На світовому годиннику без 2,5 хвилин північ
«Численні урагани, лісові пожежі, землетруси і інші природні явища, які змінюють світ, служать нагадуванням того, що люди повинні бути готові до повернення Ісуса Христа» - декілька днів тому на своїй сторінці Facebook написав євангелист Франклін Грем.
Спостерігаючи за навколишнім світом, природними катаклізмами, подіями, що відбуваються на світовій політичній арені на пам’ять приходять слова Ісуса, які Він сказав учням, відкриваючи ознаки останнього часу та кінця світу. Христос передбачав, що в останні дні буде «тривога людей на землі, і збентеження від шуму моря та хвиль, коли люди будуть мертвіти від страху й чекання того, що йде на ввесь світ» (Лук.21:25-26)
Люди будуть відчувати страх від очікування близького кінця. Люди світу цього будуть розуміти, що час, відведений для планети Земля, наближається до кінця.
З 1947 року американський журнал Bulletin of the Atomic Scientists запровадив проект, який має назву «Годинник Апокаліпсиса». Цей годинник показує символічний час, що відокремлює людство від дня глобальгої катастрофи (час до півночі). Рішення про переведення стрілок приймає рада директорів журналу і залучених експертів, у тому числі 18 лауреатів Нобелівської премії. Іншими словами вчені та науковці спостерігають за розвитком світових події, за природними та політичними змінами у світі і оцінюють рівень загрози, яка нависла над людством - прогнозують час, що залишився для його існування.
За увесь час ведення подібних вимірів з 1947 року Годинник Судного дня переводився 23 рази. У 2015 році, в зв'язку з «надзвичайними і безумовними загрозами» «неконтрольованого потепління клімату, модернізації ядерної зброї по всьому світу і наявності значних ядерних арсеналів» The Bulletin of Atomic Scientists прийняв рішення перевести на дві хвилини вперед стрілку часів, які показували залишений час до апокаліпсису. Тоді на часах показувало без трьох хвилин північ.
Останній раз годинник перевели 26 січня 2017 року через заяви Дональда Трампа щодо ядерної зброї, а також зростання націоналістичних настроїв в світі. Тепер стрілки встановлено на 23:57:30. Ближче до півночі стрілки годинника знаходилися лише в 1953 році, коли СРСР вслід за США провели термоядерні випробування. Сьогодні знову події на планеті Земля змушують науковців занепокоїтися. «Ймовірність глобальної катастрофи досить висока» - попереджує комітет журналу з науки і безпеки [3].
Як тут не погодитись з Василем Боєчком, єпископом Української церкви християн віри євангельської: «Своїми геніальними відкриттями світ не задовольнився, відчуваючи все більше страх перед власними витворами. Дивна річ світової ідеології: вона все робить за біблійними пророцтвами (проте всупереч біблійному вченню), а саму Біблію не визнає» [4].
Християни завжди повинні жити в есхатологічному очікуванні (в очікуванні Другого Приходу Христа). В такому стані жили християни першоапостольської церкви, жив ап. Павло. Коли втрачається це відчуття в громадах спостерігається духовне охолодження, безпечність, втрата сили та моральне розтління.
Дивлячись на життя багатьох християн, їхнє ходження у світі, стиль та характер зібрань ніяк не скажеш, що їхній Господь «стоїть при дверях», натомість відчувається безпечність та легковажність. Мовою Біблійної притчі, нині настав період, коли «молодий забаривсь» (Матв.25:5) і всі сподівання та очікування Його близького приходу розвіялись. Саме в цей час з'являються «із насмішками глузії», які відкидатимуть вчення про близький Прихід Христа й казатимуть: «Де обітниця Його приходу? Бо від того часу, як позасинали наші батьки, усе залишається так від початку творіння» (2Петр.3:4,5).
А й справді, сьогодні якось не так активно в проповідях звучить тема Другого Приходу Христа. До початку нового тисячоліття серед віруючих активно звучали думки на цю тему. Пригадуються слова досить популярної у ті часи пісні, в якій передавався тогочасний настрій християн: «две тысячи лет почти на исходе, жизнь на планете к закату идет... Скоро, скоро, скоро во славе Он [Христос] придет», а далі лунали застереження про важливість підготовки до цієї зустрічі, щоб бува не запізнитися. Напевно, кожен християн з тих часів ще й досі пам’ятає пісню «Я вірю – прийде судний день» . Саме під цю мелодію по вечорам віруючі збиралися біля приймачів послухати християнську радіопередачу.
Тоді зблідніють з жаху люди;
Замовкне хор гучних пісень,
І всюди скорбно й страшно буде.
Темрява чорна землю вкриє,
Погасне сонце, згаснуть зорі.
Заграють сумно води моря,
І вітер в темряві завиє.
Великий жах на світ повіє,
Заграють ангели у труби,
З могил устануть мертві люди,
Все змовкне раптом, заніміє.
Християни жили в есхатологічному очікуванні. Але згодом, побачивши, що «пан забарився прийти», раби «зачали бити товаришів своїх, їсти та пити з п'яницями» (Матв.24:49) – іншими словами, втративши відчуття близького приходу Христа, зачали провадити легковажне, подвійне життя, а в довіреному паном домі влаштовувати розваги та концерти, що в свою чергу, привело до негативної репутації дому пана і, як наслідок, його поступового опустошення.
Протягом усіх століть християни поділялись на дві групи: «мудрі» та «немудрі». Останні характеризувались тим, що втративши відчуття реальності, перебувають у стані духовного сну. Такі люди були, такі люди будуть і перед самим приходом Христа. Незважаючи на Світовий годинник, політичні події на світовій арені, природні катаклізми, очевидність пророцтв Біблії, які збуваються в наш час, ці люди так і не зможуть пробудитись від свого сну. А прихід Христа близький!
- сторож! сколько ночи?
- приближается утро, но еще ночь (Ис. 21:11)
Григорій Комендант, Президент українського біблійного товариства, в минулому Голова Всеукраїнського Союзу Об'єднань Євангельських Християн-Баптистів, президент Європейської Баптистської Федерації у своєму інтерв'ю зазначив наступне:
«В настоящее время, в основном, я больше всего говорю о времени, в котором мы живем, о событиях, которые совершаются вокруг нас, и указываю на мировые часы – Израиль, Израиль и еще раз Израиль. Я вижу, как на наших глазах много чего исполняется. Я готов говорить на всех уровнях и для всех служителей: Братья, все хорошо, что мы делаем, но надо видеть в какое время мы живем и насколько надо готовить верующих к встрече с Господом.
Надо посмотреть выше, подняться и сказать: Господи, все, что Ты говорил в Своем Слове – оно сегодня исполняется на наших глазах. Дай нам быть готовыми к встрече с Тобой».[2]
В одних людей з'являється страх перед настанням Страшного Суду і Апокаліпсису, в інших - радість та втіха від майбутньої зустрічі з Богом і настанням Божого Царства на землі.
Вам, які пізнали Господа, імена яких записані у Книзі Життя через навколишні події Господь нагадує про Свій близький прихід, аби взяти вас у небесні оселі. Нагадує Він і про інших – тих, які ще не готові до цієї зустрічі.
Народ твой не спешит домой, не все вошли в спасенья дверь.
Но медлишь Ты не правда ли,призыв ведь твой на брачный пир
Ещё не всюду пронесли, войдя в дома, неся им мир.
В скорому часі остаточно збудуться слова Ісуса, «І побачать тоді Сина Людського, що йтиме на хмарах із силою й великою славою!» (Лук.21:25-27)». Чи не про це сьогодні варто говорити іншим? Чи не поклав Господь на нас відповідальність за це?
«На стенах твоих, Иерусалим, Я поставил сторожей, которые не будут умолкать ни днем, ни ночью. О, вы, напоминающие о Господе! не умолкайте» (Ис.62:6)
Поділіться цією новиною з іншими!
1. Загроза Третьої світової: коли людство було на межі ядерної війни. – Джерело доступу: http://ukr.segodnya.ua/world/chetyre-sluchaya-kogda-mir-byl-na-garne-yadernoy-voyny-1013907.html
2. Интервью с Григорием Комендантом. – Джерело доступу:
https://www.youtube.com/watch?v=z5MoHy2raVI
3. Апокалипсис через две минуты: что такое «Часы Судного дня». – Джерело доступу:
http://www.rbc.ru/society/27/01/2017/588b1e799a79473c939daab6
4. Василь Боєчко. Правда про харизму [Текст] / В. Боєчко; літ.ред. Я. Кузан. - Ужгород : Закарпаття, 2002. - 303 с.
Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook.
Сподобалося - ставимо Like!
Поділіться з своїми друзями!
Коментарі
Дописати коментар