#56 Благословіння в покаянні

«Якщо ти управиш серце твоє, і руки свої до Нього простягнеш, і якщо є беззаконня в руці твоїй, а ти його видалиш, і не даси нечестю перебувати в наметах твоїх, воістину тоді піднімеш обличчя незаплямоване твоє, будеш твердий, і не будеш боятись! І тоді неодмінно забудеш горе: згадувати будеш про нього, як про воду, яка протекла. Яскравіше півдня життя твоє стане, просвітлієш, як ранок; і будеш упевнений, бо є надія, оглянешся навкруги та спочивати безпечно будеш. Будеш перебувати, і не буде того, хто страшить, і багато хто стане підлещуватися до тебе!» (Йов. 11:13-19)

Ці слова були адресовані Йову. Його друзі думали, що Йов прогрішився перед Богом і за це отримав покарання. І в кожній їхній промові звучала оця нота: тобі треба каятися, то тобі за гріх. Пройшли тисячоліття, а такі люди є й досі. Тому перш, ніж кликати людей до покаяння, треба переконатися, що причина їхньої біди дійсно в гріху.

Загалом, Софар дає мудрі поради. Він розуміє, які великі благословіння є в покаянні. І що таке покаяння.

У віршах 13-14 ми бачимо, що є покаянням. Яке значення в слово покаяння вкладали колись. Бо сьогодні багатьма людьми покаяння розуміється перевернуто, поверхнево. Посповідався, або сказав «Боже, прости» і на тому все…

В розумінні Софара покаяння включало наступні етапи:

– зміна мислення і серця («управиш серце твоє»). В Біблійній мові серце – це центр людини, розум. Слово «управиш» має дуже багато значень. Воно може перекладатися як «бути відновленим», бути готовим, наставляти, укріпляти, бути твердо основаним. Покаяння обов’язково включає зміну серця і розуму. Про це знали ще півтори-дві тисячі років до нашої ери;

– навернення до Бога («руки свої до Нього простягнеш»). Якщо зобразити графічно шлях людини до покаяння і після, то це будуть прямі в протилежні сторони. Дорога в ад і дорога до неба – це дві абсолютно протилежні шляхи. Тому неможливо покаятися і продовжувати йти тією самою дорогою, або лише трошки звернувши в бік. Має бути поворот на 180 град. Обернись в сторону Бога!

– звільнення від гріха («беззаконня в руці твоїй... видалиш»). Цей наступний етап доволі непростий. Бо переживши зміну мислення (зрозумівши, що неправильно живеш), обернувшись до Бога (полюбивши Його), треба ще залишити беззаконня. Немало людей знають, що живуть неправильно, люблять Бога, а з гріхом все ніяк не хочуть прощатися.

– подальше слідування Божим заповідям, правді («не даси нечестю перебувати в наметах твоїх»). Йдеться про тривалий процес. Аби замість нечестя, зацарювала правда.

Якби ми запитали в Софара, що таке покаяння, то ймовірно, він відповів би так (узагальнюючи вищесказане): «Покаяння — це набагато більше, ніж просте визнання провини. Це зміна мислення і зміна серця. Воно означає звільнення від гріха і навернення до Бога. Воно супроводжується щирим бажанням виконувати Його заповіді і жити по правді».

Які ж наслідки покаяння?

– очищення сумління («піднімеш обличчя незаплямоване твоє»). Через гріх в Каїна було «похилилось обличчя». Бог тоді запропонував йому покаяння, пішовши на яке, Каїн «підняв би обличчя своє».

– почуття безпеки («будеш твердий, і не будеш боятися»). Коли собака наробила якусь шкоду, то вона ходить як злякана. Часто і люди так... Злочинець завжди буде оглядатися по сторонах, прокидатися від найменшого шороху. Той, хто чистий, він безпечний. «Бо начальники страшні не для добрих справ, а для злих. А хочеш не боятися влади? Роби добро — і заслужиш від неї похвалу, тому що він — Божий слуга, тобі на добро; а якщо чиниш зло, — бійся, бо не даремно він носить меч; бо він — Божий слуга, який несе відплату у гніві тому, хто чинить зло» (Рим.13:3,4).

– налагодження життя і зцілення («неодмінно забудеш горе»). Ми вже казали, що необов’язково тяжкі обставини життя свідчать про наявність гріха. Але гріх завжди веде до біди та горя. В мільйонів людей після покаяння налагодилося життя, здоров’я, сім’ї, фінансове благополуччя;

– ясність і мир в серці («яскравіше півдня життя твоє стане, просвітлієш як ранок», «спочивати безпечно будеш»).

Отже, в промові Софара ми бачимо величезну мудрість. І хоч ця порада недоречна була для Йова в його ситуації, але її можна вважати універсальною. Дивує, як розуміли люди того часу покаяння. Все це узагальнивши, ми по-суті отримаємо точне визначення євангельського покаяння, яке можемо прочитати в богословських книгах і віровченні.

Ти можеш бути християнином, однак перераховані речі можуть бути актуальними для тебе сьогодні (в якійсь мірі): зміна мислення і серця (може думки не угодні Богу, не біблійні), навернення до Бога («ось стою під дверима і стукаю» – слова до віруючих, до церкви), звільнення від гріха (від якогось конкретного), утвердження в слідуванні за Богом (в служінні). Багатьом необхідне очищення сумління, почуття безпеки, налагодження життя і зцілення, ясність і мир в серці.

Ось воно, покаяння! Каятися не соромно. Каються не слабкі, а сильні. Мудрі також помиляються, а тому і каються.

Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook. А також - в Telegram!
Сподобалося - ставимо Like!

Поділіться з своїми друзями! Відтепер ми також в Telegram!