О, молитва, о, молитва, В жизни Богом ты дана

Серед постанов, які Господь призначив для ізраїльського народу, були жертвоприношення та кадіння. Щодня священики повинні були «кадити перед Господнім лицем» (Чис.16:40), приносити «любі пахощі» (Чис.29:36). В деякі часи про цю постанову забували, і тоді народ ізраїльський терпів лихо. «погасили светильники, и не сожигали курения, и не возносили всесожжений во святилище Бога Израилева» (2Пар.29:7) Ще навіть у старозавітні часи євреї розуміли значення цих кадінь, вже тоді вони вбачали у них прообраз молитов. Давид в звертанні до Бога використовує ось цю аналогію з жертвоприношенням: «Да направится молитва моя, как фимиам, пред лице Твое, воздеяние рук моих - как жертва вечерняя» (Пс.140:2) Підняті руки Мойсея також символізували силу молитви. Не за себе піднімав він їх, а за Ізраїль. Та для чого був цей концерт? Хіба в руках було діло? Це був прообраз, якого пізніше Господь наповнить змістом і поставить за взірець для наших поколінь. І підняті руки Мойсея нагадуватимуть хри...