, і разом із ап. Павлом стверджує: «Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби-но скінчити дорогу свою та служіння, яке я одержав від Господа Ісуса, щоб засвідчити Євангелію благодаті Божої».

ЧАСТИНА 2. ЗАПИТАННЯ ВІД ЧИТАЧІВ: використання народних традицій (прикрашання ялинки); підготовка, критерії вибору та обрання свого наступника (старшого пресвітера області); використання зброї та відношення до військової служби; необхідність реформ в церквах Рівненщини; участь служителів в політиці; сучасна практика збору пожертвувань; плани на майбутні роки, місце проведення старості.

Віктор Дем’янович Боришкевич народився 9 листопада 1954 року в с. Перетоки Костопільського району Рівненської області. У 1989 році був обраний пресвітером Церкви «Святої Трійці» (м. Рівне). З 2001 року здійснював служіння старшого пресвітера церков ХВЄ Рівненщини та був рукопокладений у сан єпископа, з 2002 року – заступник старшого єпископа УЦХВЄ в Північно-Західному регіоні. Має ступінь бакалавра пастирського служіння та магістра теології. Автор двох книг, багатодітний батько.

Аби дізнатися більше про життя служителя – про те, яким чином відбувався процес формування посудини, про небезпеки, труднощі і випробування, які довелося зустріти на шляху – ми вирішили поспілкуватися з Віктором Дем’яновичем особисто (див. першу частину Інтерв’ю з Віктором Боришкевичом. Частина 1 / GENISSH 31.03.2019. Тепер публікуємо відповіді на запитання від наших читачів.

Юлія (м. Рівне): Чи гріх ставити ялинку і прикрашати віттям домівки? Чому про це мовчать в церкві, і одні роблять це, а інші спокушуються?

Я вважаю, що цього не варто робити, навіть через те, щоб не давати спокуси іншим. Треба оминати те, що не будує. І це стосується не тільки ялинки – таких речей вдосталь. Деякі речі, на перший погляд або самі по собі, не є гріхом, але ми повинні досліджувати все (походження традицій, часто від язичництва, їхній зміст) і триматись кращого, того що будує і приносить користь.

Роман Мосійчук: «Говорить до Нього Петро: «Ти повік мені ніг не обмиєш!». Ісус відповів йому: «Коли я не вмию тебе, – ти не матимеш частки зо Мною» (Ів.13:8). Про яку частку говорить Ісус, і чи стосується це сьогоднішніх християн?

Існує, принаймні, чотири причини, чому Ісус пішов на такий вчинок. Таким чином Христос бажав засвідчити Своїм учням про любов, яку Він мав до них; на практиці проявити Своє добровільне смирення; подати їм прообраз духовного омиття, про яке Він згадує в розмові з Петром; показати приклад принципу, який повинен діяти між Його учнями.
Тобто Христос показав учням, зокрема Петру, символ духовного очищення. Відповідь Ісуса зробила зрозумілим істинний зміст Його дій: якщо Агнець Божий не очистить людину від гріхів, вона не може мати частки з Ним. В такому розумінні ця істина безпосередньо стосується християн нашого часу.

Валентин Опря: Пастор Віктор Дем’янович, чи готували Ви людину на служіння Обласного Пресвітера області? Якщо так, то за якими критеріями обирали наступника? Я розумію, що сам Бог, ставить на служіння, але... Дякую!

Я майже нікому про це ще не говорив, але виявлялось те, що в певний час Олександр Коток має зайняти це місце. Можливо це сталось не так, як було в моїй уяві, але до цього процес йшов. Щодо підготовки, то хотів би зазначити, що у нас на Рівненщині взагалі досить сильною є підготовка служителів. Перш за все, я маю на увазі досвід служителя, рівень його відносин з Богом, знання Писання, стійкість поглядів. Це пояснюється тим, що наші брати звершують служіння у досить великих церквах, в обласному масштабі, тобто є хороша платформа для практики і набуття досвіду.
Стосовно Олександра Котка, то сказати, що я спеціально його готував – не можу. Якщо він пробув у служінні роки, то, я вважаю, що підготовка пройшла правильна.

Олександр Якобчук: Як ви ставитеся до служби віруючих юнаків в армії. Адже деякі служителі на нинішній день підтримують військову службу.
Геннадій А.: Чи допускаєте ви використання зброї щодо захисту?

В якості відповіді залишу приклад із свого досвіду. В армії я служив, але від присяги відмовився, зброї до рук не брав – за що й довелось перетерпіти певні випробування. Я вважаю, що віруюча людина має нести мир, «знати, якого вона духу».
Щодо особистого захисту, знаєте, якщо Господь допустить такі злі речі, то потрібно по-інакшому й діяти перед Господом.

Олександр Якобчук: Як ви ставитеся до підтримки окремих політиків служителями братства (зокрема, часта їхня присутність на конференціях)? Адже хитрі політики часто використовують будь-яку площадку ради власних інтересів...

Був здивований, як один політик проповідував на молодіжному з’їзді ХВЄ про віру. Було трохи соромно. Привітальне слово часом представники влади можуть сказати, але не більше.
Вважаю, що служителі не повинні займатися політикою. Але якщо є окремі посвячені брати, які можуть працювати у цій сфері, у владі, то це непогано. Адже хотілося б, щоб там були і наші представники.

Олександр Якобчук: Чи потребує братерство або окремі церкви Рівненської області реформ? Якщо так, то яких?

Часто ми міркуємо над такими питаннями, як правильно зібрання провести, як правильно одягнутися, які пісні співати і т.п. І це потрібно, та реформи мають бути спрямовані на те, як досягти кожного серця, щоб людина єдналася з Богом. З цього все починається, а тоді вже давати настанови відносно інших похідних речей.

Олександр Якобчук: Що не вдалося здійснити на посаді старшого пресвітера Рівненської області?

Складно відповісти на це запитання. Я дякую Богові за те, що вдалося зробити.

Геннадій А.: Нині стало популярно щоразу після зібрання проводити збір пожертвувань. Хоч раніше, як пам’ятаю, для цього стояла спеціальна скринька при виході із Дому молитви. Чи не відштовхуватиме така практика невіруючих людей, які прийшли на зібрання? Яку практику щодо збору пожертвувань ви використовуєте у своїй церкві?

Такі питання ми вирішуємо братерською радою. Копіювати в усьому Захід не бажаємо (як не зібрання, то пожертвування). Ми вирішили робити збір пожертвувань, коли є велелюдні зібрання (неділя вранці та у вівторок). Є церкви, де роблять це раз в тиждень або ж взагалі ставлять при виході скриньку. І якщо люди навчені, то така практика теж себе оправдовує. Головне не зловживати цими питаннями.

Геннадій А.: Які плани на спокійне життя? Де плануєте проводити старість: в Україні чи закордоном?

Планую продовжувати працю на ниві Божій. Радий послужити порадою, семінаром, проповіддю. В квітні, разом із своїми зятями та синами, хочемо з’їздити на Дніпропетровщину провести шість богослужінь. Можливо в липні плануємо поїхати у Європу, відвідати наші слов’янські церкви, і там послужити Богові.
Маю досить велику родину (п’ять дочок і п’ять зятів, два сини і дві невістки, чекаємо вісімнадцятого і дев’ятнадцятого онука), з якою хотів би більше проводити часу. Люблю поїхати в ліс, відпочити, назбирати грибів, риби наловити (хоч все це рідко стається), батьківщину відвідати, підтримувати домашнє господарство. Треба час від часу й підліковуватися, адже вже вік дає про себе знати. Дуже люблю читати, маю невеличку бібліотеку (близько півтори тисячі книг). Не бажаю зупинятися у розвитку, хочеться більше пізнавати Бога та навколишній світ, розширювати своє бачення.
Хотілося б відвідати ще служіння в США (де є наша велика рідня), і досягти Канади.

Див. також: Проект у чверть мільйона гривень: світ побачила книга про історію п’ятидесятницького руху

Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook. А також - в Підписатися! Telegram!
Сподобалося - ставимо Like!


Поділіться з своїми друзями! Відтепер ми також в Підписатися! Telegram!

Коментарі

Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook.
Вподобати сторінку - ставимо Like!

Популярні дописи з цього блогу

Який переклад Біблії кращий?

Про що звіщав Дух Святий у Збужі?

Понад 220 душ у Збужі схилили коліна

Торкаємось сфери пророчих дарів та відкриттів (березень 2024-го року)