Власний погляд | GENISSH

Історія п’ятидесятницького руху є досить насиченою різноманітними подіями, свідченнями, надприродними Божими діяннями, для описання яких знадобилася б величезна кількість книг. Окрім того, значний період часу п’ятидесятництво розвивалось в таких умовах, коли зафіксувати історію було неможливо. Лише з настанням незалежності, з приходом свободи віросповідання, з’явилася така можливість. Непростою є ця справа нотувати історію, по крихтах віднаходити інформацію, записувати інтерв’ю, опрацьовувати архіви. Однак, останніми роками почали з’являтися все більше досліджень, як конфесійних авторів, так і науковців, які присвячені історії п’ятидесятницького руху. Наприклад, лише за останні три роки світ побачили об’ємні праці Михайла Мокієнка, Олександра Геніша, Дмитра Коваля, Віталія Гури та деяких інших молодих дослідників. Давайте спробуємо зібрати усі наявні дослідження про п’ятидесятників і здійснити їх класифікацію. До вашої уваги систематизована історіографія п’ятидесятницьки...

«І служив Яків за Рахіль сім років, але вони здалися йому неначе кілька днів, тому що він кохав її. І сказав Яків Лаванові: «Що це ти вчинив мені? Хіба не за Рахіль я служив у тебе? Навіщо ти обманув мене?» (Бут.29:15-20,25) Те, що Яків за дружину служив сім років не було сенсацією в тій місцевості. Незвичним в ті часи було те, що Лаван обманув Якова. Це і є основна причина появи цієї історії, саме тому вона і записана. Інакше, ймовірно, було б просто одним реченням вказано, що Яків в землі Лавана взяв собі дружину. Погляньте на цю історію з вершини нашого часу. Ви помітили, як змінився уклад життя людей? Те, що не здивувало людей того часу, дивує людей нашого часу; і навпаки, те, що здивувало тих людей, нас не дивує. Нас не дивує обман, це звична річ для нашого суспільства – всі одне одного обманюють. Навіть суди стали б на сторону Лавана, якби це сталося сьогодні. В сторону Якова посипалися б негативні коментарі: – Ну, ти й наївний! В тебе що нема роз...

Пропонуємо вашій увазі електронний варіант газети «За віру Євангельську» за лютий 2021-го року. У цьому випуску читайте: – Новини УЦХВЄ; – Істинне покаяння – що це таке?; – Чому на землі багато лиха?; – Заява Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій щодо початку процесу вакцинації від COVID-19 в Україні; – Ісус – це «вакцина» для всіх; – Чому затримується пробудження; – Що доводиться пройти християнам, які відмовилися від ісламу?; – 16 вбитих та спалена церква – жорстока розправа Ісламістів з християнами в Конго; – Божа відповідь народжується задовго до появи проблеми (Павло Федорук); – Любов до життя перемагає смерть (свідчення Людмили Ламонової); – Прийшов до Бога завдяки стійкості у вірі свого товариша(свідчення); – Жінка, яка з вірою доторкнулася до Ісуса; – Біблійна сторінка; – Дитяча сторінка; – Вірші, розповіді, притчі, цікаві факти та замітки; Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook. А також - в ...

У травні 2020-го року християни обговорювали смерть відомого апологета християнства, євангелиста Раві Захаріаса. Він проповідував у більш ніж 70 країнах у тому числі й Україні, і написав понад 30 книг у своїй 48-річній кар’єрі, навчаючи християн спілкуватися зі скептиками та стверджуючи, що християнський світогляд має надійні відповіді на екзистенційні питання людства. Нині знов заговорили про нього... Як виявило чотирьохмісячне розслідування (RZIM), покійний Раві Захаріас приховував сотні фотографій жінок, жорстоке поводження під час масажів та звинувачення у зґвалтуванні. На його пристроях виявили більш ніж 200 контактів терапевтів-масажистів у США та Азії та сотні зображень молодих жінок, включаючи деякі, на яких жінки були оголеними. Захаріас просив і отримував фотографії за кілька місяців до смерті у травні 2020 року у віці 74 років. За словами слідчих, Захаріас використав десятки тисяч доларів з фонду служіння, спрямованих на «гуманітарні допомогу», щоб заплатити чот...

Московський міський суд сьогодні, 20 лютого, відправив Навального (головного опозиціонера Росії) в колонію на 2,5 роки. В останній своїй промові на суді Навальний вирішив поговорити «про Бога і про спасіння». Хтось із людей йому нещодавно написав вірш із Біблії, який сильно вразив Навального і він вирішив цим поділитися. Из последнего слова А.Навального на суде: «...Я уже не знаю, о чем поговорить, ваша честь. Хотите, с вами поговорю о Боге и о спасении? Выкручу, так сказать, ручку пафоса на максимум. Дело в том, что я верующий человек, что, в общем-то, скорее служит примером постоянных насмешек в Фонде борьбы с коррупцией, потому что в основном люди атеисты, я сам был довольно воинствующим. Но вот сейчас я человек верующий, и мне это сильно помогает в моей деятельности, потому что все становится гораздо-гораздо проще. Я меньше раздумываю, меньше дилемм в моей жизни — потому что есть книжка, в которой, в общем-то, более-менее четко написано, что нужно делать в каждой ситуаци...

Біблія, яку ми звикли читати, насправді була написана мовами оригіналу, ми ж бачимо лише її переклади на ту чи іншу мову. Оригінальні тексти Біблії були написані трьома стародавніми мовами: давньоєврейська, арамейська, давньогрецька. Давньоєврейською мовою написані майже всі канонічні книги Старого Заповіту, виняток становлять лише деякі фрагменти. В період І ст. н.е. було написано Новий Завіт і перелік біблійних мов поповнився ще однією мовою, найважливішою для християнської традиції – давньогрецькою. На сьогодні (поч. 2021 року) маємо щонайменше вісім перекладів Біблії українською мовою. Якщо ж говорити лише про Новий Завіт, то таких перекладів є більше. Нещодавно придбав собі останні переклади Біблії, і вирішив зробити порівняльний аналіз. Минулого року з’явилося аж два нові переклади Біблії сучасною українською мовою. Це – масштабні події, адже стаються вони не так часто, і сам переклад є досить трудомістким та тривалим процесом (подекуди триває понад чверть століття)...

Вони обоє зрадили Ісуса, вчинили тяжкий гріх – гріх відречення. Опісля був жаль над вчиненим, і сердечний біль. Вони плакали, картали себе, самоосудження з’їдало їх із середини безупинно. Як Петро, так і Юда ставили одне й те ж запитання: Чи може Бог пробачити мене за мій гріх? Це питання задають часто. І саме воно визначає подальшу долю людини – одні повертаються до життя, інших поглинає смерть. Біль та жалість над вчиненим, самоосудження є правильною реакцією на скоєний гріх. Адже вони передують покаянню. «печаль заради Бога породжує незмінне покаяння на спасіння» (2Кор.7:10). Але печаль над гріхом не є метою життя; печаль призначена лише для того, щоб допомогти людині усвідомити гріх і вийти з нього. Вийти з темного тунелю на світло, але аж ніяк не залишатися в ньому. Інакше – загинеш! Печаль роз’їсть тебе, забере усі сили, підведе до самогубства. Два схожих вчинки, але дві різні долі... Відмінність в парадигмі мислення. Надія на власну праведність, о...