Крізь сміх та сльози: Як віруючим забороняли хреститися…

До яких тільки методів не вдавалася безбожна комуністична влада, щоб знизити «релігійну обрядність» в області. Дуже непокоїв їх той факт, що щороку число євангельських християн поповнюється все новими, до того ж молодими людьми. Проаналізувавши статистику за 1973-1977 роки і побачивши, що число лише євангельських християн-баптистів зросло з 12 до 14 тисяч – ахнули. Кажуть, «треба отих, хто має приймати водне хрещення визвати на бесіду та й порозмовляти з ними». Побесідували… А результатів – жодних. У висновках так і записали «Разубедить верующего от принятия водного крещения не удается»*

І що робити? Хтось подав геніальну, а водночас просту ідею: «На местах нужно серьезно подумать над тем, как ограничить это влияние». І почали думати...

Дубенські партійці діяли звичайним методом. Отримавши вказівку зверху «запретить крещение и поставить в известность общину и предупредить миицию», вони попросили санстанцію підготовити документ, у якому повідомлялося б, що в річці купатися заборонено. Сказано – зроблено!
27.07.88 року лист був готовий!
«в пойме р. Иква ниже сброса сточных вод от Дубновского мясокомбината обнаружены условные патогенные микроорганизмы, коли-индекс выше нормы в 2 раза (23800 микробных клеток кишечной палочки в 1 литре воды при допустимой норме 10000 микробных клеток в 1 литре воды)»*
І все – питання вирішено, вже є підстави, щоб заборонити хрещення.

Найвинахідливішими і найбільш ерудованими в цьому питанні виявилися комуністи с. Кідри Володимерецького району. Щоб перешкодити водному хрещенню від пресвітера зажадали дозвіл від уповноваженого у справах релігії на проведення водного хрещення, медичну довідку про здоров'я кожного, хто прийматиме хрещення, а також довідку санстанції про стан води в озері. Довідку від уповноваженого їм принесли (йому діватися було нікуди, підстав відмовити не було), довідки про стан здоров'я – теж. Залишалась остання зачіпка – стан води в річці. Думали, думали і придумали! В кінцевому результаті представники місцевих органів влади перед проведенням водного хрещення висипали в озеро два мішки отрутохімікатів. Наступного дня взялися за голови – не від того, що хрещення не відбулося, а від того, що в результаті в озері площею 0,5 га загинула уся риба! Перестаралися... Найбільш «кмітливі» отримали догани.

Подібний випадок у серпні 1977 року стався в с. Корнин Рівненського району. Тут віруючі на місці хрещення виявили на березі і у воді машину відходів вапняку, що природно забруднило озеро Басів Кут.

Побачивши отакі «неординарні» методи боротьби з релігією, вищестояще керівництво у своєму звіті записало: «Стремление искусственно снизить религиозную обрядность, запретив водное крещение, иногда приводит к нежелательным явлениям и обратным результатам»*

Ось такі «чудеса» траплялися з тими, хто так сильно боровся з вірою в Бога – з тими, «яким бог цього віку засліпив розум, щоб для них не засяяло світло Євангелії слави Христа» (2Кор.4:4)

* Факти взяті з Державного архіву Рівненської області та з майбутньої книги «Історія протестантизму на Дубенщині»

Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook.
Сподобалося - ставимо Like!

Поділіться з своїми друзями!