#42 Благопристойне незмінне служіння Господу без відволікання

«Говорю це для вашої власної користі, не для того, щоб накласти на вас пута, але заради благопристойності та незмінного служіння Господові без відволікання» (1Кор.7:35)

Часто ці слова розуміють однобоко. Бо є багато проповідей, на основі цього тексту, про те, що Богу треба служити «без развлечения». І як правило, мова йде про якісь світські речі в церкві, гучну та веселу музику, табори, відпочинок і т.д. Начебто християнин не може бути веселим і життєрадісним. Але Бог за те, щоб ми були радісні, і навіть за те, щоб відпочивали.

Це одне з місць Писання, яке в різних перекладах має різні змістові відтінки.

«щоб пристойно й горливо держались ви Господа» (1Кор.7:35 - Огієнка); «щоб ви благочинно, безустанно і ревно служили Господеві» (пер. Філарета); «щоб ви з гідністю і ревно трималися Господа» (пер. Турконяка, сучасний); «чтобы вы благочинно и непрестанно [служили] Господу без развлечения» (синодальний).

Об’єднуючи всі ці вірші, скажемо, що мова йде про: благопристойне незмінне служіння Господу без відволікання. Давайте задумаємось над цими словами. Бог хоче такого служіння, Бог хоче такого життя від нас!

Благопристойне служіння – поважне служіння, знамените служіння, вагоме. В принципі, наше відношення до будь-якої речі буде визначатися тим, наскільки вона є в наших очах великою. Будь-яку Божу справу ми маємо вважати великою. Інакше почнеться занедбання служіння: Ай, що там та співанка! І занедбав співанку... Починаєш дозволяти собі запізнюватися, приходити через раз, вести себе негідно. А потім і взагалі перестати ходити. І так в будь-чому.

Незмінне служіння – це постійне служіння. З постійністю, у нас людей, якось дуже важко. Ще з школи з цим боремося... 1 вересня, нові зошити купили, щоденники і в нас таке бажання: почну вчитися! Перший тиждень, і бажання пропало... І знову як завжди... Скільки бачиш, як брат чи сестра з такою енергією, запалом і ревністю приступає до якогось служіння (і проповідувати береться, і співати, і вірші розказувати, і відвідувати старших), а потім все це кудись дівається... Ревність це така річ, яка то відвідує нас, то покидає... Ми мусимо десь черпати натхнення. І Писання каже: заохочуйте один одного до служіння (і до добрих вчинків, і до відвідування зібрань). Не раз Господь посилає Своє слово до народу: піднімайте свої опущені руки, випростуйте коліна! Щоб незмінно служили Господу. А інші переклади кажуть: щоб горливо і ревно держалися Господа.

Служіння без відволікання – без розваги, без відволікання, спокійно, зосереджено. Саме такі значення нам дає словник. Не обертаючись в різні сторони... «всякий, хто поклав свою руку на плуг і озирається назад, не придатний для Царства Божого» (Лк.9:62). А справді гарна аналогія з цим плугом... Хто і не орав ніколи, той знає, що буде, якщо взятися за плуг і оглядатися в різні сторони. Роблячи Божу справу, ти маєш бути зосереджений на цій справі, а особливо, зосереджений на тому, хто доручив тобі це служіння.

Є маса голосів, які відволікають. Відволікають від твого покликання.

«зійди із хреста, та спаси Самого Себе!» (Мар.15:30). Ісус висить розп’ятий... Скажемо так: Він перебуває в процесі виконання волі Отця (бо смерть на хресті – це була одна із складових волі Отця для Ісуса). А всі, хто проходить мимо і дивиться на стан Ісуса, радять Йому зійти з хреста... Всі, хто проходять мимо, радять Йому зійти з Божої дороги, відволіктися, відступити від місії. Послухавши і зробивши так, Ісус міг би покращити Своє становище.

Це для нас урок, для всіх. «А до всіх Він промовив: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме щоденно свого хреста, та й за Мною йде» (Лук.9:23). Ставши на шлях слідування за Христом, ти несеш свій хрест. Це особистий твій хрест, це особистий промисел Божий в твоєму житті. І часто, несучи цей хрест, ти опиняєшся в жалюгідному (по людських мірках) становищі. І приходять думки: «залиш цей хрест, відволічися, покинь ту справу – і ти покращиш своє становище. Люди не служать так посвячено і мають успіх, і ось як живуть!».

Служи Богу без відволікання... Йди до кінця. Христос не перервав на хресті виконання волі Отця, і вже на тертій день прийшла переміна! Вкінці шляху Божого завжди чекає нагорода!

Благопристойне незмінне служіння Господу без відволікання принесе тобі благословіння у стократ. Лише дочекайся, пройди дорогу до кінця! Не переставай іти за Ісусом, не залишай служіння, не збавляй обороти, не відволікайся! Бог все бачить і все розуміє. Бог все пише і все пам’ятає.

Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook. А також - в Telegram!
Сподобалося - ставимо Like!

Поділіться з своїми друзями! Відтепер ми також в Telegram!