#6 Будь постійним (Audio_message)

«І служив Яків за Рахіль сім років, але вони здалися йому неначе кілька днів, тому що він кохав її.
І сказав Яків Лаванові: «Що це ти вчинив мені? Хіба не за Рахіль я служив у тебе? Навіщо ти обманув мене?» (Бут.29:15-20,25)

Те, що Яків за дружину служив сім років не було сенсацією в тій місцевості. Незвичним в ті часи було те, що Лаван обманув Якова. Це і є основна причина появи цієї історії, саме тому вона і записана. Інакше, ймовірно, було б просто одним реченням вказано, що Яків в землі Лавана взяв собі дружину.

Погляньте на цю історію з вершини нашого часу. Ви помітили, як змінився уклад життя людей? Те, що не здивувало людей того часу, дивує людей нашого часу; і навпаки, те, що здивувало тих людей, нас не дивує.

Нас не дивує обман, це звична річ для нашого суспільства – всі одне одного обманюють. Навіть суди стали б на сторону Лавана, якби це сталося сьогодні. В сторону Якова посипалися б негативні коментарі:
– Ну, ти й наївний! В тебе що нема розуму? В такій важливій справі повірити на слово? Треба було взяти юриста, продумати кожен нюанс, застрахувати себе. Який довірливий чоловік… Нічого в житті не знає…

Це нормально для нашого суспільства, коли кожен робить так, як йому вигідно.
У нас навіть, якщо сталась невеличка ДТП, і винуватець тобі пропонує не викликати поліцію, а розійтись на словах, то розумні люди будуть вимагати якісь гарантії, якийсь залог брати, розписку. Бо поїде собі і потім докажи, що він винний. Сам будеш винний… Тим більше, коли справа стосується нерухомого майна, шлюбу. Оця річ, що якщо ви не будете пильні, вас обманять, стала звичною. «Сказав і не зробив» – кого сьогодні цим здивуєш? Де ви бачили новину про те, що хтось комусь щось пообіцяв і не виконав обіцянки? Зробив не так як домовлялися?

3,5 тис. років тому були інші принципи. Люди вірили одне одному на слово. Обман не був звичним явищем у взаємовідносинах з людьми. Сьогодні коли двоє людей вирішують серйозні справи, треба все нотаріально засвідчувати. Дивно виглядатиме не Лаван, який обманув, а Яків, який не вжив заходи, щоб не бути обманутим.

Друга річ, яка дивує нас сьогодні, але не дивувала людей того часу, що Яків сім років служив за дружину. Не про любов зараз, і не про дружину. Сім років йшов до однієї цілі!

В наш атомний вік, вік швидкості і інтернету, вік технологій, деякі Біблійні тексти незрозумілі нам по своїй суті, герої повісті здаються глупими, а їхні рішення неприйнятними для нас. Ця історія описує життя суспільства того часу, уклад життя, побут, світогляд. Ной будував ковчег десь біля ста літ, Авраам чекав сина 25 років (з моменту обіцянки). Це неприйнятно в наш час! Диваки!

Нам зрозуміліші дії Саула, який не дочекався Самуїла, хоч чекав аж сім днів умовленого часу. Народ став розбігатися, а тому він вирішив принести жертву сам. Від цього вчинку він втратив царство. Чому таке суворе покарання? Це не вміщається в наш образ мислення.

Наше життя стало в рази динамічнішим, час прийняття швидких рішень, отримання максимальної вигоди, швидкого досягнення цілі. «Все, відразу, без зусиль» – гасло нашої епохи.

Що було в людей того часу? Посвята, терпіння і постійність. До важливих і потрібних речей вони відносилися серйозніше. Вони готові були за це платити більшу ціну, ніж ми зараз.

– Чомусь мені здається, що якби, скажемо, для того, щоб тобі дозволили прийняти хрещення треба було пройти курс в 20 років, походити в зібрання, то більшість не захотіли б того хрещення.
– Якби кожному з нас треба було щорічно з’являтися в столиці для принесення жертвоприношення, то багато теж відсіялося б. Не понесли б цієї ноші. Незважаючи на те, що маємо транспорт. А колись щорічно ходили в Єрусалим…
– Як би змінилася відвідуваність зібрань, якби тобі треба було йти десять кілометрів пішки? А колись ходили. Мислення було інше, підхід інший.

Ми всі хочемо зробити якийсь подвиг в Ім’я Христа. Але не всі готові зробити якусь справу, якщо вона вимагає тривалої праці, чи просто чекання. А є справи в Божому винограднику, на виконання яких треба десятки років. День у день…

Приклади.
– Перекласти Біблію. Є така Біблія в пер. Куліша. В 1860 році Пантелеймон Куліш приступає до перекладу. Працює над цим 25 років, майже вже закінчує Старий Завіт… і стається пожежа на хуторі (1885 р.), під час якої згорає рукопис перекладу Старого Заповіту. Починають спочатку, долучається ще Іван Пулюй і Іван Нечуй-Левицький. Біблія виходить в 1903 р. вже після смерті Куліша. 43 роки йшла праця.
І таких історій багато. Інколи я собі задаю питання: чи погоджусь я знову віддати два-три роки життя, щоб виконати ще якесь дослідження… Хочеться раптового результату, швидкого, легкого.
– Побудувати Дім молитви. Я ніколи не будував будинки, я тільки спостерігав. Колосальна робота! Довга робота, і втомлююча, виснажлива.
– Доглянути своїх батьків чи виховати своїх дітей. Більше десяти років треба віддати свого життя на одну дитину… Тому сьогодні не хочуть народжувати.

А що власне треба, щоб бути спосібними на такі подвиги? Треба бути одержимим ідеєю, треба любити те, що робиш або того, для кого робиш. Цей секрет взятий з цієї історії: «І служив Яків за Рахіль сім років, але вони здалися йому неначе кілька днів, тому що він кохав її» (вірш 20).

Коли ти одержимий вічністю, коли ти безмежно любиш Христа, тоді ти все життя чекатимеш Його, роками служитимеш, вершитимеш великі справи.

Уклади життя змінюються, змінюються принципи, на яких побудоване суспільство. Але якщо ви взяли курс до неба, треба триматися уставів Божих. Бог пропонує Свої принципи для життя. І вони незмінні з роками… Хай вони і здаються сьогодні застарілими…

Роби не те що модно, не біжи за популярністю, не шукай швидкого успіху. Будь твердим, непохитним, цілеспрямованим. Ставши на дорогу, не звертай вліво чи вправо; взявшись за справу – не кидай її, йди до кінця.

Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook. А також - в Telegram!
Сподобалося - ставимо Like!

Поділіться з своїми друзями! Відтепер ми також в Telegram!