Не бійтесь земного кохання

Це був літній погожий день, Коли я доторкнувся до тебе. І без жодних небесних знамень, Зрозумів, хто ти є для мене. Пам’ятаю, в ту ніч панував Місяць серпень якраз надворі. Надто сильно він нас з’єднав – Свідок тому є небо та зорі. Нині осінь панує в дворах, Листя сохне і все опадає... А всередині кожного з нас Вічна радість в душі палає. Аби зникла пустиня суха – Не бійтесь земного кохання! Якщо в ньому немає гріха – Живіть і любіть без вагання! Автор: Олександр Геніш, 09.11.2020 Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook. Сподобалося - ставимо Like! Поділіться з своїми друзями!