Торкаємось сфери пророчих дарів та відкриттів (січень 2024-го року)
Пророцтв звучало багато. Вони є різні, і звісно, далеко не на всі варто зважати. Кожне пророцтво варто випробовувати і не відносити його до істини вищої інстанції. Чому розпочав з такого вступу? Бо те, що наведу нижче, цього разу доволі конкретне. Якщо коротко, то в декількох пророцтвах йдеться про те, що лихо на нашій землі ще продовжуватиметься; більше того, пошириться воно і на західні землі.
Акцент робився на молитві. Молитва має велику силу і зберегла вже багатьох! Людині, яка молиться і яка має тісні стосунки з Богом не має бути лячно ні від чого. Боятися варто лише гріха, який може розділити з Богом.
Отож, пропоную основні, стиснені уривки того, що потрапило у фокус мого дослідження.
«Багато залежить від тебе… Якби довірився Мій народ, якби понадіявся на Господа повністю – побачив би, як змінилося б багато чого… Багато забігають наперед і запитують: Господи, чи буде благословенним сіяння на полях наших? А Я говорю: багато залежить від народу Мого, як він зблизиться, як стане в спілкування з небом, як смириться і запалить вогонь на жертовнику. Тоді Я явлю Свою славу, ще явлю Свою милість. Але хочу бачити тебе підперезаного. І знай, що по молитвах народу буду ще звершувати Свої дії… А якщо народу буде залишати Завіт Вічного Бога – будеш бачити, які обставини будуть приходити, плач буде підніматися по домах» (22 грудня, Україна)
«Замисли ворога великі. І знову й знову він чинить замах на насліддя Моє, особливо на молоде покоління. І неутверджених він вириває і заносить подалі від істини. А час тяжкий, бурі піднімаються, хмари згущуються. Я даю час для підготовки, щоб ти міг вистояти в день великих випробувань, які грядуть на землю. Особливо торкнеться народу Мого, дітей твоїх» (22 грудня, Україна)
«По всій землі я не знаю такої молитви, як в цій країні, щоб так предстояла перед лицем Моїм. Я захистом буду для народу Мого» (грудень, Рівне)
«Молись, і сили ада не переможуть тебе. І я захищу, і збережу, помилую. Якщо будеш ходити вірними шляхами, ніколи не залишу… Як треба пильнувати що говориш і кому говориш. Сьогодні час благо приємний. Однак не завжди так буде… А коли предстанете переді Мною, що скажете на те, чим займалися в цей час?» (січень, Рівненщина)
«Подивіться: хто з вас нагий? Хто голодний? І дивується тому земля: там біда, а тут благополуччя. І багато говорять: ми не можемо зрозуміти чому так... І тут було б горе, якби не було заступництва народу Мого. Я відвів руку нечестивих людей, бо наміри були і сюди прийти. І ця частина землі страждала б. Однак Я дав зміни в їхній розум і в командування, завадив їм. Але до часу Я це зробив. Бо дав час для народу Мого – щоб освятився, виправив життя своє і наблизився до Мене. Але мало помітні переміни в народі Моєму. Тому Я ще попереджую: поправте свій стан! Бо маю намір допустити і сюди лихо, щоб потривожити оточуючих вас людей і церкви. Хоча Я не маю наміру входити з судами в Церкву Свою. Тому говорю: усяка гора нехай понизиться, а долина підніметься, криве – вирівняється… Ще буде спроба цією землею заволодіти, розпочавши наступ з обох кінців, щоб захопити владу… Ще триватиме лихо… А з тією землею Я буду судитися, щоб положити кінець нечестю. Як положив кінець вавилонському царству, мідо-персидському і грецькому, і римському, так положу кінець і цій імперії великій. І заспокоїться земля, і народ Мій ще побачить руку милості і в цих межах. Але ще прийде лихо. Не бійтесь! Залишилось менше часу до кінця, ніж від початку. Бо інакшим шляхом не приймуть люди покаяння. Не бійтесь, Я захищу. Не буде насильства, вбивства і такого, як ви чули, що було в інших містах. Свій народ захищу» (21 січня, Соснівка (Західна Україна))
«Частину дороги ви вже пройшли. Чи вірний я був в обітницях? Чи були посоромлені ті, хто надіявся на Мене? Чи не зберіг вас і доми ваші? Я ще справу не завершив… Я знаю, як цю бурю заспокоїти. Але все це на благо для вас. Потерпіть ще небагато. Пройде ще лихо і в цих межах. Але не так як там. Не шукайте укриття, Я є укриттям. Не бійтесь, провів ваших батьків і вас проведу. Пройдуть ще події, і все втихне. Життя зміниться, церкви освятяться, доми молитви поповняться, відступники повернуться, визначена кількість хворих зцілиться, мертві воскреснуть, з правління прийдуть великі люди, і радість народу Мого буде велика!» (січень, Луцьк)
Загалом якась така картина складається, наче затишок перед бурею. І Бог повсюди запевняє в тому, що не залишить і збереже. Чому Він це робить? Чому попереджає? Чи дійсно ще доведеться пережити хвилювання? Але все закінчиться. Не може війна тривати вічно. Більшу половину ми вже пройшли? Очевидно.
Незалежно від пророцтв можемо сказати точно одне: Бог є, був і буде з Своїм народом. Ми це знаємо з досвіду, і так запевняє Його Святе Слово – Біблія.
Щоб відстежувати подальші публікації підписуйтесь на сторінку у мережі Facebook. А також - в
Telegram!
Сподобалося - ставимо Like!
Поділіться з своїми друзями! Відтепер ми також в
Telegram!
Коментарі
Дописати коментар