Згадуючи славу попереднього храму…
Під час зібрання читались місця про купальню Віфезду та про відбудову Єрусалимського храму за часів Неємії. «Станемо й збудуємо!», – сказали тоді ізраїльтяни (Неем.2:18). Дивлячись на новозбудований храм усі раділи, а деякі старші священики, які бачили образ першого храму, «плакали ревним голосом» (Езд.3:12). Другий храм був менш славний, аніж той, який збудував Соломон…
Досить легко можна провести паралель із церквою, яку ми відвідали. Сьогодні храм збудований, ззовні виглядає доволі престижно. Регулярно проводяться богослужіння. Але хто знає про те, якою була церква у цій місцевості з самого початку? Історія каже, що в міжвоєнний період тут розгорівся досить сильний вогонь п’ятидесятницького пробудження, звершувались великі чудеса, діяли найсильніші пророки. Ще не було церкви у нашому місті, як тут вона нараховувала більше 60 членів. Сьогодні тільки 16. Та й таких діянь Господніх, як тоді, вже немає. Горить якийсь вогонь, але велична його незрівнянна в порівнянні з попереднім. Пресвітер стоїть біля жертовника (за кафедрою) й плаче…
І це не тільки у відвідуваній нами церкві. Так переважно й у інших церквах, так переважно й у наших серцях… Варто визнати: у нас немає цього вогню. Крім «просто відвідати» і «гарно заспівати» нам немає що запропонувати церквам. Ми не можемо похвалитися, що після нашого приїзду церкви сповнюються Святим Духом, відкривається «купальня Віфезда», відкриваються таємниці людського серця, каються грішники, а хворі зціляються. У нас навіть жодного з дарів Духа немає… І нас все влаштовує.
Вкінці ми заспівали пісню, яка, напевно, передає реальну картину сьогодення: «Молодежь, почему же ты спишь? Где твой подвиг во Имя Иисуса?.. Почему наш костер не горит? Почему у нас мало стремленья? Почему молодежь наша спит? Неужели нужны нам гоненья? Посмотрите что в наших сердцах, посмотрите, какая там стужа! Приближается крах, нам всем каяться нужно. Нам нужна переплавка огнем… мы последних времен поколенье!».
Невже насправді нині така невтішна ситуація? Чи варто тривожитись? Що ж говорить Господь? Як Він оцінює стан народу, молоді?
Переглядаю основні тези, які звіщав Господь у наших зібраннях через пророче слово за останні три місяці:
24.06.2019 – церква в місті Д.:
«Дни благополучия, мира и покоя... А ты стоишь в беспечности... Небо в тревоге, ибо отступление великое, многие потеряли страх, и пьют грех, как воду, и делают зло с ненасытностью – знавшие Имя Мое, вкусившие сладость Моих благословений... Я Господь поменяю обстоятельства, и нечто будет допущено для переплавки, для испытания народа Моего.
О, как нужно воззвать о молодом поколении! Ибо многие неутвержденные в истине, многие не ревнуют о Моих благословениях, но ищут своего. И многих враг уже похитил...
Нине я прохожу по стану народа и с печалью смотрю на многие сердца. Лохмотья греховности покрыли, и нет страха... А я стучу й говорю, что время последнее... Идут дни трудные, когда как бы полумрак покроет землю, и многие будут в тревоге»
21.07.2019 – церква в селі Пов.:
«Я Бог, который наблюдает, и печалюсь о состоянии многих. Ибо беспечность покрывает... а время последнее...».
28.07.2019 – церква в місті Д.:
«шаги твои останавливаются в шествии... сближайся со Мной, ищи лица Моего, и Я буду наполнять тебя Духом Моим, и буду давать видения, и вразумления для того, чтобы ты прошел это земное шествие и вошел в небеса»
18.08.2019 – церква в селі Пан.:
«Чи хочеш бачити Мене, Бога живого, перед собою? Чи хочеш бачити силу й славу Мою? Наблизься до Мене... бо прийде час засухи, засухи [дій] Духа Святого... Коли б ти нині возревнував про силу Мою, моє б облако покрило стан, і Я би велико прославився, і показав Свою красоту, силу й славу».
Безпечність покриває народи, кроки сповільнюються, наближається час засухи – куди вже далі? Де ж ті, хто готовий відмовитися від власного комфорту і поставити все на служіння Богові? Де ті «Гедеони», які підуть з Іменем Господнім і переможуть?
Якби ти нині возревнував про Бога, про силу Його, то хмара покрила б стан народу і Бог могутньо прославився, і показав Свою красу, силу й славу… Якби ти покликав, Він відповів би… І це було б великим благословенням для оточуючих! І «більша [була б] слава цього останнього дому від першого, говорить Господь Саваот» (Ог.2:9).
Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook. А також - в
Telegram!
Сподобалося - ставимо Like!
Поділіться з своїми друзями! Відтепер ми також в
Telegram!
Думки хороші та правдиві, але!?
ВідповістиВидалити- чому ті хто говорить як було колись, зараз такого немає самі??? Чому старше покоління не показує приклад як любити та ревнувати по Бозі, а тільки "пиляють" молодь та проповідують про "юбки, штани, футбол, і т.д." мова не йде про всіх, є хороші служителі, від яких запалюєшся.
- на сьогодні є тіх хто говорить про поганий стан молоді, самі ж забороняють та перешкоджають молоді активно служити та проповідувати Євангеліє(мова йде про дитячі табори, молодіжні з'їзди, і т.д.)
Ті хто щиро горять для Бога, не будуть жити минулим, а будуть говорити та свідчити про те який Бог є сильний сьогодні!
Можна по-різному дивитися на ситуацію. Я обминув ті нюанси, про які ви згадуєте. Ціль публікації викликати спрагу за Богом. Мій посил такий: потрібно ревнувати за Богом.
Видалитиє над чим задуматись....дивлюсь на свій стан та думаю , коли б так Ап.Павло рухався , чи була б церква далі Єрусалима.Скорбно , що плоди християн щороку не множаться , мало того , навіть не додаються. Дякую брат за публікацію . Нехай Бог благословить .
ВідповістиВидалити