Огляд книги Иохима Лангхаммера «Что будет с этим миром?»
Біблія – це книга історії спасіння. У Старому Завіті йдеться про підготовку спасіння, у Євангеліях – закладення основи спасіння, Діяннях Апостолів – поширення спасіння, Посланнях – зміст і значення спасіння, Об’явлення – завершення спасіння.
Автор формулює 12 богословських тезисів, які пояснюють спасіння Боже для людства. Зауважує, що обидві перші і обидва останні розділи Біблії (Бут.1-2 і Об.21-22) зображують нам світ без гріха. В центрі Божого плану спасіння знаходиться Голгофський хрест – центр історії Божого спасіння. Цей хрест в думках і спасаючих намірах Божих був вже у вічності перше створення світу (1Петр.1:20). Але ця істина відкрилася лише тоді, коли Спаситель помер на хресті.
Бог, а не люди, є центром біблійного об’явлення про спасіння. І особливе місце в цьому об’явленні відведено для Церкви. У книзі подається ілюстрація, в якій знаходяться 24 важливі вирази з розкриттям суті Церкви. І загалом, автор подає план спасіння у великій графічній схемі, в розділах пояснюючи кожну її складову.
З покликом Авраама почалася безпосередня історія Божого плану спасіння через Ізраїль. В Авраамі Бог вибирає для Себе одну-єдину людину, яку визначає бути прабатьком вибраного народу, даючи при цьому три великих обітниці: одна земля – один народ – одне благословіння (Бут.12:1-3).
Автор ділить історію спасіння на три періоди: давня історія (від створення світу до будівництва Вавилонської вежі), історія Ізраїлю (час обітниць, час закону, час першого завіту) і період Церкви Ісуса Христа (час спасіння, благодаті, Церкви, Духа Святого, язичників).
Щоб розпізнати часи, в які живемо, потрібно навчитися користуватися Божим світовим годинником. «Циферблат» складається із дат важливих світових подій, які мають відношення до історії спасіння. Самою ж «стрілкою» є Ізраїль.
Ось як, на думку автора, рухалась стрілка на Божому світовому годиннику:
– 30-й р.: відкидання Месії (Мт.27:22-23, Ів.19:15);
– 70-й р.: Зруйнування храму (Мт.24:1-2). Ізраїль розіп’яв свого Царя, а вибрав царя кесаря (Лук.19:14). В результаті цей цар приніс їм біду – під час п’ятимісячної облоги Єрусалиму загинуло 600 тис. євреїв. Під час юдейської війни з 66 по 73 рр. римляни в загальній кількості знищили 1,1 млн євреїв.;
– 135-й р. повстання Бар-Кохби (Лк.21:24). В 132-135 рр. знову відбулися сутички між юдеями і римлянами. В Ізраїлі виступив один лжепророк на ім’я Бар-Кохба, що означає «син зорі». Він видавав себе за «зірку Якова» (Числ.24:17), називав себе «Месією». Ізраїлю це коштувало ще 500 тис. життів. Відбулося зруйнування Єрусалиму. Місто було настільки «потоптане язичниками», що навіть втратило свою назву.
В цей момент стрілка на Божому годиннику досягнула найнижчої точки і зупинилась.
Більше 1800 років євреї були в розсіянні (Лев.26:32-33, Повт.28:65-66): з 63 р. – панування римлян, з 326 р. – візантійців, з 614 р. – персів, з 638 р. – арабів, з 1099 р. – хрестоносців, з 1291 р. – єгиптян, з 1517 р. – турків, з 1917 р. – англійців.
У 1897 р. стрілка Божого світового годинника раптом зробила рух вверх (Єз.37:21). Відбувся Перший Сіоністський конгрес, єврейський адвокат Теодор Герлц закликав євреїв усіх країн повертатися. У 1917 році стрілка ще просунулася вперед: була підписана Декларація Бальфура, в якій єврейському народу запевнялося, що їхня давня батьківщина буде знову їм належати. У 1948 році було відновлено державу Ізраїль. Таким чином стрілка годинника ще піднялася вперед. Опісля були ще деякі війни, але Ізраїль не змогли здолати (1967 р. Шестиденна війна, 1973 р. Йом-Куппуровська війна, 1982 р. Ліванський похід). Зібрання Ізраїлю після майже 2000-літнього періоду страждань і переслідувань є величним чудом сучасної історії. Згідно біблійних пророцтв відкуплення народу Ізраїльського відбудеться спочатку зовнішнім образом збирання, повернення і відновлення держави.
Сон Навуходоносора про чотири світових царства (Дан. 2:1-49) трактується традиційно: золота голова – Вавилон (606-536 рр. до Н.Х.), срібні груди – Мідо-Персія (536-333 рр. до Н.Х.), мідні стегна – Греція (333-31 рр. до Н.Х.), залізні гомілки – Рим (з 31 рр. до Н.Х). В 395 р. Римська держава розпалася на дві частини: східний і західний Рим. Два залізні гомілки вказують на це (Дан.2:33,40-43).
Автор стверджує, що всесвітнє царство антихриста виникне у границях, країнах, народах, культурах і в духовних силах чотирьох світових держав: Вавилону, Мідо-Персії, Греції і Риму (Об.13:1-2 – ті ж самі образи, що і в Даниїла – паща лева, ноги ведмедя, образ барса і 10 залізних рогів). «Море», з яких вийшли звірі (царі) – це народи. У царстві антихриста поєднуються ознаки усіх чотирьох колишніх царств.
Червоний дракон з сімома головами і десятьма рогами (Об.12:3) є диявол з чотирма державами: Вавилон у вигляді лева (1 голова – Навуходоносор і його послідовники), Мідо-Персія у вигляді ведмедя (1 голова – Кір і його послідовники), Греція у вигляді чотирьохголового барса (4 голови – Олександр Великий і чотири царства), Рим у вигляді жахливого звіря (1 голова – Август і його послідовники)…
Оскільки сатані було дано владу над царствами світу (Лк.4:6), і народ Ізраїльський, як народ Божий, не встояв (тому Бог не міг установити через Свій народ Божественну владу), панування над світом, починаючи з 606 р. до Р. Хр., перейшло до рук язичників. Цим самим почалися «часи язичників» (Лк.21:24). Через неспасенне людство сатана міг тепер безперешкодно проявляти свою владу, і таким чином за його подобою виникли сім великих голів серед народів світу.
Все це повториться і вкінці світу: чотири давні світові держави зазнають повного відродження. Причому всі разом і одночасно, з єдиним центром. Це вказує на велику концентрацію влади, якої світ ще не бачив, з усіма наслідками для людей, що житимуть в ці часи.
Диявол стане тілом, чого ще не бувало ніколи на землі, – пише автор. Він буде зачатий надприроднім чином. Про те, що таке взагалі можливе, ми бачимо із (Бут.6:4), де описано про те, як в давнину народжувалися велетні (ісполіни, нефіліми), які походили від поєднання «синів Божих і дочок людських»). Тоді люди настільки демонізувалися, що стало можливе демонам тілесним чином з’єднуватися з жінками.
В книзі пояснюється, що антихрист, аби його прийняв ізраїльський народ, має походити з коліна Юдиного і буде «сином Давида». Оскільки й досі Ізраїль чекає Месію в тілі, він у примусовому поряду потрапить під владу антихриста.
Пророцтво Даниїла про 70 седмин (Дан.9:24) трактується наступним чином: 7 седмин (49 років) + 62 седмини (434 роки) складають 483 років. З того часу, як вийшла постанова про відновлення Єрусалиму (Дан.9:25 – 445 чи 451 р. до Н.Х) ці 483 роки приводять нас до 32-33 рр. після Н.Х, тобто до року смерті Христа. Цією подією закінчується 69 седмин. Сімдесята седмина не може поки наступити, оскільки Ізраїль відкинув Месію і Бог перервав безпосередню історію спасіння зі своїм народом і звернувся з Євангелією до язичників. Весь цей час буде запустіння святої землі (Дан.9:26). Коли ж наповниться число язичників (Рим.11:25), Церква буде забрана у небесну славу, а Господь продовжить безпосередню історію спасіння з Ізраїлем. Тілкьи тоді зможе закінчитися остання седмина і повністю виконатися пророцтво Даниїла (Дан.9:24). Тобто 70 седмин (490 років) були визначені для Ізраїлю; 69 седмин (483 роки) вже виконалися; одна седмина (7 років) все ще залишається. Вкінці цієї седмини звершиться суд над антихристом. Ці сім років будуть часом правління антихриста, половина з яких буде здаватися для людства мирною і благополучною. Далі буде період великої скорботи. Цей час стосується, переш за все, Ізраїлю. Тільки 1/3 частина євреїв залишиться живими (Зах.13:8-9).
Торкаючись теми «знамена звіра» автор вважає, що за ним стоятиме не лише якесь число чи печатка. Всі люди, які колись приймуть «знамено звіра», тим самим і зовнішнім чином підтвердять своє остаточне рішення бути з антихристом і сатаною. Тому вони будуть навіки відлучені від істинного Бога і Христа.
В «останні дні» (Єз.38) велике військо «від країв півночі» (по відношенню до Ізраїлю), «Гог із землі Магога» збереться і підніметься на Ізраїль. Це багатонаціональна держава. Згідно пояснень автора, це потомки Яфета, тобто слов’яни, які живуть на півночі від Чорного моря (так вважав юдейський історик Йосип Флавій). Однак автор фіксує й те, що ці народи і царство антихриста – це інші сили. Процитуємо:
«Південно-руське князівство зі столицею Київ називалося в середньовіччі Рош, що означає «глава, початок, перший». З Роша пізніше походить слово «руські». Мешех означає «придбання, оволодіння», і багато хто дотримується тієї думки, що від цього слова походить слово «Москва». Фувал означає «збройових справ майстер»; від нього імовірно походить назва міста Тобольськ. І справді сьогодні у східних країнах знаходиться найбільша у світі кузня зброї. З Гога вийшов Кан, Каук, Кавказ, що означає «високий»; за Йосифом Флавієм нащадки Яфета селилися на північ від Кавказу. І, нарешті, Магог означає «поширення, зростання сім'ї», що точно узгоджується з широким розповсюдженням східних народностей. Отже, напрошується висновок: за Рошем, Мешехом, Фувалом, Гогом і Магогом ховається союз держав навколо Росії, в якому «Гог» матиме особливу роль. Крім того, Росія розташована на півночі від Ізраїлю, і навіть Єрусалим і Москва розташовані майже на одній довготі! Гог із Магога має особливе відношення до арабських країн… деякі з арабських країн приймуть участь в цій інтервенції (Єз.38:5)… можливо Гомер вказує на Германію, а Фогарм – на Туреччину».
Говорячи про план спасіння, автор виділяє три групи людства: народи світу, народ Ізраїльський і Церква Ісуса Христа. Прихід Христа буде мати різну дію на ці різні групи людей, але це буде один прихід. Прихід Христа почнеться з приходу за Своїми, відкуплені діти Божі будуть підхоплені в небесну славу. Після цього Господь прийде зі Своїми для суду над нечестивим людством, а також для остаточного відкуплення Свого народу Ізраїлю і для входу в тисячолітнє царство.
В тисячолітньому царстві пануватиме теократія – авторитетне панування Бога на землі, в якому Ізраїль, народи і сама Церква будуть мати цілком особливі призначення. Ізраїль буде благословінням для всієї землі, стоятиме на чолі народів, звершуючи для них святе духовне служіння, в т.ч. місіонерське. Народи (лише мала частина з усіх народів, які виявили милосердя Ізраїлю) теж бути співнаслідниками царства, якщо в Тисячолітньому Царстві навернуться до Господа. Ісус Христос буде Царем над всіма царями, Церква – царюючою разом з Ним. Єрусалим –світовим центром спасіння, праведність і мир – ознаками тисячолітнього царства. Тварини втратять свою хижу суть, з землі буде знято прокляття, пустиня дасть плоди, голод піде в забуття (Іс.11:6-8; 41:18-19; 49:10; 51:3). Кінець Тисячолітнього Царства принесе завершення світового часу. Відбудеться остаточна битва, людству знову буде дана можливість зробити вибір. Останнє тисячоліття старого світу закінчиться остаточним судом Божим над всіма погиблими людьми. Розпочнеться вічність – нове небо і нова земля. Там будуть тільки ті, хто через покаяння і навернення стали «новим творінням» (2Кор.5:17), три групи людства: спасенні народи, Ізраїль, Церква.
Читайте також Огляд книги Н.Т. Райта «Откровение Иоанна»
Отже, в книзі ми бачимо глибокий і систематичний аналіз Біблійних пророцтв та плану Божого спасіння для людства. Автор узгоджує історичні події з пророцтвами, вивчає відношення Ізраїлю, народів світу та Церкви Ісуса Христа до божественного плану.
Книга зосереджується на розгляді різних етапів історії спасіння, починаючи від Старого Завіту, через прихід Ісуса Христа і дію Церкви, аж до майбутніх подій, пов'язаних з приходом антихриста і відродженням Ізраїлю. Застосування Біблійних пророцтв до історичних подій і їх трактування робить цю книгу цікавою для читачів, які цікавляться есхатологією.
Автор показує, що прихід Ісуса Христа на землю був пунктом завершення 69 седмин (483 роки) з 70 седмин (490 років), які були визначені для Ізраїлю. Зараз настав період Церкви, коли Бог звертається до язичників, і тільки після завершення цього періоду наступить остання седмина, пов'язана з подіями вкінці світу, судом, антихристом та відродженням Ізраїлю.
У книзі також обговорюється роль антихриста в майбутніх подіях і взаємозв'язок з пророцтвами Даниїла та Одкровення. Автор детально аналізує символіку «знамен звіра» та інтерпретує їх в контексті сучасних держав і народів.
В кінцевому розділі книги йдеться про тисячолітнє царство, де Христос пануватиме разом з Церквою та Ізраїлем, де настане мир і справедливість, і буде остаточний суд над загиблими людьми.
Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook. А також - в
Telegram!
Сподобалося - ставимо Like!
Поділіться з своїми друзями! Відтепер ми також в
Telegram!
Коментарі
Дописати коментар