Подорожуючи місіонерськими станціями Рівненщини (фото+відео)

«Велике доручення – це не пропозиція, яку ви можете розглянути, і згодом прийняти чи відхилити; це повеління, яке ви зобов’язані виконати», – сказав колись китайський місіонер Хадсон Тейлор.

Мова, звісно, не про Китай. Подорожуємо селами Рівненщини.

Рівненщина – дивовижний український край, який славиться красою природи та духом історії. Щороку тисячі туристів приїжджають до області, щоб побачити природні феномени, старовинні замки, приголомшливі краєвиди та відчути відгомін минулих епох.

Не сприйміть це як заклик до туризму, наша ціль – за час відпустки відвідати місіонерські станції області, а заодно познайомити вас з працею Місіонерського відділу при Рівненському обласному Об’єднанні УЦХВЄ. А може колись і ви, дорогий читачу, маючи у своєму розпорядженні декілька вільних днів, захочете відвідати ці місця... Такий туризм не пройде даремно!

Отож, телефонуємо до завідуючого місіонерського відділу області і домовляємось про зустріч. Відразу цікавимось: а як тут справи з проповіддю Євангелії?

«В Рівненській області існує близько 600 населених пунктів, де немає євангельських церков ХВЄ. Саме тому майже два роки тому служителями Об’єднання було прийнято рішення посилити функціональність місіонерської діяльності. Впродовж цього часу в місіонерських школах було підготовлено та направлено на працю близько 30 молодих братів та сестер, були побудовані модульні молитовні будинки, придбані земельні ділянки для подальшого будівництва, як для проживання місіонерів, так і для проведення зібрань», – розповідає завідувач місіонерського відділу УЦХВЄ Рівненщини Олександр Фінчук.

Спершу беремо курс на Сарненщину. Оточене звідусіль лісами, нас зустрічає село Любиковичі, яке розташоване на річці Случ. В селі знаходиться клуб, школа, бібліотека, дитячий садок, амбулаторія. Тут проживає майже 1400 осіб.

5 лютого минулого року сюди приїхало двоє місіонерів – Валентина та Галина. Двічі на тиждень, в середу та неділю, вони проводять зібрання, щосуботи займаються з дітками. Кажуть, немає нічого приємнішого, аніж бачити, як Господь змінює серця людей та зцілює їхні долі.

Поспілкувавшись з місіонерами в Любиковичах, попрямували до Олексіївки. Застали братів за будівельними роботами. Будівництво та євангелізаційну працю в даному населеному пункті проводять члени церкви села Вири. Їхніми стараннями було побудовано затишний каркасний дім молитви на 70 сидячих місць. Нині в селі проживає близько 400 людей. Пастор с. Вири Володимир Опалько ділиться планами на майбутнє, розповідає про почате будівництво нового приміщення, яке знаходиться на території дому молитви. Місцева церква має бажання служити не лише своїм односельчанам, але й знедоленим сім’ям з інших місць, дітям-сиротам.

За 25 кілометрів звідси, за густими лісами, знаходиться інше село – Обірки, де також триває місіонерська праця. Їдемо туди. Охайний модульний молитовний будинок.

«Минулого року тут було відкриття молитовного будинку. Село потребує уваги, проповіді Євангелії. Активно допомагає в цьому церкви села Вири», – каже старший пресвітер Сарненського району Михайло Маковецький.

Дивуємось, як звичайна сільська церква реалізує свій потенціал! Згадується церква в місті Вараш...

Прямуємо далі до Стрільська. За якихось півгодини ми опиняємося на іншому березі річки Случ. За однією з версій, Стрільськ заснували стрільці (озброєні люди-мисливці), які поселилися на пагорбі Грінці серед непрохідних боліт. Та незважаючи на складність рельєфу, бездоріжжя, тут розташований одноіменний зупинний пункт Рівненської дирекції Львівської залізниці між станціями Сарни та Дубровиця, на якому зупиняються приміські потяги. За переписом населення 2001 року в селі мешкало 2 290 осіб.

В модульному молитовному будинку, який було збудовано у 2019 році, трудяться двоє місіонерів – Людмила та Надія. В минулому році обрали диякона церкви. Чотири рази на тиждень тут проводяться зібрання, 12-15 дітей щотижня приходять на заняття Недільної школи. Нещодавно в Стрільську відбулося перше водне хрещення – вступили в завіт з Господом троє людей.

За якихось десять кілометрів знаходиться село Білятичі, в іншому напрямку від Стрільська – село Кузьмівка, де також були збудовані модульні молитовні будинки та працюють місіонери.

Поспілкувавшись з тамтешніми служителями та разом помолившись Богу,залишаємо благословенну Сарненщину і прямуємо на південь області – на Млинівщину та Демидівщину.

По дорозі розташована ще одна місіонерська станція – в селі Шубків Рівненського району. На сьогодні тут проживає понад 1700 людей. Аби донести Благу вістку до кожного жителя даного села, місіонери Олексій Стрільчук разом зі своєю дружиною невпинно звершують Божий труд.

Дорогою проїжджаємо село Верхівськ. Зусиллями місіонерів, Івана та його дружини, за півтора року тут були проведені дитячі дозвілля, Різдвяні заходи, євангелізації. І хоч у Верхівську проживає близько 600 людей, місіонери своєю діяльністю охоплюють ще й сусідні села – Дядьковичі, Ясининичі, Кривичі.

В сусідньому, Острозькому районі , знаходиться село Бухарів. Тут теж розпочато подібну працю. І не лише тут, але й в інших районах Рівненської області!

Колись в цьому селі Господь вчинив чудо, про яке стало відомо у всіх куточках землі. 19 липня 1978 року Бог зцілив безнадійно хвору Женю Поліщук. Тоді її хата стала постійним місцем зібрань віруючих. Тепер знову Бог турбує серця цих людей, кличе до спасіння – їхніх дітей, внуків.

Місіонер Діана розповідає про працю в селі Берестовець Костопільського району:

«Впродовж двох років в даному селі покаялося двоє братів, вони вже прийняли водне хрещення. Опісля покаялися ще люди. Бог робить Свою працю в серцях людей».

На крайній півночі області, в Дубровицькому районі, розташоване село Літвиця, в якому місіонерський труд звершує сім’я Сергія та Валентини Павлюків. З моменту їхнього служіння, а це вже рік часу, тут регулярно відбуваються служіння тричі на тиждень, праця з дітьми, яка охоплює п’ятеро окружних сіл. Не забувають і про доброчинність, допомагаючи малозабезпеченим та людям похилого віку.

Нарешті бачимо при дорозі знак «Млинівський район». Проїхавши кілька кілометрів в’їжджаємо у Владиславівку. Село невелике, з населенням до 600 осіб.

Пастор церкви смт. Млинів, відповідальний за благовістя в Млинівському районі Леонід Полицяк розповідає про стан місіонерства в цьому районі:

«Ми з дружиною є працівниками місії «Голос Надії», працюємо в цьому районі вже третій рік. На даний час маємо п’ятеро місіонерів, ще троє закінчують навчання. Щонеділі у Владиславівці в збудованому модульному будинку проводяться зібрання, заняття з дітьми, роздаються християнські газети.
В селі Підгайці придбали земельну ділянку, де планується побудувати модульний молитовний будинок та будинок для проживання місіонерів.
В селі Береги, де ми проживаємо з дружиною, проводимо різноманітні євангелізаційні заходи (дитячі табори, уроки християнської етики тощо). Зараз знаходимося в процесі придбання земельної ділянки, яка слугуватиме місцем збору для служінь».

Наступною нашою зупинкою є село Рогізне, що на Демидівщині. Бачимо невеличкий дерев’яний будинок, навколо – будівельні матеріали. Спілкуємось з районним служителем, запитуємо про стан справ.

«На даний час завершуємо будівництво модульного молитовного будинку, для того, аби в цьому селі можна було проводити богослужіння. Зараз маємо десять членів церкви. Ця праця можлива завдяки згуртованості наших членів церков», – відповідає ст. пресвітер Демидівського району Василь Глабець.

Наступного дня прямуємо у Гощанський район. За десять кілометрів від районного центру знаходиться село Бочаниця, в якому проживає 1133 жителів. Селом протікає річка Безіменна, права притока Горині.

Оглянули земельну ділянку, яку придбали з метою побудувати тут Дім молитви. Є бажання, перспективи заснувати церкву. Як розповів мені згодом Віталій Євгейчук, в 2000 році, учачись в Рівненській Духовній Семінарії і Академії, ще при Павлу Купріяновичу, студенти проходили тими селами, молячись за жителів сіл та благовістячи Боже Слово. Я вірю, що у Бога не залишається без уваги жодна молитва. Тим більше молитви за спасіння людей!

Останнім селом у нашому запланованому маршруті є село Головниця Корецького району. В селі знаходиться загальноосвітня школа, будинок культури, публічно-шкільна бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садочок. А проживає у селі більше 1300 осіб. Тут на постійній основі працює троє місіонерів.

«Кожної неділі ми маємо служіння, сестри працюють з дітками. Регулярно спілкуємось з жителями села, розповідаємо їм про Христа, даруємо газети. На Різдво намагаємось відвідати кожну домівку, звіщаючи радість народження Спасителя.

Минулого року було збудовано та відкрито модульний молитовний будинок, поруч добудовуємо будинок для проживання місіонерів», – знайомить нас з працею місіонер Артем Яковець.

Старший пресвітер УЦХВЄ Рівненщини Олександр Коток тішиться результатами в напрямку проповіді Євангелії, а також має наміри продовжувати цю справу.

«Враховуючи великий географічний формат Рівненщини, велику кількість населених пунктів, Рівненське обласне Об’єднання УЦХВЄ зараз активно працює в напрямку місіонерства. Зусиллями церков Об’єднання, наших відділів, зокрема «Доброчинності», нам вдалося вже реалізувати ряд проектів. Окрему подяку хочеться висловити діаспорі Рівненчан, яка була одним із фундаторів в розвитку місіонерства в області. Ми плануємо й далі розвивати цей напрямок служіння. Бо ще є так багато сіл, де конче потрібна така праця», – розповідає Олександр Адамович.

Це далеко не всі церкви та населенні пункти, де ведеться місіонерська праця. Неможливо описати про всіх і про кожного. Та Євангелія проповідується, люди спасаються! Царство Боже невпинно зростає!

Ви ще й досі стоїте осторонь та спостерігаєте? Ну ж бо, до праці в Господньому винограднику! Залишилось попрацювати ще якусь останню годину... Вже чути кроки Господаря. Вже скоро кожен працівник отримає свою нагороду...

За результатами подорожі відзняв відеоролик: Як працюють місіонери на Рівненщині?

Олександр ГЕНІШ,
редактор газети «За віру Євангельську»

Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook. А також - в Telegram!
Сподобалося - ставимо Like!

Поділіться з своїми друзями! Відтепер ми також в Telegram!