#62 Скільки ще, Господи?

«Пророцтво про Думу: «Кричать мені із Сеїра: «Вартовий, яка пора ночі? Вартовий, скільки ще ночі?» Вартовий відповідає: «Наближається ранок, а все ж іще ніч. Якщо ви захочете знов запитати, то повертайтесь і запитуйте!» (Іс.21:11,12)

Пророцтво про Думу – доволі складний текст, який важко пояснити: а що ж малося на увазі? Дуже мало нам відомо деталей. Зазвичай цей текст пояснюється алегорично, в контексті приходу Христа.

Дума – ще одна назва Едому, володінь Ісавових нащадків. А перекладається це слово як «мертва тиша, мовчання». І може бути, що саме в цьому контексті це слово і вживається. Скільки ще тої мертвої тиші і мовчання? Скільки ще ночі? Скільки ще страждати?

В цій частині книги Ісая пророкує про навколишні царства і країни, на які насувається темна хмара і густа ніч. «Грізне видіння показано мені: грабує грабіжник, спустошувач спустошує... Я зворушений від того, що чую, я збентежений від того, що бачу» (Іс.21:3,4). Йдеться про війни, які стосуватимуться Вавилону і навколишніх земель. Бог звіщає, що буде незліченна кількість біженців, яким потрібно буде виявити допомогу: «Назустріч спрагненим несіть воду, жителі фемайського краю! Із хлібом зустрічайте втікачів! Бо вони від мечів втікають, від меча оголеного, і від лука натягненого, та від тяготи війни!» (Іс.21:14,15). Відбувалося це приблизно за 700 років до н.е. Жахлива темна ніч... Отож, актуальним є запитання жителів Сеїра: скільки ще тієї ночі? Скільки ще страждань?

На цей текст є навіть пісня написана:

Сумрак ночи, кругом всё темно, Грех и зло всюду властно царит.

Мир уснул, жадно смотрит в окно, И в страданьях своих всё кричит:
Сторож, сколько ночи, Сторож, сколько ночи
Скорби жизни гнетут всех людей, Безнадежно томиться больной,
Сирота ищет мамы родной, А вдова грустит, плачет в мольбе:
Сторож, сколько ночи, Сторож, сколько ночи
Вот и здесь сердце в жгучей тоске Обливая горячей слезой,
Ожидая поддержки себе, Вопиет в безотрадной мольбе:
Сторож, сколько ночи, Сторож, сколько ночи...

Можна сказати, що нині період ночі. Темрява особливо згустилася. Світ взагалі лежить у злі і в темряві, однак ми бачимо, що в певні періоди історії ця темрява особливо густа і жахлива. Зло бере верх і ворог лютує. Відведений час для нього, щоб вбивати і нищити. Я хочу однозначно сказати, що руйнувати, нищити, вбивати – це справа диявола, а не Бога. Чомусь Бог допускає...

Оце питання: «Господи, скільки ще?» дуже поширене.
– Господи, скільки ще часу до Твого приходу? – питають діти Божі;
– Господи, скільки ще буду хворіти? – питають хворі.
– Господи, скільки ще буду самотня? – питає неодружена дівчина;
– Господи, скільки ще проситиму в Тебе за спасіння своїх дітей? – питає мама.
– Господи, скільки ще часу триватиме ця війна? – питає наш український народ.
– Господи, коли Ти прийдеш, щоб змінити ті обставини, в яких ми знаходимось? Коли Ти нарешті втрутишся?

Питання жителя Думи не обмежувалося тим, яка пора ночі. Він хотів знати скільки ще тої ночі. І ми хочемо знати.

Відповідь, як ми бачимо, не є типовою і звичайною. Загальний зміст відповіді такий: будь що на землі є тимчасовим. Не вічно триватиме ніч. Не завжди так буде...Є час війни, і є час миру.

Наближається ранок, але ще ніч. Час змін наближається, але він ще не настав і ми точно не знаємо, коли він настане. Кожний вечір ми слухаємо прогнози, скільки часу триватиме ще ця темна ніч над Україною, але ніхто точно сказати не може.

До речі, один із перекладів подає ці слова так: «Наступає ранок, але ніч повернеться» (рос. NRT). Знаючи вчення Христа про події останнього часу, ми розуміємо, що ніч буде ще згущатися над землею перед приходом Ісуса. Вже сьогодні знаючі люди говорять про те, що світ чекають глобальні зміни, великі потрясіння. Нам доведеться навчитися жити в період ночі – в період непростих часів, можливо навіть складніших, аніж жили наші попередники.

На подібне запитання Христос відповідає так: «Нехай стегна ваші будуть підперезані і світильники запалені. І будьте ви подібні до людей, що очікують свого пана, коли він повернеться з весілля, щоб, коли він прийде й постукає, зараз же йому відчинити. Блаженні ті раби, пан яких, повернувшись, знайде їх, що вони пильнують. Істинно говорю вам, що він підпережеться, і посадить їх, і, підійшовши, стане служити їм» (Лк.12:35-37)

Що хоче бачити Христос в людях, які живуть в період ночі? Взагалі весь 12-й розділ наповнений порадами, які актуальні саме для такого смутного часу. Бо там йдеться про те,
– щоб не боялися «тих, які вбивають тіло, а після цього більше нічого не можуть зробити», але щоб боялися «Того, Хто після вбивства має владу вкинути в геєну» (вірш 4,5);
– що жоден горобець «не забутий у Бога. А у вас і волосся на голові пораховане» (вірш 7);
– що нерозумним є «той, хто збирає скарби собі, а не в Бога багатіє» (вірш 21);
– що не варто турбуватися надміру, бо це нічого не дасть (вірш 25);
– що варто шукати Царства Божого і т.д.

Як жити в часи темряви? Якими мають бути віруючі? Люди, які живуть напередодні настання ранку, обов’язково мають мати такі дві характеристики:

– Стегна підперезані;
– Світильники запалені;

Підперезані стегна – це стан готовності служити. Цей вислів відсилає нас в культуру того часу, як одягалися люди тоді. Образ взятий від східного широкого одягу: коли треба було щось робити, цей широкий і довгий одяг перетягували поясом.

Бог бажає бачити нас готовими виконувати Його доручення в будь-який період часу. В Бога завжди є завдання і робота, навіть на тотальному карантині Він працював. А працює Він часто через Своїх людей. Ми – Його руки і ноги.

Завжди відчувався брак в робітниках. Казав Христос: жниво велике, а робітників мало. Християн то вистачає, але готових служити не так і багато. Ще менше кваліфікованих робітників... І як Богові звершувати Свою справу?

Запалені світильники. Світильник – це те, що має розвіювати темряву. Вночі особливо видно світло. Світло – це Божі істини, які дають життя; це добрі діла, через які прославляється Бог; це наша твереза і спокійна поведінка в часи тривог; це благочестиве життя серед мороку гріха. Проявляйте це світло – ось вказівка як діяти в умовах ночі! Гарантую вам, що в період ночі особливо видно віруючих! І якщо ви в день світили, а вночі перестали, то питання, навіщо така віра? Я не раз читаю, як жителі міста обурюються, коли вночі не працюють ліхтарі, а тим більше, коли їх забули виключити і вони горять цілий день.

Нещодавно ми переживали ночі, коли по всьому місту вимикали світло. Глянувши у вікно, перед очима була картина, якої я ніколи не бачив – абсолютна темрява. Вона здавалася такою густою, що її можна було руками пощупати. Я не звик бачити таку ніч. Така темрява аж жах наводить. І я подумав: як часто ми недооцінюємо ті ліхтарі, які світять вночі. Хоч всеодно темно на вулиці, і скільки тих ліхтарів не включилося, вночі видно як день не стане. Але ми не розуміємо, яку позитивну роль вони відіграють у місті, і що було б, якби їх усіх виключили. Хороша аналогія: Церква, віруючі люди – немов ті ліхтарі в нічну пору. І хоч Церква не може повністю змінити світ, але вона тримає цей світ від остаточної загибелі. І якби не стало на землі Церкви, якби підняті були б від землі всі віруючі, світ тут же охопила б жахлива темрява. Ми не уявляємо, що тоді відбувалося б, і як той світ виглядав.

Саме тому Христос і дає повеління: світіть. Кожному з вас випаде жити в різні періоди часу, але в кожний період часу є необхідність в світилах.

будьте ви подібні до людей, що очікують свого пана, коли він повернеться... Термінів не знаємо... Але маємо повеління пильнувати.

Отже, ніч обов’язково мине, настане ранок. Однак доки ще ніч, підпережимо свої стегна, запалимо світильники і будемо жити в очікуванні Христа. Він обов’язково прийде – прийде і щоб врятувати країну, і щоб забрати Церкву.

Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook. А також - в Telegram!
Сподобалося - ставимо Like!

Поділіться з своїми друзями! Відтепер ми також в Telegram!