#59 Куди біжиш в часи невизначеності?

«На Тебе уповали батьки наші; покладалися — і Ти визволяв їх. До Тебе кликали вони, і були спасенні, на Тебе покладали надію, і не посоромилися. Я ж черв’як, а не людина, посміховище між людьми і презирство в народі. Всі, хто бачить мене, глузують з мене, розкривають роти, хитаючи головою: «Він покладався на Господа, нехай визволить його, хай спасе його, якщо він до вподоби Йому!» Бо Ти витяг мене із лона, вклав у мене уповання на персах матері моєї. На Тебе я залишений від народження, від лона матері моєї Ти — Бог мій! Не віддаляйся від мене, бо скорбота близька, а допомоги немає» (Пс.21:5-12)

Ці слова належать Давиду. Це знаменитий персонаж Біблії. В житті Давида було багато тривожних ситуацій. Що він робить в такі часи? Звертався до Господа, молився до Бога. Куди біг Давид в часи невизначеності? Загальна відповідь: до Господа. Проте Давайте згадаємо, як практично це виглядало. Адже це питання актуальне і сьогодні: куди втікати?

1. Саул здійснює замах на Давида, кидає в нього списа. Давид змушений був втікати. Він біжить до пророка Самуїла в Раму: «І втік Давид, і врятувався. І прийшов він до Самуїла в Раму, і розповів йому все, що робив йому Саул. І пішов він із Самуїлом, і зупинилися вони в Навафі» (1Цар.19:18). Це непогана ідея в часи випробувань і невизначеності бігти до Божої людини, до віруючих. В єднанні віруючих є велика сила.

Велику загрозу разом подолати легше, ніж одному. Ап. Петро був чудесним чином врятований з рук Ірода, оскільки за нього заступалася Церква.

2. Давид знаходиться в пустелі, його розшукують спецслужби Саула. В цей момент він йде до свого кращого друга Йонафана: «І перебував Давид у пустелі, у недоступних місцях, а потім на горі в пустелі Зіф. А Саул шукав його повсякденно, та Бог не віддав його до рук його. І бачив Давид, що Саул вийшов шукати душі його, а Давид перебував у пустелі Зіф у лісі. І встав Іонафан, син Саулів, і прийшов до Давида в ліс, і зміцнив його упованням на Бога» (1 Цар.23:14-16).

Всі ми маємо потребу в друзях, які можуть допомогти в тяжких ситуаціях. Тоді їхня допомога особливо потрібна. Є духовні друзі – ті, з якими ти можеш говорити про все, які в трудну хвилину зміцнять тебе упованням на Бога.

Будь Йонафаном для тих, хто потребує твоєї підтримки. Це благородно, це по закону Христа.

3. Іншого разу Давид втікає до священика Ахімелеха у Номву. «І дав йому священник священного хліба, бо не було у нього іншого хліба, крім хлібів показних, які були викладені перед Господом, щоб того ж дня після зняття їх, покласти теплі хліби» (1 Цар.21:6). Номва – місто левітів і священників, розташоване неподалік Єрусалиму.

4. Після цього Давид втікає в Геф. «І встав Давид, і втік того ж дня від Саула, і прийшов до Анхуса, царя Ґефського» (1Цар. 21:10). Там він змушений був рятувати своє життя, прикинувшись безумним. Це було рішення по плоті? Чи було це помилковим рішенням? Ніби і логічно втекти в іншу країну, але, як бачимо, не склалося там у нього. Зовсім скоро він покидає ту землю і йде в печеру.

5. Давид втікає в печеру Одолламську: «І вийшов звідти Давид, і втік у печеру Одолламську. І почули брати його і весь дім батька його, та прийшли до нього туди» (1 Цар.22:1). Печера – це місце, де можна «відсидітися». «І пішов звідти Давид до Массифи моавитської, і сказав цареві моавитському: «Нехай батько мій та мати моя побудуть у вас, поки я не дізнаюся, що зробить зі мною Бог». І привів він їх до царя моавитського, і жили вони у нього весь той час, поки Давид перебував у тому сховищі. Але пророк Ґад сказав Давиду: «Не залишайся у цьому сховищі, вийди та йди в землю Іудину!» І пішов Давид, і прийшов у ліс Херет» (1 Цар.22:3-5). Воля Божа була, щоб Давид служив. Згідний, в землі Юдиній було непросто, були переслідування, вороги, смерть Самуїла… Але це дорога до царства.

Куди побіжиш ти в часи невизначеності? Вже подумай над цим питанням…

Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook. А також - в Telegram!
Сподобалося - ставимо Like!

Поділіться з своїми друзями! Відтепер ми також в Telegram!