Ліберальне християнство vs гомосексуалізм

Мене обурює реакція на гріхи гомосексуалізму та лезбіянства деяких ліберальних християн. Замість того, щоб мати чітку Біблійну позицію і попереджувати суспільство про наслідки цих содомських гріхів, ці люди переводять тему в іншу площину розмови. Так, наприклад, як тільки мова заходить про відстоювання традиційних сімейних цінностей та боротьбу проти гомосексуалізму, вони тут же кидають у докір: «А що в традиційних сім’ях немає проблем?», згадують про розлучення, насильство, сирітство і т.д.

Або інше. Під час програми «Право на владу» один із священників на запитання про реакцію Церкви на гріхи содомії, відповів так: «Для мене тема гей парадів чи маршів рівності – це привід говорити про гріхи більшості, адже в Святому Письмі в одному ряду стоять і одностатеві стосунки, і перелюб, і корупція, і навіть лайливі слова». Для чого ця маніпуляція?! Невже гріх гомосексуалізму такий же самий гріх, як і лайливі слова? Далі він згадує історію про те, як до Ісуса привели жінку, зловлену на гарячому вчинку перелюбу, цитує докір Ісуса фарисеям «Хто з вас без гріха – нехай той першим у неї каменем кине». Таким чином, священик переходить від звинувачень в адрес гомосексуалістів, і направляє їх християнам, які засуджують їх (натякаючи на те, що вони ж теж не без гріха). Абсурд!

Днями один із священиків навіть перефразував це місце із Євангелії, намагаючись пристосувати його до сучасної ситуації.

«І ось представники традиційних сімей приводять до Нього жінку, схоплену за участь в нетрадиційному сексуальному акті, і посередині ставлять її, та й говорять Йому: Оцю жінку, Учителю, зловлено на гарячому вчинку гомосексуального акту…Мойсей же в Законі звелів нам таких побивати камінням. А Ти що говориш? А Ісус, нахилившись додолу, по землі писав пальцем…А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: Хто з вас без гріха, нехай перший на неї той каменем кине!…І Він знов нахилився додолу, і писав по землі…А вони, це почувши й сумлінням докорені, стали один по одному виходити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всередині…І підвівся Ісус, і нікого, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: Де ж ті, жінко, що тебе оскаржали? Чи ніхто тебе не засудив? А вона відказала: Ніхто, Господи… І сказав їй Ісус: Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!» (по мотивам від Івана 8:3-11)

Та ні, друзі, давайте називати речі своїми іменами! Ситуація з ЛГБТ-спільнотою має суттєві відмінності з Біблійним сюжетом про жінку, схоплену на гарячому вчинку перелюбу, а тому не може використовуватися як паралель з сьогоденням.

По-перше, жінка в даній історії виступає в якості жертви; в нашому ж випадку содоміти жертвами не є.

По-друге, фарисеї дійсно хотіли побити жінку, прихильники ж традиційних сімейних цінностей нікого не хапають. Більше того, вони стверджують, що люди з нетрадиційною сексуальною орієнтацією мають право на безпечне життя, і самі виступають проти тих, хто намагається застосувати проти них фізичну силу. Претензії до них в тому, щоб вони не пропагували свій аморальний спосіб життя.

По-третє, жінка усвідомила свою вину, а тому й отримала прощення. Содоміти цього робити навіть і не збираються. Вони, навпаки, гріх намагаються перетворити в норму. Це щось більш схоже до того, аби оті жінки-перелюбниці із Біблійного сюжету зібралися разом й ратували за те, щоб внести поправки до Закону Мойсея, який велів їх побивати камінням. Мовляв, що за «древні звичаї» у вас, коли сучасний Рим вже давно користується «сучасними» законами?!

Процитований вище уривок матиме паралель з сьогоденням, якщо дати йому наступне продовження:

«А вона Йому у відповідь каже: Чого звеш мене грішною? Хіба може нетрадиційний сексуальний акт вважатися гріхом? Знаєш закони сучасної римської імперії: чи не кожен імператор в своєму палаці для сексуальних відносин використовує молодих партнерів, а жінки вже давно замінили природне єднання на протиприродне, так само й чоловіки, позоставивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і отримують від того взаємну насолоду.
Як почув це Ісус, то промовив до неї: Одного тобі ще бракує: Піди й розповіж про вчинки свої усім іншим. І все те, що ви робили потемки – робіть те при світлі, що ж шептали на вухо в ліжку, говоріть про це на площах міста. Потому вертайся, та й іди вслід за Мною!
І пішла вона своєю дорогою та й по всій місцевості сповістила, які дивні речі сказав їй Господь. А люди, що стояли поруч і чули всю ту розмову хитали головами й казали: за нашого часу кінець віку настав».

Отож, дорогі друзі, називаймо речі своїми іменами. «Допевняйтеся, що приємне для Господа, і не беріть участи в неплідних ділах темряви, а краще й докоряйте. Бо соромно навіть казати про те, що роблять вони потаємно!» (Еф.5:10-12). Не ведіться на різного роду лібералізм і розбавлене християнство, вкрите ширмою сучасності. «І до одних, хто вагається, будьте милостиві, спасайте і виривайте з огню, а до інших будьте милосердні зо страхом, і ненавидьте навіть одежу, опоганену від тіла!» (Юд.1:22,23). «Проповідуй Слово, допоминайся вчасно-невчасно, докоряй, забороняй, переконуй з терпеливістю та з наукою. Настане бо час, коли здорової науки не будуть триматись, але за своїми пожадливостями виберуть собі вчителів, щоб вони їхні вуха влещували. Вони слух свій від правди відвернуть та до байок нахиляться» (2Тим.4:2-4).

Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook.
Сподобалося - ставимо Like!

Поділіться з своїми друзями!