#41 Привчай себе до благочестя

«привчай себе до благочестя, бо тілесна вправа для небагато чого корисна, а благочестя корисне стосовно всього, маючи обітницю життя нинішнього та майбутнього» (1Тим.4:7-8)

Ще в школі вчили, що для того, щоб зрозуміти прочитаний текст, його треба (1) прочитати декілька разів і (2) поставити правильні запитання до нього (про що йдеться). Тому прочитаємо ще раз, в іншому перекладі: «вправляйся в благочесті. Бо вправа тілесна мало корисна, а благочестя корисне на все, бо має обітницю життя теперішнього та майбутнього» (1Тим.4:7,8).

Тепер нам треба задати правильні питання і знайти на них відповідь:

1) Що таке благочестя?
2) Що означає привчати себе до благочестя?
3) Яким чином благочестя корисне для майбутнього життя?
4) Яким чином благочестя корисне щодо нинішнього життя?
Благочестя – істинне богошанування, благоговійне признання божествених істин та їх виконання на ділі.

В посланні до Тита дається пояснення, що благочестя є результатом дії Божої благодаті у віруючих: «Бо з’явилась благодать Божа, яка є спасінням усім людям, яка наставляє нас, щоб ми, відкинувши нечестя та мирські похоті, розсудливо, і праведно, і благочестиво жили в нинішньому віці» (Тит.2:11-12)

Яків пише, що благочестя є пусте і безплідне, якщо воно не проявляється у праведному житті: «Коли хто з вас думає, що він благочестивий і не приборкує свого язика, але обманює своє серце, у того пусте благочестя» (Як.1:26). І тут же Яків дає пояснення, в чому справжнє благочестя: «Чисте й непорочне благочестя перед Богом і Отцем є те, щоб піклуватися про сиріт і вдів у їхній скорботі й берегти себе неоскверненим від світу» (Як.1:27)

Принципи благочестя:

1. Прийняти Христову благодать. «Бо з’явилась благодать Божа, яка є спасінням усім людям, яка наставляє нас, щоб ми, відкинувши нечестя та мирські похоті, розсудливо, і праведно, і благочестиво жили в нинішньому віці, очікуючи блаженної надії та явлення слави великого Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа» (Титу 2:11-13). Початок шляху до благочестя – це прийняття Ісуса Христа. Христос дав нам для спасіння незаслужений дар Своєї благодаті. Він воскрес, і тепер повинен прийти за церквою. Якщо ми благочестиві, то повинні прийняти Божу благодать і пронести її через усе життя, поки не прийде Христос.

2. Чекати Ісуса. «I ось, був у Єрусалимі чоловік на ім’я Симеон. І чоловік цей був праведний і богобоязливий (благочестивий), який очікував утіхи Ізраїля, і Дух Святий був на ньому» (Луки 2:25-32). Сенс життя Симеона полягав у тому, щоб побачити Ісуса Христа, і він таки дочекався Його, щоб зі спокійною душею відійти у вічність. Християнське життя – це справа не одного дня чи місяця, а шлях цілого життя, кінцевою зупинкою якого є зустріч з Ісусом. Мета кожної благочестивої людини – зустрітися у вічності зі своїм Спасителем.

3. Мати страх Божий. «У Кесарії ж був один чоловік на ім’я Корнилій, сотник полку, званого Італійським, який був благочестивий і боявся Бога з усім домом своїм, творив багато милостині народу і завжди молився Богові» (Дії 10:1-2). Боятися Бога означає мати до Нього повагу і боятися зробити Йому боляче своєю поведінкою. Буває, принцип покаяння спрацьовує у людей лише один раз, а потім вони знову живуть як прийдеться. Так, люди помиляються кожного дня, але потрібно навчитися це помічати і виправляти. Благочестиві люди бояться завдати Ісусові болю, а якщо таке трапилось, то просять вибачити, допомогти виправитись і навчити, як жити так, щоб більше цього не відбувалось.

4. Молитися і творити милість. Благочестивий Корнилій «творив багато милостині народу і завжди молився Богові» (Дії 10:1-2). Благочестива людина повинна молитися за інших людей, сім’ю, владу, народ, весь грішний світ. Корнилій творив багато милості, бо він не жив матеріалізмом. Це теж справжнє благочестя.

5. Приборкувати свого язика. «Коли хто з вас думає, що він благочестивий і не приборкує свого язика, але обманює своє серце, у того пусте благочестя» (Якова 1:26, 3:1-12). Що у людини на язику, те і в серці. Язик треба контролювати, і у цьому нам може допомогти Боже Слово. Слідкуйте за тим, щоб не підтримувати пустих розмов, не приймати участі у плітках, а говорити слова добра і напоумлення. Не розбавляйте Слово Боже мирським, щоб з цього не виходила горюча суміш. Для того, щоб з нашого джерела лилась лише солодка вода, треба заповнювати серце Богом і просити, щоб Він очистив нашу мову.

6. Не спокушати свого серця. Ап. Павло називає людей «далекими від істини, які вважають, що благочестя — це засіб наживи» (1 Тим. 6:5-11). В цьому уривку є слова про те, що велике надбання для людини – бути благочестивим і задоволеним. Люди, які не задоволені своїм життям, ніколи не матимуть миру і спокою у Христі. Той, хто женеться за земними благами, впадає у сіті спокус і сам себе піддає багатьом стражданням. Благочестива людина шукає правди, віри, надії, любові і благочестя.

7. Берегти себе від світу. «бо тілесна вправа для небагато чого корисна, а благочестя корисне стосовно всього, маючи обітницю життя нинішнього та майбутнього» (1 Тим. 4:7-8, 12). Світ не буде нас любити, так сказав Христос. Учні Христа не злились з натовпом, а загинули за проповідь Євангелія. Коли Петро і Іван йшли біля церкви, люди зверталися до них за допомогою, бо бачили, що то Божі люди. Як це видно сьогодні по нам? Ми теж повинні виділятися з натовпу. Якщо ви істинно благочестиві, це буде видно, і люди також захочуть іти за вашим Богом.

Яким чином благочестя корисне щодо нинішнього життя? Найпоширеніша помилка, в яку потрапляють люди, коли думають, що через благочестя (через богошанування, через праведне життя, через милостині) вони зможуть покращити умови свого життя. Немало є таких, які стали віруючими, з надією, що щось отримають тут на землі. Є застереження: «І коли тільки в цьому житті ми надіємося на Христа, то ми нещасніші за всіх людей» (1Кор.15:19). Апостол Павло також говорить Тимофію про «людей пошкодженого розуму, далеких від істини, які вважають, що благочестя — це засіб наживи. Від таких віддаляйся» (1Тим.6:5). Він залишає для нас навіть таку богословську думку: Благочестя не є гарантією плотського благополуччя.

Що означає привчати себе до благочестя? Слово це в грецькій звучить як гімназо. Певно від нього і пішло слово гімнастика. Бо означає вправляти, навчати, привчати, тренувати, розвивати, практикувати. До речі, гімнастика – це система фізичних вправ, яка сприяє загальному розвиткові організму та зміцненню. Система вправ духовних – читання Слова, спілкування з Богом, контроль себе, співчуття до інших, допомога іншим і т.д.

Ми дізнаємось, що благочестя приходить через старання і терпеливість: «То ви, докладаючи до цього все старання, приєднайте до віри вашої доброчесність, а до доброчесності — пізнання, а до пізнання — стриманість, до стриманості — терпіння, а до терпіння — благочестя, а до благочестя — братолюбство, а до братолюбства — любов» (1Петр.1:6)

Істинне богошанування принесе тобі вічне щастя: і тут, і там. Втілення в твоє життя божественних істин зробить твоє життя успішним. Колись Європа і Америка були побудовані на окремих принципах Божих, і процвітали. Благочестя має обітницю майбутнього. Тому це наше майбутнє! Привчай себе до благочестя!

Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook. А також - в Telegram!
Сподобалося - ставимо Like!

Поділіться з своїми друзями! Відтепер ми також в Telegram!